Остання згадка про легендарного доктора Караваєва полягла жертвою забудовників

Про це на своїй сторінці  й у  групі "Відрадний" на Facebook  повідомив киянин Антон Осьмак

- Це, мабуть, остання його прижиттєва фотографія, зроблена два тижні тому, 15 липня. Залишилися самі руїни, - написав він.

Киянин зазначив, що  це була одна з  найстаріших будівель мікрорайону, зі своєю цікавою й досить  складною історією.

- Це був останній будинок  Караваєвих Дач 19-го століття – помістя троюрідного брата адмірала Колчака дворянина Михайла Дмитровича  Колчака, – повідомив він.

Це помістя, збудоване на околиці Києва  в селі Шулявщина, Михайло Дмитрович Колчак відписав  своїй дружині Ользі Володимирівні, яка  була донькою знаменитого Караваєва. Ольга розпродувала землі свого батька в основному робітникам навколишніх заводів, а своє помістя родина Колчаків вирішила продати за символічну ціну управляючому, за віданну службу іхній сімї.

В останні роки будинок стояв закинутим, а щоб не муляв очі, його  завісили рекламою новобудови.

Згідно з інформаційним плакатом на паркані, на місці стародавнього будинку зводять житловий комплекс "Комфорт сіті". До речі, на сайті забудовника На сайті виклали  не лише історичну довідку про будівлю, а й документи про продаж маєтку у 1907 році, де вказане ім’я дворянки Ольги Колчак.  

Ось інфорамція з сайту забудовника: «Вул. Польова знаходиться в історичному місці району Шулявка - Караваєві дачі. Раніше ця земля називалася Шулявщина.
Назва - від давньослов'янського "Шелвова Борки"(низькорослий лісок з великою кількістю лужків), який згадується в староруських літописах 10-11століть. У 17 столітті також згадується як Шелвов Борок і Шелвово сільце, в XVIII столітті - як с. Шулявка, Шулявщина(поблизу Либіді) або Шульжанский двір Софійського монастиря. У XVIII столітті (бл.1722 року) на Шулявці було розташовано літню резиденцію Київських митрополитів. Засновником резиденції став тодішній Київський митрополит Варлаам Вонатович. Кадетський гай - старовинний парк при заміській резиденції київських митрополитів на Шулявці.

Як повідомляє в альманаху "Киянин" за 1841 р. М. Максимович, величезний березовий гай і невеликий заміський будинок з садом і озером виникли тут ще в 1727 р. при архієпископові Варлаамі Ванатовичу. З того часу Шулявка стала місцем літнього відпочинку усіх київських митрополитів. Ченці загатили річку Либідь і влаштували велике озеро, що існувало тут ще в 1930 рр. Митрополит Арсеній Могилянський розширив старий сад і завів будинкову церкву. Тоді ж при садибі виникла невелика монастирська слобода - Шулявщина. Після будівництва на початку 1780 рр. на горі Щекавиці подільського кладовища,   травневі рекреації (весняні гуляння) студентів Києво-Могилянської академії стали проводитися в парку митрополитів, який в ті часи називався Шулявским гаєм.

На початку XIX століття студентське свято поступово трансформувалося в загальноміські гуляння першого травня. У 1830-1840 роках старий будинок владики Варлаама біля озера служив чайним будиночком або вокзалом. Мемуаристи повідомляють, що поїздки на екіпажах на Шулявку увійшли до звичаю професорів Київського університету 1840- 1880 рр. У 1847 р. Шулявщина відійшла в казну взамін на село Совки, а в самому гаї незабаром почалося будівництво кадетського корпусу. На місці колишньої заміської резиденції митрополитів близько 1848-1857 р. зведений Кадетський корпус (нині будівля міністерства оборони України), який існував у цій будівлі до 1919 року. Поряд були дачі заможних киян.

Сьогодні тут вже давно немає ніяких дач, але назва залишилася і зберегла пам'ять про відомого лікаря Володимира Караваєва (1811-1892). Хірург і офтальмолог В.Караваев у 1840 році був призначений професором медичного факультету Київського університету, став його першим деканом і викладав там до 1886 року. Лікаря Караваева заслужено називають першим в Україні і Росії хірургом-окулістом, одним із засновників вітчизняної офтальмології. У 1844 році він заснував факультетську хірургічну клініку, де співпрацював з Миколою Пироговим. Володимир Опанасович також працював у військовому госпіталі, який з 1846 року був базою медичного факультету. Він став одним з ініціаторів створення в 1870 році при університеті кафедри хвороб очей. У хірургічній клініці Київського Національного медичного університету на бульварі Шевченка, 17 встановлено його бронзовий бюст.

Професор жив на вул. Шулявській, яку в 1891 році, за рік до його смерті, перейменували в його честь у вул. Професора Караваєва (нині - Льва Толстого). За великі заслуги В.Караваева обрали почесним громадянином Києва, і по праву його ім'ям названа колишня дачна місцевість. В середині XIX століття тут знаходився київський садовий "Деревний розплідник", який в 1869 році був куплений професором. У 1873 році він приєднав до нього придбаний у Військової гімназії (Кадетському корпусі), так звану "гімназичну земельну ділянку". Після смерті В.Караваєва його дочка, Ольга Караваєва-Колчак, розділила володіння(понад 30 га) на 238 ділянок і упродовж 1903-1908 рр. розпродала їх. Таким чином, було розбито вісім вулиць(доріг) і сформовано робоче селище, в якому вже в 1911 році мешкало близько 5 тис. жителів.

Цікавий збіг обставин. На Караваєвих Дачах жив іще один вчений, стовідсотковий тезко Караваєва-лікаря, Володимир Опанасович Караваєв (1864-1939) - український зоолог, випускник і викладач  Київського університету, в якому працював з 1890 по 1919 рік. Потім був директором Зоологічного музею АН України. Проводив дослідження фауни України, Кавказу, країн Європи, Азії, Африки(Єгипет, Судан, Туніс, Алжір). Унікальні колекції, зібрані Караваєвим-зоологом під час подорожей, зберігаються в Зоологічному музеї Києва.

Сьогодні Караваеві Дачі - сучасна, побудована в оригінальному архітектурному виконанні, залізнична станція. Нею користуються зокрема й жителі села Першотравневого - першого київського житлового масиву, створеного в 1950-і роки методом потокового будівництва. Також ця місцевість відома завдяки найбільшому міському радіоринку, що має величезну популярність у киян і гостей столиці. Про колишню дачну місцевість нагадує лише облаштований парк(березовий гай). З дачних будинків зберігся тільки маєток дворянина Колчака Михайла Дмитровича - троюрідного брата адмірала Колчака А.В. Будинку більше 100 років і ось тепер на історичних землях зводиться житловий комплекс "Комфорт Сіті" де будуть сполучені сучасність й історія».

І ось цю історію по-варварському знищено.

Нагадаємо, київські трамваї крізь віки.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.