В музеї Ханенків розкривають секрети квітів в мистецтві

В музеї Ханенків розкривають секрети квітів в мистецтві

Рослини з’являються на картинах не просто так. Вони милують погляд, однак водночас несуть символічний підтекст. Щоб переконатися в цьому, «Вечірка» побувала на виставці «Царство Флори», що до 31 травня триває у Музеї Ханенків.

Флора – не лише науковий термін на позначення розмаїття рослинного світу, а й римська богиня весни, юності і квітів. Її дари завжди подобалися художникам і прикрашали мистецькі твори з часів античності.  А в 16 столітті інтерес до ботаніки і садівництва став справжньою манією.

- Квіти були дорогі, за ними потрібно було доглядати – така розкіш ставала підтвердженням могутності монарху. І того, що людина змогла підкорити природу і навіть виправити її недоліки – приміром, сади у Версалі спорудили на болотах, - розповіла співкураторка виставки Анастасія Мацело. - У 17-18 столітті натюрморти користувалися популярністю в Нідерландах. З подорожей морехідці привозили екзотичні квіти як символ завоювань. В той же час був інтерес до науки, рослини вивчали селекціонували, створювали гербарії, сади. І низка натюрмортів є науковими.  

А ось робота Мішеля Бульона «Натюрморт із квітами у скляній вазі» ще й філософською. Бо натюрморти були пов’язані з тлінністю існування, мирською суєтою. На його картині квіти зображені в різних станах - від бутонів до тих, що в’януть. Художник показав плин часу, що руйнує матеріальний світ, життя. Оскільки спасіння треба було шукати у вірі, знаком чистоти віри на картині є скляна ваза, в якій стоять квіти.

«Віртуальні» букети, тюльпани і орхідеї

Змальовані букети часто є артефактами, можливістю показати разом рослини, які не квітнуть одночасно в природі. Зазвичай митці або їх родичі мали свої сади. Художник заздалегідь будував в уяві композиції, а по мірі цвітіння вписував рослини у букет. Тюльпани, півонії, мальва, нарцис, соняшник демонструють щедрість і розмаїття природи. В своїх кабінетах заможні європейці мали маленькі натюрморти, а великі могли бути навіть весільним подарунком – як побажання молодій парі добробуту та благополуччя. 
Існувала і певна мода на квіти. У 17 столітті Нідерланди охопила тюльпанова лихоманка.

В той час це були ще рідкісні в країні квіти, їх цибулинки коштували дуже дорого. Особливо цінувалися смугасті тюльпани, їх появу вважали чудом. Насправді такий ефект давало ураження мозаїчним вірусом, і квіти були недовговічні. Тому тюльпани в голландському мистецтві став символом суєти, за якою людина може погнатися і витратити всі кошти на щось минуще.

В кінці 19 століття сталася орхідеєманія. Ця квітка завезена з тропіків, за нею спеціально полювали мисливці – але часто тендітні орхідеї гинули в дорозі. Вони стали символом розкоші, краси, кохання і водночас смерті.

- Ми показуємо портрет графині Хелени фон Гаррах, написаний її чоловіком. За допомогою квітів він розповідає про особисту трагедію, - зазначає Анастасія Мацело. - Справа в тому, що вони втратили чотирьох дітей – і ми бачимо тут орхідею-гіоцинту з чотирма напівзів’ялими квітками. А також венерин волос, рослину, що висаджували на могилах. Вона нагадує про вічне життя і, за повір’ям, забирає біль.

Райські стіни і християнські символи

Один з найстаровинніших експонатів – гобелен 16 століття, яким прикрашали стіни замку. На ньому виткано палац, а на передньому плані – галявина з квітами і деревами. Такі килими називають мільфльорами, що французькою означає «тисяча квітів»

Уявіть собі замок, де мрячно, холодно,  і треба якось створювати затишок. Майстрам замовляли цілі серії - набори таких гобеленів, які мали закрити всі стіни. Їх часто перевозили з одного замку до іншого. Чому квіткова поляна? В середньовіччі люди залежали від природного циклу життя, не мали оранжерей, зимових садів - тож квіти асоціювалися з весною, новим життям, благополуччям. А ще з раєм, який також уявляли уквітчаним.

Звісно, квітами прикрашали й інші предмети побуту – посуд, меблі, вази,порцелянові фігурки. Притаманна рослинність і сакральному мистецтву, де вона пов’язана з християнською символікою. 

- Якщо для нас троянда - емблема кохання, то в християнстві - це символ Діви Марії, а червона – ще й символ страждання Христа. Квіти і рослинні орнаменти присутні й на літургійному вбранні – зокрема, червоні гвоздики є нагадуванням про кров і страждання Христа, а нарциси про його воскресіння,- пояснює Анастасія Мацело.У деяких святих є квіткові атрибути – святій Розалії Богоматір подарувала вінок троянд  на знак її смиренного життя, а святого Йосифа зображають з сухою палицею, яка розквітла завдяки його благочестивості. 

Подарунок видатної актриси

Привертає увагу мармурове скульптурне зображення  Офелії роботи Сари Бернар, який після реставрації відвідувачам показують вперше. Прекрасну жінку оточують троянди та анемони, що символізують любов і смерть, а також квіти, які божевільна наречена роздавала придворним – стокротки (емблема чистоти) та фіалки (знак вірності).

- Одна з найвеличніших актрис кінця ХІХ – початку ХХ століття була також талановитим митцем. Образ Офелії вона втілила і на сцені, і в скульптурі, - підкреслює співкураторка виставки. – Відомо про три барельєфи Сари Бернар  з Офелією – один вона подарувала театру у Копенгагені, інший возила на Всесвітню виставку у Чикаго, а наш, наймовірніше, походить з колекції її друга, художника Ганса Макарта. 

Нагадаємо, чим здивують київських книголюбів: повна програма Книжкового арсеналу