На сайті КМДА можна висловити свої побажання щодо бюджету-2016
Новообрані депутати Київради лише вступають у свої повноваження та готуються до першого засідання. І найбільш нагальним питанням для них стане прийняття бюджету міста на наступний рік. У його плані – видатки на суму 24 157 млн. грн. і вже розписано попередній розподіл за функціональною класифікацією – скільки коштів піде на ремонт доріг, а скільки – на доплати лікарям, стипендії діячам культури чи утримання бібліотек. Утім, кияни можуть вплинути на цей процес, скориставшись сервісом budget.kievcity.gov.ua
– Проект «Консультація щодо проекту бюджету міста Києва на 2016 рік» budget.kievcity.gov.ua був створений в рамках ініціативи Kyiv Smart City спільно з SocialBoost і канадським OpenNorth за підтримки NDI, – розповів «Вечірньому Києву» Антон Мойсеєнко, співкоординатор ініціативи Kyiv Smart City. – За допомогою цієї системи кожен киянин може висловити свою думку на етапі формування бюджету Києва-2016. Система повністю інтерактивна: можна змінювати суми, висловлювати свої думки щодо основних сфер нашого життя – транспорт, охорона здоров'я, соціальний захист, ЖКГ тощо. Онлайн-консультації триватимуть до 20 листопада, далі результати будуть передані на розгляд до бюджетної комісії Київради.
У онлайн-сервісі запропоновано низку запитань з різних функціональних напрямків бюджету. Наприклад, у блоці молодіжної політики пропонується визначити, чи варто виділяти кошти з бюджету міста Києва на виплату стипендій і премій Київського міського голови для талановитих та обдарованих студентів і молоді, на що передбачено 0,7 млн. грн., і, як варіант, ці кошти можна спрямувати на проведення заходів для сім’ї, дітей та молоді. А на підліткові клуби (їх у Києві 155) передбачено 31,8 млн. грн., ці кошти пропонується витратити на оновлення матеріально-технічної бази або на заробітну плату викладачам, залишивши гуртки та клуби безоплатними.
Та найцікавіше питання – транспорт. Тут можна наочно побачити, як впливає на бюджет міста підвищення чи зниження тарифів на проїзд у громадському транспорті. Наприклад, підвищивши тариф до 3,5 грн., можна додатково отримати 200 млн. грн. А далі вже визначатися – чи спрямувати їх на розвиток бібліотек або благоустрій зелених зон чи збільшити бюджет утримання і ремонту доріг, на який поки передбачено 345,1 млн. грн.
Примітно, що змінюючи ті чи інші статті бюджету, користувач може одразу бачити, як це вплине на загальний баланс міста: чи вдалося «підзаробити-заощадити» кошти, чи виник дефіцит бюджету. Цей проект – один з перших кроків до впровадження у Києві практики «бюджету участі», коли самі мешканці визначають, де потрібно ремонтувати дорогу, чи варто спрямувати кошти на новий сквер або ремонт даху школи, а можливо, зробити безкоштовним проїзд для школярів.
Іван Вербицький, експерт аналітичного центру CEDOS: «Бюджетний калькулятор» – лише форма консультацій без наслідків»
– Запущений КМДА опитувальник тільки дає змогу всім охочим «погратися» у створення бюджету без жодних юридичних наслідків. Результати нібито будуть враховані Бюджетною комісією, однак така обіцянка не виглядає переконливо, оскільки результати можна інтерпретувати по-різному. Наданої респондентам інформації недостатньо для компетентної відповіді на поставлені запитання.
Важливо розуміти, що йдеться лише про консультації – вашу пораду можуть прийняти або відхилити. Натомість бюджет участі передбачає, що ви не тільки радите розробникам, а й самі стаєте співрозробниками разом із ними. Мешканці мають перед собою чітко визначену суму, яку вони розподіляють. Їм надається вся наявна інформація стосовно шляхів її використання. Вони мають право остаточного рішення щодо цієї суми і залучені до її розподілу на всіх етапах бюджетного процесу. Про виконання цих умов нині не йдеться, тому це опитування не є бюджетом участі у класичному розумінні. Однак дуже часто саме такі консультації стають першим кроком перед запровадженням повноцінного бюджету участі, як це було, наприклад, у Парижі. Питання в тому, чи перейде Київ на наступний рівень.