На честь Олега Ольжича відкриють виставку
Олег Ольжич прожив лише 37 років та за цей короткий час він встиг зробити дуже багато для України. У Національному музеї історії України відкрили виставку «Державу не твориться в будучині, Державу будується нині…», присвячену 110-річчю з дня народження Олега Ольжича, який поєднав у собі три найважливіших іпостасі: вченого-археолога, письменника-поета і культурно-політичного діяча, одного з керівників ОУН.
Директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України Микола Жулинський вважає, що це унікальна виставка про унікальну історичну особу.
- Ця постать є цікавою і важливою. Ми повинні пам’ятати, що саме Олег Ольжич розробляв нову культурну політику для незалежної України, – сказав Микола Жулинський, відвідавши виставку.
- Ця виставка повинна бути для всіх, хто її відвідає, вагомим стимулом, щоб поміркувати над тим, а що ти за свій відтинок часу, який ходиш по землі,зробив для держави, – додала гендиректор НМІУ Тетяна Сосновська.
Вперше постать Олега Ольжича розкрита так масштабно у виставковому форматі. На виставці представлені оригінальні документи, малюнки, археологічні замальовки, фрагменти трипільської кераміки, фотографії, твори для дітей, археологічна дисертація чеською мовою та її переклад, автографи та прижиттєві збірки поезій Олега Ольжича (Олега Олександровича Кандиби).
Одними з найцікавіших експонатів є листи і вітальні листівки Олега Ольжича до батьків Олександра Олеся та Віри Кандиби, а також до Євгена Коновальця. Привертають увагу фотографії поета у різні роки життя. На одній із фотографій – хлопчик ангельської подоби з лілією в руках. Куратор виставки, завідувач відділу «Музей Української революції 1917-1921 років» Олександр Кучерук пояснив, що саме таким Олега Ольжича хотіли бачити його батьки. Та насправді він був кардинально протилежний цьому образу. На іншій фотографії Олег Ольжич іде з молодою жінкою по Празі. Олег Ольжич не був перспективним нареченим, писав вірші, цікавився політикою, був непосидючим. Через це він не користувався великою популярністю серед дівчат.
Олег Ольжич, порівняно зі своїми однолітками, зустрів своє перше кохання досить пізно. Це була дочка американського мільйонера Етель Лессер. Вони познайомилися в Празі. Після цього довго листувалися, писали інтимні листи один одному чи не щодня. Олег Ольжич хотів з нею одружитися, переїхав до коханої у Нью-Йорк. На той час він був перспективним науковцем. У наукових колах його знали як талановитого історика і археолога. Олег Ольжич написав докторську роботу на тему кераміки культур періоду неоліту в Галичині, досліджував трипільську культуру.
Одного дня перед Олегом Ольжичем постав вибір – сите життя науковця в США з багатою дружиною чи боротьба за незалежність України на батьківщині. Заангажований політикою Олег Ольжич вибрав Україну і покинув кохану в Нью-Йорку. Після переїзду, ставши одним з керівників ОУН, він познайомився з Калиною Білецькою, з якою одружився у серпні 1943 року. Вже взимку на вагітну Калину на кожному кроці чатувала небезпека, можливість арешту. Тож Олег Ольжич відправив дружину в Прагу. В 1944-му Ольг Ольжич загинув у нацистському концтаборі Заксенгаузен, так і не побачивши новонародженого сина, якого назвали на його честь.
Виставка «Державу не твориться в будучині, Державу будується нині…» триватиме у НМІУ до кінця вересня.
Нагадаємо, князю Володимиру дадуть друге життя.