На українській сцені з’явилася «Гостя»
В театрі Франка відбувся допрем’єрний показ вистави за мотивами оповідання відомого французького письменника Еріка-Емманюеля Шмітта «Незвана гостя», постановку якої здійснила режисер Катерина Степанкова.
В антрепризі на сцені зустрілися досвідчені актори та початківці: лауреат премії «Київська пектораль» Ахтем Сеітаблаєв, народна артистка України Лариса Руснак, молода акторка Олена Лавренюк та телеведучий Анатолій Анатоліч. Робота на проектом тривала з весни цього року.
– Твір запропонувала Катерина Степанкова, вона ж написала на його основі п’єсу українською мовою, – розповіла продюсер Нонна Кондрашова. – Я добирала акторів. Найскладніше було з виконавцем головної ролі, бо спочатку Ахтем не міг грати у виставі через зйомки, ми пробували інших акторів, але, зрештою, у нього вийшло приєднатися до нас.
На сцені – підвішений телевізор, який задає тон у перервах між епізодами вистави, величезні книги-стільці та пересувні металоконструкції. Це квартира головної героїні Оділь (Олена Лавренюк), в якій і відбувається дія вистави. Несподівано її розмірене і спокійне життя перериває поява дивної незнайомої старої, яку не може ані знайти поліцейський (Анатолій Анатоліч), ані зупинити нові замки. До самотньої Оділь, сильної жінки, яка не може розстатися зі своїм минулим, навідується Шарль. Спочатку здається, що це її чоловік, військовий репортер, але з часом виявляється, що це її син. А незнайомка – то… Не будемо розкривати всі карти, але інтрига тримається до самого кінця.
Для Олени Лавренюк роль у виставі стала першою великою драматичною роллю на сцені.
– Для мене це дуже глибока тема, діти інколи забувають про своїх батьків, яким потрібно приділяти більше часу, – поділилася акторка з «Вечіркою». – Я багато працювала, знаходила схожі історії в своєму житті, коли людина втрачає розум і не розуміє, де вона знаходиться. Її партнерка Лариса Руснак з усмішкою пригадує нічні репетиції. А ось популярного телеведучого Анатолія Анатоліча можна привітати з театральним дебютом.
– Я не актор, театр для мене став відкриттям, – зауважив він. – Маю спеціальність «контроль та ревізія», працюю ведучим. Мені дуже сподобалося, що інші актори сприймали мене як рівного.
Варто відзначити і роботу хореографа Олексія Скляренка – пластичні сцени, що стали окрасою спектаклю, за словами виконавців, вдосконалювали до останнього дня.
Як відзначила Нонна Кондрашова, показ вистави був пілотним, повноцінна прем’єра планується пізніше, скоріше за все знову на сцені театру Франка. Творча група сподівається об’їздити з виставою і інші міста України.