Дешева електроенергія насправді не розкіш - найближче майбутнє України
Як передає zik, вже за два роки в Україні запрацює вільний ринок електроенергії, а в українських споживачів з’явиться можливість самим обирати, у кого і за якими цінами купувати електроенергію. Це в теорії, а на практиці все не виглядає так просто, адже наразі не зрозуміло, чи буде взагалі з-поміж кого обирати.
11 червня набув чинності закон «Про ринок електричної енергії», ухвалений 13 квітня цього року.
Головна його новація – це створення вільного ринку, на якому споживачі зможуть самі обирати, у кого і на яких умовах купувати електроенергію. При цьому, за задумом авторів закону, обирати постачальників зможуть як будинки, так і окремі квартири. Електричні мережі залишаться у власності обленерго. Вони будуть зобов’язані надати до них рівний доступ всім компаніям-постачальникам. Поява на ринку конкуренції в ідеалі має сприяти підвищення якості послуг електропостачання.
Перше питання, яке закономірно виникає, – як на ринку з’являться альтернативні компанії-постачальними, якщо наразі обленерго мають монополію, в їхній власності є і надалі будуть залишатися всі електромережі.
Закон передбачає відокремлення процесів розподілу і постачання електроенергії. Тобто обленерго, по суті, розділяться на дві компанії – буде розподільча компанія, яка володіє мережею, і компанія-постачальник.
Але, на думку головного експерта групи «Реформа енергетичного сектору» Реанімаційного пакету реформ Юлії Усенко, це не забезпечить створення конкуренції на ринку.
У законі передбачено, що тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії розраховуватимуться незалежно від відстані, на яку вона передається та розподіляється. При цьому тариф може складатися з декількох ставок, зокрема, ставки за користування потужністю електричних мереж.
Теоретично поява конкуренції на ринку повинна сприяти зменшенню цін, але чого очікувати насправді?
- Зниження тарифів на електропостачання можливе тільки тоді, коли буде здорова правильна конкуренція, до якої звикли у цивілізованих країнах – коли законодавство приписано настільки, що немає можливості для змови, коли є певні норми етики між компаніями, які на біржі пропонують свою ціну. У цивілізованих країнах при запуску подібної моделі для енергоринку ціна для споживачів зменшується десь через два роки. Але наскільки швидко до нас такі зміни прийдуть – це питання, – зазначає Юлія Усенко.
Загалом експерти схвально оцінюють загальні принципи функціонування енергоринку, закладені в цьому законі, але мають сумніви стосовно того, як і коли це може бути реалізовано. Європа, кажуть вони, пройшла для цього довгий шлях. Україна ж усе має зробити за два роки.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!