Громадський бюджет Києва: чого чекати і як подавати заявку

Громадський бюджет Києва: чого чекати і як подавати заявку

1 червня стартував 2-й Громадський бюджет. Його перший етап – підготовка та подання проектів. Згідно з рішенням Київради на реалізацію проектів-переможців місто виділяє 100 млн. гривень, що вдвічі більше, ніж було до цього. На що варто звернути увагу авторам, з’ясовувала «Вечірка». 

Громадський бюджет є новим типом реалізації міських проектів, підкреслює керівник Центру розвитку інновацій НаУКМА, групи Е-демократія РПР, Сергій Лобойко, який також є радником Першого заступника Голови КМДА: 

– Громадський бюджет одночасно реалізує ряд фундаментальних ідей. З одного боку, долучати ідеї та енергію активних киян і друзів міста до розвитку столиці, об’єднувати їх. А з іншого – допомагати в налагодженні конструктивної співпраці між громадськістю та владою, сприяти реформуванню якості влади, яка ставатиме все більше «клієнт-орієнтованим» сервісом. І нас обнадіює, що є політична воля влади розвивати цей новий інструмент прямої демократії, самоврядування та вже сформувалося ядро команди однодумців у владі, які допомагають розвитку е-демократії на щоденній основі. 

ПРОЕКТИ: ВАЖЛИВО ЗНАТИ

Проекти ГБ-2 ділитимуться на малі (до 400 тис. грн.) та великі (до 2 млн. грн.). Загалом, на реалізацію малих проектів передбачається до 20 млн. грн., а на великі - 80 млн. Громадські ініціативи, як і раніше, будуть поділені за категоріями. Це безпека та громадський порядок, дорожньо-транспортна інфраструктура, енергозбереження, комунальне господарство, культура та туризм, навколишнє середовище, освіта, охорона здоров’я, спорт, соціальний захист, ІКТ та розвиток громадянського суспільства. 

Насамперед автору проекту варто уважно вивчити Положення про громадський бюджет міста Києва, прийняте рішенням Київради від 22 грудня 2016 року. Згідно з ним, проект має відповідати нормам законодавства (не містити ненормативної лексики, наклепів, закликів до насилля та ін.), а питання його реалізації знаходитися у межах компетенції Київради, КМДА чи РДА. Втілення ініціативи має відбуватися на території міста Києва, приміщень загального користування та об’єктів комунальної власності (або ОСББ, ЖБК). Проект заповнюється за формою, поданою у додатку до Положення.

– Цього разу ГБ стає відкритим для краудсорсингу – долучення до проектів усіх зацікавлених сторін. Але від них мають бути надані відповідні гарантійні листи-підтвердження. І від організацій, на території яких здійснюватиметься проект, – що вони готові до його реалізації, - підкреслює Сергій Лобойко. В ГБ-1 вже був прецедент, коли КПІ відмовилося відкрити своє футбольне поле, де мали провести ремонт, для всіх киян. І для втілення проекту-переможця та освоєння закріплених у бюджеті на нього коштів довелося підшукувати інший об’єкт (ним стала територія муніципальної школи по сусідству). 

Орієнтовний бюджет, розрахований автором/командою, має включати усі витрати (розробка проектної документації; закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих та інших витрат, необхідних для реалізації проекту). З огляду на інфляцію та зміну цін, непередбачувані факти, рекомендується закладати резервні кошти (10-20% від бюджету проекту). 

– Авторам з інноваційними для міста проектами, які претендують на реформування чи модернізацію певної усталеної практики, я рекомендував би передбачити трохи коштів на розробку аналітики та нової нормативної бази. Щоб їх практику можна було потім поширити на все місто як новий стандарт, – порадив Сергій Лобойко. – Наприклад, майданчики з урахуванням інклюзивних потреб користувачів. У місті є тисячі дитячих, спортивних майданчиків. Але ніколи не думали про інклюзивність. В ГБ-1 такі проекти активно підтримали кияни і наші параолімпійські чемпіони. Тепер їх досвід міг би допомогти запровадити новий стандарт, якщо розробити відповідні зміни у нормативи… 

Із-за чинного бюджетного кодексу термін реалізації проектів обмежений одним роком. Тому ініціаторам громадських проектів рекомендують до їх офіційної подачі провести серію консультацій з місцевими органах влади. Зокрема, чи реалістично втілити їх ідеї за рік на практиці (враховуючи час на погодження, тендери, розмитнення, роботи з монтажу тощо).

Проект подається автором у електронному (у електронній системі) або паперовому (у пунктах супроводу громадського бюджету) вигляді до 15 липня. Протягом 2 робочих днів з моменту надходження проекту районна робоча група здійснює його попередню перевірку, і, якщо немає порушення законодавства, дозволяє його публікацію на сайті. Впродовж 20-ти днів автор здійснює агітацію за проект і збирає своїх перших прихильників (необхідно 50 для малих і 200 для великих проектів), у тому числі може долучати їх у команду.

