Микола Поворозник: Радянська медицина вмирає і тягне за собою пацієнтів

- Місто запускає черговий етап впровадження Концепції розвитку системи охорони здоров'я в Києві, яка розроблялася в контексті масштабної медичної реформи. Тому спершу хочу запитати про результати переходу на первинну і вторинну медицину. Чи виправдав себе пілотний проект?

- Якщо говорити про ефективність реформи, у повному обсязі оцінити її сьогодні важко. Потрібно розуміти, що як не буває швидких реформ, так і не буває швидких результатів.
Крім того, в Україні все, що пов'язано з реформами, дуже сильно політизоване. Охочих покритикувати завжди більше, ніж тих, хто хоче втілювати зміни в життя. Власне, тому до сьогоднішнього дня так і не прийнятий цілий ряд рішень у рамках реформи. Заважає політика.
І все ж позитивні зрушення є. Очевидно, що поділ на первинну і вторинну ланку дозволив наблизити медичну послугу до пацієнта, поліпшити якість медобслуговування, значно підвищити фінансування закладів первинного рівня. Так, наприклад, якщо  2014 року на матеріали та інвентар медустанови первинної ланки отримали близько 700 тис. грн, то 2015-го - вже більше двох мільйонів, а станом на 1 травня 2017 року  - більше 12 мільйонів. Сума, виділена на ліки, з 2014-го по 2017 рік зросла удвічі, так само як сума, призначена на відшкодування лікарських засобів, - з 37 до 88,5 мільйона гривень.
Первинка перестала фінансуватися за залишковим принципом, відповідно, рівень медичної допомоги, що надається населенню, якісно виріс. І це надзвичайно важливо, адже як було раніше - звертаєшся за допомогою, тебе одразу відправляють до спеціалізованого медзакладу. У той час як у 90 відсотках випадків пацієнт потребує надання саме первинної медичної допомоги.
 

- 22 березня цього року Кабмін затвердив склад госпітального округу м. Києва. Таким чином запустивши наступний етап національної реформи - створення вторинного рівня надання медичної допомоги. Давайте пояснимо людям, про що йде мова.

- Мова йде про створення округу, до якого увійдуть всі заклади охорони здоров'я Києва, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. По-перше, це дещо змінить загальний підхід до організації лікування, адже округ передбачає наявність у своїй структурі спеціалізованих медустанов інтенсивного, планового, реабілітаційного та паліативного лікування. По-друге - гарантує більш ефективне використання бюджетних коштів.
Створюватиметься такий округ  з урахуванням територіального розміщення лікарень, наявності транспортних комунікацій, матеріально-технічної бази окремих установ, кадрового потенціалу та іншого.
Це - найближча перспектива. Але вже і зараз рівень надання вторинної медичної допомоги в Києві значно «підтягнувся». Не заходячи далеко в минуле, скажу, що такого міського фінансування, як, наприклад,  2016-го і поточного року, «медицина» не пам'ятає. Ці гроші пішли в першу чергу на закупівлю ліків, нового сучасного обладнання, проведення капітальних ремонтів у лікарнях.
До речі, в цьому контексті реорганізація медустанов столиці - один з необхідних етапів.
 

- Півроку тому місто презентувало Концепцію розвитку системи охорони здоров'я. Сьогодні планується запустити черговий її етап - реорганізацію медустанов. У чому його суть і чи не спричинить це закриття частини медустанов?
 

- Концепція - це своєрідна дорожня карта для втілення державної медичної реформи в місті. Ми створили документ, який дозволив би адаптувати реформу під потреби міста. Мета реорганізації - оптимізувати ресурси: і людські, й фінансові. Тобто зміниться тільки менеджмент, всі заклади охорони здоров'я  працюватимуть у колишньому режимі.
Розумієте, сьогодні в усій Україні існує медична система ще радянського зразка, яка, по суті, вмирає і тягне за собою пацієнтів. У той час ніхто не думав про ефективний розподіл грошей, про те, навіщо на кожен медзаклад окремий бухгалтер, сантехнік, двірник. Штат персоналу був штучно роздутий, але це нікого не хвилювало. Сучасні реалії диктують інші умови. Єдине адміністрування дасть змогу зменшити фінансування на зарплати для немедичного персоналу і пустити його на поліпшення матеріально-технічної бази медустанов, що забезпечить підвищення якості діагностики. Крім того, буде створена система попередження хвороб,  покликана зменшити навантаження на всі ланки медицини шляхом проведення глобальної профілактичної роботи серед населення.
 

- Які саме медустанови будуть реорганізовані?
 

- Найближчим часом ми плануємо почати реорганізацію комунальних стоматологій, Центру крові, а також нефрології та діалізу. Сьогодні ситуація там просто катастрофічна. А все тому, що при існуючій системі управління головні лікарі приділяють їм другорядну увагу. В результаті - цілий букет проблем.
 

