Як один телеканал «жахнув» по всіх виробниках морозива

«Заморожена небезпека», — так називався скандальний сюжет у підсумковій аналітичній програмі «100 хвилин з Оксаною Соколовою» (ICTV). Під прицілом «зірки телебачення» опинились виробники морозива, які начебто отруюють своїх споживачів. Наскільки справедливими є такі гучні обвинувачення?
Як дізналась «Вечірка», однією з перших постраждала Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти». Саме до неї звернулися представники ІСТУ з проханням «посприяти сюжету про ситуацію на ринку морозива».
Під час інтерв’ю керівник цієї організації Ігор Бартковський розповів про якість і безпечність вітчизняного морозива. Яким же було його здивування, коли в ефірі показали все з точністю до навпаки: телевізійні «акули» чомусь заявили про «заморожену небезпеку» і водночас при цьому «забули» назвати конкретного виробника та торгову марку продукції. Таким чином, під інформаційним ударом опинилася левова частка компаній, які працюють на споживчому ринку України.
— Коли до мене звернулися представники ІСТУ, я ввімкнув для них «зелене світло»: надав доступи до заводів, які вони хотіли відвідати з метою відеозйомки виробничих процесів, — розповідає голова Асоціації Ігор Бартковський. — Проте у телепрограмі так і не були відображені сюжети, пов’язані з моїм інтерв’ю та роботою наших підприємств. Натомість на каналі показали вуличну торгівлю, грязну ложку, надписи на упаковці, що не відповідають певним вимогам, холодильні установки, які начеб-то погано функціонують. Загалом, така інформація спрямована проти цілої галузі.
На думку експертів, подібні «сенсації» можуть негативно вплинути на довіру з боку наших торгівельних партнерів — членів Євросоюзу. Річ у тому, що українське морозиво користується попитом у тридцяти країнах світу. Зокрема, до складу Асоціації входять три підприємства, які отримали дозвіл на експорт продукції до ЄС: «Ласунка», «Торговий Дім Левада» та «Житомирський маслозавод». Можна лише уявити, в якому стані були самі виробники, коли дізнались про телевізійні «приколи» ІСТУ.
За іронією долі, скандальний телесюжет показали після того, як «Громадський контроль захисту прав споживачів» провів перевірку на ринку морозива. Було протестовано сім відомих марок: «Рудь», «Традиції Нової Зеландії», «Хладік», «Біла бяроза», «Геркулес», «Три медведі» та «Лімо». За результатами досліджень з`ясувалося, що всі зразки відповідають стандартним вимогам і не містять штучних (синтетичних) барвників.
Також варто зазначити, що нині є чотири національних стандарти на морозиво, які розроблені Асоціацією українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»: «Морозиво молочне, вершкове, пломбір» (ДСТУ 4733:2007), «Морозиво плодово-ягідне, ароматичне, шербет, лід» (ДСТУ 4734:2007), «Морозиво з комбінованим складом сировини» (ДСТУ 4735:2007), «Морозиво м’яке та суміші для його виготовлення» (ДСТУ 8686:2016 ).
— Споживач може обрати будь-який вид морозива, зважаючи на цінові сегменти. Він може бути впевнений у якості продукту, — стверджує директор департаменту продовольства Мінагрополітики Микола Мороз. — Уже сам факт того, що українці надають перевагу вітчизняній продукції, багато про що говорить. Особисто мені дуже приємно відзначити, що за останніх сім місяців ми не отримували жодної скарги від споживачів щодо якості морозива. Наразі українські виробники працюють над розширенням свого експорту не лише до Європейського союзу, а й до країн Азії. Ще один важливий момент: підприємства, які працюють із необробленими інгредієнтами тваринного походження, зобов’язані дотримуватись принципів HACCP — системи, яка дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників.
Очевидно, тепер своє слово мають сказати й самі винуватці скандалу. Адже вони не лише завдали шкоди виробникам, а й образили права споживачів щодо отримання достовірної інформації про конкретну продукцію. У зв’язку з цим голова Асоціації Ігор Бартковський ще 11 липня направив листа до президента телеканалу ІСТУ Олександра Богуцького. Чи буде він вибачатися за недостовірну інформацію, наразі невідомо.
У свою чергу «Вечірка» теж звернулася зі своїм запитом до «зірки телебачення». Проте, на жаль, відповіді немає й досі…
П`ять «холодних» фактів:
- До Європи морозиво потрапило у 1295 році. Кілька рецептів його виготовлення привіз Марко Поло до Італії зі своєї знаменитої подорожі на Схід.
- Найдорожчим вважається морозиво, яке носить символічну назву «Золоте». Воно продається в США, коштує 1000 доларів (за 1 порцію), прикрашено справжнім їстивним золотом, рідкісними ягодами та карамеллю.
- ЛОР-лікарі рекомендують давати дітям морозиво з метою профілактики розвитку ангіни, загострення хронічного тонзиліту та фарингіту. Цей продукт загартовує горло: робить його слизову менш чутливою до перепадів температур.
- Морозиво на паличці винайшов американець Френк Епперсон: він випадково залишив на морозі стакан содової води з соломинкою, а вранці виявив замерзлу содову на соломинку. Коли було запатентовано винахід під назвою «попсікл», почали випускати лимонад на паличці, а згодом його замінило морозиво.
- У морозиві міститься близько 100 цінних для організму речовин: понад 20 амінокислот білка, важливі ферменти, близько 25 різних жирних кислот, 30 мінеральних солей, а також понад 20 різних вітамінів, фосфор, магній, калій і залізо.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.