Далі буде надана можливість публічної презентації/обговорення проекту за участі різних експертів, зокрема і від влади. Пізніше, коли вже буде формальна експертиза проекту, у разі непорозумінь з органами влади, є можливість винести його на апеляцію на розгляд Громадської бюджетної комісії (ГБК). Вона складатиметься з представників незалежних ГО, яких кияни скоро оберуть шляхом електронного голосування. 

Голосування за проекти ГБ-2 планується провести у жовтні 2017 року. 

ФОРМУВАННЯ КОМАНД 

Одночасно розпочався процес передачі місту прав на модернізовану інформаційну систему «Громадський проект». Відповідальним за тестування та подальше технічне адміністрування цього е-сервісу призначено КП «ГІОЦ», яке підпорядковано Департаменту ІТ та використовує ресурси сучасного дата-центру, в якому розгорнуто комплексну систему захисту інформації. В електронному сервісі враховані пропозиції громадськості та експертів з електронної демократії. 

– Система працюватиме за тією ж веб-адресою, зовні вона подібна, але за функціоналом ідеологічно відрізняється, – розповідає Сергій Лобойко. – Раніше вона була налаштована виключно на конкурс проектів. Після голосування містяни могли лише слідкувати за інформацією на сайті. Громадський бюджет має стати механізмом участі громади в самоврядуванні, розвитку спроможності громадськості. Тому кожен проект і його ініціатор стає магнітом, навколо якого починають гуртуватися однодумці. У нас тепер будуть не тільки автори проектів, але їх команди. Проект, що відповідає вимогам, публікується на сайті і за 20 днів має зібрати певну кількість голосів (200 для великого, 50 для малого проекту). Це початок формування команди прихильників. А прохідний бар’єр для нових проектів-переможців - за 1 тисячу голосів для великих та 400 для малих. Тому автор має відразу подумати про ефективну інформаційну кампанію, залучати людей, які будуть рекламувати його ініціативу, допомагати в роботі.

Треба створити не просто проект, а команду, яка зробить його успішною. Ініціатор має бути готовим до організації та координації команди. Раджу почитати, подивитися курси про менеджмент колективної роботи з урахуванням IT-інструментів: розсилки, чати, Фейсбук-групи, спільні документи на гугл-драйві, порядок зустрічей, прийняття рішень, розподіл функцій. З свого боку, ми будемо допомагати - консультуватимемо, проводитемо воркшопи та тренінги. 

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ АВТОРІВ 

У кожному районі на базі РДА створені пункти супроводу Громадського бюджету. Адреси та контакти розміщені на сайті КМДА.

– Їх завдання – допомагати всім зацікавленим у підготовці проекту, його реєстрації тощо, – пояснює Сергій Лобойко. – Як правило, у пунктах працюють представники фінансового управління, а також інших управлінь РДА. Щоб на етапі експертизи не виникло непорозумінь, перед тим, як офіційно подавати проект, рекомендуємо прийти з ним в пункт супроводу і поспілкуватися з місцевими експертами. Взяти у них інформацію стосовно землі, подібних кейсів та їх бюджетів тощо, проаналізувати її. Ми будуємо систему так, щоб зробити якомога якіснішими проекти, і час на це є. 

Почути ще одну точку зору щодо підготовленого проекту можна у переможців ГБ-1. Вони вже мають унікальний досвід, яким готові ділитися. Тому всіх авторів запрошують додаватися на Фейсбуці у відкриту групу «Громад. Бюджет Києва: СПІЛЬНО», де можна поспілкуватися з ініціаторами проектів-переможців першого ГБ, а також активними представниками влади. 

ЩО з ГБ-1

Обрані киянами на початку року громадські проекти зараз активно реалізуються. Вже є 5 втілених ініціатив, серед них - Міжнародний фестиваль дитячо-юнацької творчості «Сонячний каштанчик», молодіжний захід Radioday, забезпечення аварійної служби Дарницького району машиною для прочищення каналізаційних мереж, збереження 400-річного дуба, ZOOуроки. До початку осені очікується, що близько 50% проектів вже будуть реалізовані. По ним вже відбулися закупівлі в системі Prozorro.

Рекомендований порядок дій для авторів проектів ГБ-2:

  1. Ознайомитися з офіційною інформацією про старт ГБ-2 на сайті https://gb.kyivcity.gov.ua 
  2. Підготувати концепції проекту, одразу продумати рекламну кампанію 
  3. Проконсультуватися в пункті супроводу ГБ, що є у кожній РДА
  4. Звернутися за порадами до авторів ГБ-1
  5. Зареєструвати проект (до 15 липня 2017)
  6. Проводити рекламно-інформаційну кампанію з максимальним залученням в команду людей, які підтримали проект 

Нагадаємо, що кияни матимуть вдвічі більше коштів на Громадський бюджет.