Киянам загрожує радіоактивний «могильник»?
«Атомний» галас зчинився після того, як у Кабміні затвердили проект будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). До нового «могильника» надходитиме відпрацьоване ядерне паливо з атомних станцій, оператором яких є Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Дізнавшись про таке рішення урядовців, представники київського осередку партії «Батьківщина» заявили про «ядерну загрозу»: мовляв, Кабмін «секретно від громадськості схвалив проект будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива за 100 кілометрів від Києва». На чому ж ґрунтується така страшна підозра до виконавчої влади?
– Я не погоджується з планами уряду щодо будівництва поблизу столиці сховища відпрацьованого ядерного палива лише в контексті того, що попередньо не порадилися з громадянами, не зробили експертного аналізу придатності та безпечності місця, — пояснює депутат Київради Володимир Бондаренко. — Такі важливі питання потрібно обговорювати з експертами, вченими, повідомляти й радитися з громадськістю. А не приховано, кулуарно, секретно вирішувати. Проти цього місця нічого не маю, але його потрібно дослідити: чи не буде, власне, витоку отруйних речовин у підземні води і небажаних наслідків для екології? Це компетенція саме вчених, експертів…
Зважаючи на депутатську позицію, «Вечірка» звернулася до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». У відповідь нам повідомили, що Кабмін дійсно має намір здійснити будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.
Проте, як стало відомо нашому кореспондентові, це «ядерне питання» почали вирішувати саме тоді, коли голова «Батьківщини» Юлія Тимошенко… очолювала Кабмін.
– Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) цього проекту було затверджено урядом ще 4 лютого 2009 року. На той час прем’єр-міністром була Юлія Тимошенко, очільник партії «Батьківщина», – розповідає директор центру зовнішніх інформаційних комунікацій «Енергоатому» Ілона Заєць. – Також варто нагадати, що у 2005-2006 роках проходив конкурс з вибору технології поводження із відпрацьованим ядерним паливом. Результати цього конкурсу теж ухвалював уряд на чолі з Юлією Тимошенко. Тому сьогоднішня позиція її фракції є, щонайменше, маніпулятивною. До речі, за довгі роки гальмування проекту будівництва можна відстежити певну послідовність: ставлення до нього у політиків змінюється, коли вони приходять у виконавчу владу. Так сталося і з Юлією Тимошенко: перед позачерговими парламентськими виборами-2007 вона виступала категорично проти цього проекту, а як тільки стала прем’єр-міністром, підписала розпорядження про затвердження ТЕО і подала до парламенту законопроект про розміщення ЦСВЯП…
Як показує аналіз, протягом останнього десятиліття у вітчизняному медіа-просторі відбувається підміна поняття: замість терміну «сховище відпрацьованого ядерного палива» спекулюють іншим — «могильник радіоактивних відходів». При цьому автори спекуляцій «забувають» про ще один цікавий факт: місце, передбачене для розташування відпрацьованого ядерного палива, розташоване удесятеро ближче до Білорусі, аніж до Києва. Тому виникає питання: якщо білоруське Мінохоронприроди не має жодних заперечень, то про який «могильник» для киян узагалі можна говорити?
– Для будівництва високотехнологічного й безпечного сховища обрано зону відчуження ЧАЕС, — продовжує Ілона Заєць. — Реалізуючи цей проект, «Енергоатом» дбає про екологічну безпеку держави.
Як свідчать світові тенденції, у наступні 10-30 років у промислову експлуатацію буде впроваджено технологію повторного повного використання відпрацьованого ядерного палива, щоб розв’язати проблему поводження з радіоактивними відходами. Ядерне паливо зберігатиметься в Україні, а не вивозитиметься до Росії, звідки воно поверталося до нас у вигляді радіоактивних відходів.
Для реалізації проекту вже підписано контракт із американською компанією Holtec International, яка постачає технології та устаткування для зберігання відпрацьованого ядерного палива з атомних реакторів. Саме тому Кабмін ще восени минулого року виділив 45,2 гектара для будівництва ЦСВЯП у Київській області (у зоні відчуження).
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!