Власники хостелів «дістали» мешканців житлових будинків
Найчастіше під хостели пристосовують звичайні квартири: у них, на відміну від готелів, здаються не окремі номери, а лише ліжко-місця. Новоспечені бізнесмени заманюють клієнтів завдяки широко розгалуженим міжнародним системам Hosteling International, booking.com та hotels.com.
«Пік» бронювання місць у хостелах припадає на липень-серпень. При цьому рекламуються сучасні блага цивілізації: Wi-Fi, кабельне телебачення, холодильник, мікрохвильова піч, пральна машина тощо. Як показує аналіз, сьогодні це доволі прибутковий бізнес, який знаходиться в «тіні» протягом багатьох років.
— Згідно зі статистичними спостереженнями, у 2012 році в Києві працювали два хостели, у 2014 – сім, а в 2016 – шість, — стверджує директор Департаменту економіки та інвестицій КМДА Світлана Принада. — Разом з тим, за напрацьованою інформацією за допомогою сервізу booking у нашому місті діє понад 90 хостелів. Це свідчить про те, що більшість з них не звітуються або не зареєстровані в органах статистики.
Зважаючи на таку проблему, столичні депутати підготували проект нового рішення: «Про звернення Київської міської ради до Верховної Ради України щодо впорядкування організації та діяльності хостелів». У цьому документ йдеться про те, що останнім часом у нашому місці почастішали випадки використання житлових приміщень під виглядом об’єктів тимчасового розміщення людей. Даний проект отримав підтримку у двох депутатських комісіях — з питань торгівлі, з питань культури, туризму та з питань інформаційної політики.
— Відсутність реєстраційного контролю за мешканцями хостелів негативно впливає на правопорядок, — пояснює депутат Київради Олександр Пабат. — В умовах неналежного контролю за діяльністю хостелів порушуються санітарно-гігієнічні норми, які затверджені для місць спільного проживання. Крім того, використання комунальних послуг без відповідних лічильників (на воду, газ, ліфт) викликає диспропорції у розподілі вартості зазначених послуг.
Таким чином, новоспечені «ділки» порушують права інших мешканців житлових будинків. При цьому власники хостелів не бажають «світитися» як суб’єкти підприємницької діяльності. Ухиляючись від сплати податків, вони отримують незаконну конкурентну перевагу над сумлінними учасниками даного ринку. Чому так відбувається? Причина очевидна: у Києві поширені випадки використання квартир не за призначенням. Як стверджують фахівці, такі порушення відбуваються внаслідок тих правових норм, які діють ще з радянських часів.
Так, згідно 6 статті Житлового кодексу УРСР, «житлові будинки і житлові приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків». Зазначеній нормі «підспівує» й 383 стаття Цивільного кодексу, за якою власники квартир мають право використовувати свої помешкання не лише для власного проживання, а й для інших осіб.
Цим і користуються власники хостелів, які «осучаснюють» приміщення без дотримання правил пожежної безпеки. Таке «хазяйнування» призводить до підвищеного навантаження на інженерні комунікації і створює чимало проблем для інших мешканців-сусідів. Водночас штрафні санкції за такі дії виглядають сміхотворними — від 17 до 109 грн (від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Намагаючись вирішити ці проблеми, депутати Київради, сподіваються на підтримку своїх «старших» колег із Верховної Ради. Тож хочеться вірити, що парламентарі зможуть визначити правовий статус об’єктів надання послуг тимчасового проживання. Для цього потрібно розробити чіткий порядок реєстрації костелів, а головне — унеможливити їх розміщення у житлових будинках і запровадити ефективну систему штрафів та інших санкцій.
Нагадаємо, що столична влада впорядкує діяльність хостелів.