- Щодо проблем із переливанням крові та гемодіалізу зрозуміло. А в чому проблема зі стоматологією? Тим більше, що зараз вистачає приватних клінік.
 

- Скажіть, ваша бабуся з пенсією трохи більше тисячі гривень може дозволити собі приватну стоматологію? Або бюджетник при доходах у 3-4 тисячі  може віддати 500 грн. за пломбу? Для тисяч людей комунальні стоматології - єдиний шанс отримати необхідне лікування. Але неефективна, застаріла система управління ними не дозволяє розвивати матеріально-технічну базу, закуповувати якісні матеріали, платити лікарям нормальну зарплату.
 

- Так чому ж місто не фінансує?
 

- Фінансує.  2016 року місто на ці потреби виділило понад 46 мільйонів, а  2017-го - вже понад 72. Але запитайте у киян: вони відчули різницю? Сумніваюся, що хтось відповість ствердно. Бо попри те, що на утримання стоматологічної галузі з бюджету міста витрачаються значні кошти, левова їх частка йде на заробітну плату, обслуговування будівлі та інші платежі, які не мають прямого відношення до медицини. Причому, кажучи про заробітну плату, я маю на увазі далеко не тільки оплату праці медиків, а й адміністративно-управлінського персоналу. Зараз у Києві 5 спеціалізованих стоматологічних комунальних підприємств, 9 стоматологічних поліклінік і 64 стоматологічних відділення при консультативно-діагностичних центрах. У кожному з цих закладів своя адміністрація, бухгалтерія... І всі отримують зарплату. Це величезні гроші, які могли б іти на медпрепарати, витратні матеріали, інструменти. Крім того, розпорошеність коштів і відсутність централізації не дозволяють закупити якісне обладнання. Наприклад, дорогий сучасний цифровий рентген можна придбати один на кілька медустанов. Але для цього вони повинні бути об'єднані в єдину структуру.
Повторюся, що мова не йде про закриття діючих стоматологій. Мета - об'єднати їх у некомерційне комунальне підприємство і передати йому функції адміністрування, бухгалтерію, закупівлі. По суті, реформа, яку запланувало місто, дозволить зробити послуги комунальних стоматологій більш доступними, поліпшити їх матеріально-технічне оснащення, зрівняти ціни у всіх пунктах надання послуг та забезпечити гідну зарплату лікарям. Але головне - ми хочемо, щоб гроші йшли за пацієнтом.
 

- Ще одне рішення в контексті першого етапу реалізації Концепції - реформування Центру крові. У чому тут проблема?
 

- Головна проблема - безпека. Точніше - гостра в ній необхідність. Неактуальні методи забору і переробки крові, морально застаріле обладнання, відсутність обліку та єдиної електронної інформаційної системи як донорів, так і донорського матеріалу, по суті, перетворюють переливання крові на лотерею.
Ми провели серйозний аналіз роботи цієї сфери, вивчили досвід провідних європейських клінік і готуємо комплексне реформування цієї галузі.
Щоб ви розуміли, у Києві заготівлю донорської крові та її компонентів для безкоштовного забезпечення ними лікувальних установ здійснює Київський міський центр крові. Також місто прийняло на баланс держпідприємство «Дорожня станція переливання крові Південно-Західної залізниці». Але вся ця існуюча розрізнена система за матеріально-технічними характеристиками абсолютно не відповідає сучасним стандартам безпеки. А привести її у відповідність до сучасних вимог без суттєвої реорганізації не тільки непід'ємно дорого, але, і з огляду на кадровий дефіцит, практично неможливо. Необхідна єдина служба крові, яку ми саме і плануємо створити.
Об'єднання відділень переливання в одне комунальне підприємство дасть змогу, перш за все, закласти основу сучасної матеріально-технічної бази. А значить - і це головне - створити умови для абсолютної, гарантованої безпеки як донорів, так і тих, хто потребує донорської крові. Тобто - потенційно - для всіх киян, включаючи дітей.
 

- Перспективи реформи виглядають вельми райдужно. Але, наскільки я розумію, за відповідні рішення ще мають проголосувати депутати. Ви самі казали, що може включитися політика...
 

- Звісно, може.
 

- І що тоді?
 

- Тоді розвісимо прізвища депутатів, які проголосували «проти», у відділеннях переливання крові, гемодіалізу і в стоматології (сміється). Насправді обнадіює той факт, що більшість депутатів розуміють значимість цих рішень для міста. Без них ми просто не зможемо запустити наступний етап медичної реформи. Тому ми дуже сподіваємося, що Київрада спрацює на благо киян.

Олена Мігачова, Київ