Війна – парканам, пляжі – киянам: у столиці безстрокова акція з демонтажу огорож на Дніпрі
На берегах Дніпра в столиці й за містом – природоохоронні закони не діють, вважають київські активісти.
Члени кількох організацій оголосили безстрокову акцію з демонтажу парканів, самовільно встановлених на захисних прибережних смугах. Вони, посилаючись на Конституцію, називають свою ініціативу – актом прямої дії.
- Щоб акція не була несподіванкою, проводимо її в кілька етапів – вивчаємо юридичні підстави встановлення паркану, звертаємося до контролюючих органів за приписом на демонтаж і до власників парканів, щоб демонтували добровільно. Якщо це не діятиме, вчинятимемо акти прямої дії, - каже депутат Київради Ігор Мірошниченко. - Такі паркани мають стояти на кордоні з агресором, а не на берегах Дніпра. Оголошуємо війну всім парканам, як стоять ближче, ніж за сто метрів від води. Приїдемо до кожного, хто порушує Водний і Земельний кодекси та обмежує права киян користуватися зонами відпочинку, пляжами. І наголошую: домовлятися треба не з нами, а з громадою. Ми не проти багатих людей, наша акція не покликана розкуркулити когось, її мета – встановити законність.
Пан Мірошниченко нагадав, що у парламенті лежить законопроект «Свободи», який може вирішити проблему забудови берегів. Він передбачає втрату права оренди ділянки, якщо забудовник прихопив собі ще й шматок берега у захисній смузі. А також посилює відповідальність аж до перекваліфікації такого порушення з адміністративного у кримінальне. Три роки тому, за словами Мірошниченка, його було навіть ухвалено в першому читанні, але потім проект № 1107 чомусь потрапив під сукно.
Активісти організацій «Барви життя» Лідія Гончаренко та «Стоп Свавіллю» Сергій Северин розповіли про перший громадський рейд по Дніпру: всі спроби знести огорожі наштовхувалися на опір забудовників, так і поліції.
- Ми запитали, чому ви охороняєте? У вас є дозвільні документи? Вони сказали - ні. То чому громадяни не можуть підійти до води? Двоє поліцейських дуже захищали забудовника, хоч правоохоронні органи мали б бути з нами, - каже пані Гончаренко. - Ми спілкувалися з рибаками, з сім’ями, які відпочивали в наметах, і знайшли одностайну підтримку нашим діям. Бо люди хочуть доступу до води. Хочуть, щоб приватне, особисте не було вищим за суспільне надбання.
Андрій Мальований, начальник управління екології та природних ресурсів КМДА:
- Якщо прибережні захисні смуги не встановлені в натурі, то діє норма: для малих річок – 25 метрів від води, для середніх річок і озер до трьох гектар плеса – 50, для великих рік і озер площею понад 3 га – сто метрів. Тут заборонене будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних і лінійних – опор електромереж, доріг... Паркани до таких не належать. У Києві межі прибережних смуг в натурі, на жаль, досі не було встановлено. Лише нині природоохоронними заходами, затвердженими Київрадою, заплановано перші кроки: на низці водних об’єктів Києва – озерах – зафіксуємо берегові зони на місцевості межовими знаками до кінця року. А наступного, за підтримки депутатів міськради, на Дніпрі. Треба змінювати законодавство, знімати мораторій, створювати муніципальний природоохоронний орган, збільшити покарання за порушення, бо штраф у півтори-три тисячі гривень – абсолютно неадекватний захід.
Нагадаємо, цього року Дніпро і озера Києва "зацвіли" особливо пишно.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!