Боєць батальйону «Київщина» заснував виробництво спідньої білизни для воїнів АТО

Боєць батальйону «Київщина» заснував виробництво спідньої білизни для воїнів АТО

У тому, що на війні немає жодних дрібниць киянин Олександр Матяш відчув на власній шкірі (у прямому сенсі слова), коли сам потрапив на фронт. Дрібниця, здавалося б, але незручна спідня білизна неабияк ускладнювала службу у лавах захисників вітчизни. А коли вирішив виправити ситуацію, виявилося, що ця проблема турбує майже всіх його побратимів.

Сьогодні ж його продукцією користуються не лише військові, має й закордонні замовлення.

Історія виникнення українських «антистрингів» пов’язана з досить неприємним епізодом. Це був якраз той випадок, коли всіх турбує однакова проблема, але чомусь далеко не всі наважуються про неї сказати. Вклавши у власне спорядження 45 тисяч гривень, Олександр Матяш навіть і не думав, що найуразливішим місцем стане його «п’ята точка». Адже з’ясувалося, якщо на тобі “неправильне” спіднє - ти не боєць.

- Влітку 2015 го нашу роту відправили до Новоохтирки. Було дуже спекотно - 40 градусів в тіні. А ми на блокпосту відстояли у повній екіпіровці вісім годин. Після цього всі бійці зізналися, що білизна понатирала, вибачте на слові, інтимні місця. Обговорювали один із одним ці делікатні проблеми і з’ясували, що натирають і плавки, і борцівки, і трикотажні “сімейки”. Я подзвонив своєму знайомому: «Нам потрібні нормальні труси: ситцеві або сатинові. Купи побільше». Але він не знайшов стовідсоткової бавовни. А якісні закордонні коштували щонайменше 900 грн. Довелося підключати друга, в якого є виробництво з пошиву дитячого одягу…, - розповідає Олександр.

Друг підійшов до розробки зручних трусів не з дизайнерського боку, а з… інженерного. Виявилося, якщо зробити діагональний шов, він не буде потрапляти, куди не слід, а отже і натирати.

- Першу партію трусів - 12 примірників - ми відправили бійцям в окопи. Хлопцям сподобалося - зручні, надійні, не рвуться, не псуються під час прання. Бійці почали цікавитися, де їх купити. У мене були відкладені гроші на квартиру - ось їх і пустили у виробництво, пошивши трусів на шість тисяч доларів , - продовжує співрозмовник.

Однак такий ентузіазм мало не коштував Олександру величезних витрат. Як виявилося, виготовити продукт - лише півсправи, потрібно його продати. За словами підприємця, вони довго не знали, куди спідню білизну «прилаштувати». Якби не один випадок. Одна з подруг запропонувала Олександрові створити сторінку у Facebook, через яку можна було б робити замовлення. І одного разу до них звернувся відомий відеоблогер Майкл Щур…

- Майкл сказав мені: «Слухай, якщо мені сподобається, напишу про них». Він пробіг крос в 26 км, і білизна тест пройшла на “відмінно” - тепер він фанат наших «труханців». Майкл написав пост, і все закрутилося. Тоді ми отримали близько 130 замовлень лише за 7 хвилин!», - пригадує Олександр.

Коштують труси від 285 гривень. Трохи забагато, але й пошиті вони з якісної бавовни, яку привозять із Голландії. На всі вироби є гарантія – 1 рік. Олександр зізнається, що за весь час вони обміняли лише два екземпляри трусів, де з технічних причин був брак шову. Зараз у «Regata-club», саме так колишній боєць АТО назвав своє підприємство, вже є постійні замовлення. Торік 80 штук трусів було відправлено до Великобританії. Цьогоріч на підприємстві планують вийти на ринок далекої Австралії. Втім, першочерговим завданням для Олександра є заповнення саме вітчизняного ринку.

- Я не боюсь конкурентів, нам нічого ділити, адже це наша країна. Мені хочеться, щоб українці ходили в одязі власного виробництва. Звичайно, одяг із Китаю дешевший, але він дуже низької якості. А в Україні є пристойні виробники одягу, варто лише пошукати, - підсумував Олександр Матяш.