Унікальна лабораторія КПІ: безкоштовні ЗD-принтери для студентів
Сьогодні поширеним є стереотип про те, що наука остаточно перетворилася на розвагу для невдах. Досвід показує, що такі песимістичні настрої панують навіть серед науковців. Втім, не всі опускають руки та полишають благородну справу просвітництва заради заробітку насущного хлібу.
Так, в легендарному Київському політехнічному інституті на повну потужність функціонує унікальна науково-технічна лабораторія «Lampa», де студенти вдосконалюють навички практичної інженерії. В цьому році цей проект став переможцем конкурсу в рамках Бюджету участі.
Для того, щоб краще зрозуміти, чим саме займаються майбутні українські інженери та як їм вдалося отримати підтримку муніципального бюджету, журналіст «Вечірки» зустрівся з керівником проекту Євгеном Коротким.
– Розкажіть нашим читачам, чим саме займається ваша лабораторія?
– Наша лабораторія створена для вивчення електроніки: від її основ до дійсно серйозних та складних речей – як правило, практичного характеру, тобто розробка студентами власних проектів та прототипів. Більшість абітурієнтів, що вступають до політеху, не глядячи, йдуть в IT-галузь, адже вважають, що там дуже високі зарплати. Втім, наразі на ринку праці виник високий запит саме на досвідчених інженерів-електронників. Звісно, навчити студента професійно працювати зі складними мікросхемами без практичної бази просто неможливо. Необхідне спеціальне обладнання. Саме для цього й була створена Fab Lab «Lampa».
– Ваша лабораторія – єдиний подібний заклад в столиці чи у неї є «конкуренти»?
– Наразі в Києві працює декілька подібних хабів зі складним обладнанням. Але такі центри є переважно приватними, а отже за користування ними необхідно платити. Самі розумієте, що студенти – народ специфічний, зайвих коштів ніхто не має. Ті лабораторії, що базуються на території київських університетів, переважно є закритими, доступ студентів інших вишів до них неможливий.
Для якісного навчання саме студентів КПІ нам була потрібна власна лабораторія. Крім того, близькість розташування такого Fab Lab до безпосереднього місця навчання спонукає багатьох приєднуватися виключно із цікавості. У нас існує залізне правило: ми працюємо виключно на волонтерських засадах та не беремо гроші за користування приміщенням та обладнанням.
– Ви й раніше реалізовували на базі КПІ подібні проекти?
– Так, але ми не мали власного приміщення. Тобто ми мали аудиторію, яку нам надавав студентський простір «Belka», де ми проводили лекції та семінари. Але нам не вистачало місця для практичних занять. Саме з цією метою ми домовилися із керівництвом політеху про безстрокову оренду одного із читальних залів університетської бібліотеки.
Ми одразу пояснили, що тут буде працювати спеціальні технології, зокрема ЗD-принтери. Спочатку подібні перспективи лякали керівництво університету, всі уявляли тут міні-завод із працюючими станками. Але згодом нам вдалося пояснити, що прилади, які ми тут встановимо, не стануть загрозою університетській бібліотеці. Приміщення залишилося за нами.
– Що спонукало Вас подати свій проект на фінансування Громадського бюджету?
– Як я вже казав, нам потрібне якісне обладнання. Крім того, нам треба провести за власні кошти ремонт приміщення, в якому буде розміщено лабораторію. А це нестиме серйозні витрати. Звісно, Громадський бюджет – не єдине джерело інвестицій. Багатьом технологічним компаніям, зокрема й світового рівня, потрібні професійні інженери.
До нас приїздять науковці та технарі із провідних західних країн, із Кремнієвої долини. Вони приємно здивовані рівнем освіти у КПІ. Єдине, на чому наголошують – на слабкій матеріальній базі. Багато хто зацікавлений її вдосконалити.
– Тобто перемога в конкурсі Громадського бюджету не суттєво вплинула на фінансування лабораторії «Lampa»?
– Звичайно вплинула! Ми отримали додаткові гроші, які можемо якісно використати на підготовку приміщення. Придбання та встановлення обладнання профінансують інші інвестори, а от ремонт у приміщенні бібліотеки КПІ відбудеться за гроші, отримані в рамках Бюджету участі.
– Під час конкурсу багато хто скаржився на те, що перемога проектів політеху – результат використання адмінресурсу. Спростуєте це твердження?
– Люди, які так вважають, зовсім не розуміють, що таке КПІ. Для тих, хто вчився у політесі, підтримка рідного університету і «своїх» є частиною життя. Тож, не дивно, що ми перемогли у конкурсі. Наскільки мені відомо, випускники КПІ, які працюють в більшості столичних ІТ-компаніях, агітували своїх співробітників голосувати за університетські проекти.
Втім, така агітація все одно була зайвою, адже переміг дух команди та почуття патріотизму політехівців у ставленні до власної альма-матер. Отже, завдяки такій співпраці, найближчим часом матимемо власну унікальну технологічну лабораторію із ЗD-принтерами, доступну для всіх студентів.