Чи стане «Теремки-3» транспортним вузлом проблем
Нещодавно Київрада затвердила зміни до Детального плану території (ДПТ) урочища «Теремки-3». Однак єдиної думки немає ні серед депутатського корпусу, ні серед громади.
Одні вважають, що ДПТ відкриває шлях інвестиціям. Протилежна сторона дорікає своїм опонентам тим, що детальний план територій містить суперечності з генеральним планом міста, а отже – й ризики узаконення незаконних будівництв.
У проекту непроста доля. Із самого початку він викликав серйозні суперечки через невідповідність генеральному плану Києва та неузгодженість екологічних питань. З першого разу проект не отримав схвалення депутатами Київради. Під тиском громадськості його відправляли на доопрацювання. У підсумковому вигляді документ зазнав змін. Зокрема, встановлено розмір санітарно-захисної зони довкола закритого Старообрядницького кладовища, дотримані вимоги природоохоронного законодавства щодо збереження урочища «Теремки», інвесторів зобов’язали розвивати інфраструктуру. Тепер справа громадськості – контролювати, моніторити дії забудовників та дотримання усіх зобов’язань.
Директор Національного природного парку «Голосіївський» Борис Дробот не схильний драматизувати ситуацію. Адже нині, за його словами, йдеться не про забудову частини урочища «Теремки». Відповідно до старого генплану і детального плану територій, там передбачена транспортна розв’язка, яку включили в межі Національного парку. В підсумку, буде змінено конфігурацію парку, добавлять значно більше території, натомість частина урочища «Теремки» відійде під транспортну розв’язку. Площа спірної території охоплює трохи більше 2 гектарів.
- Коли створювався Національний парк, у нього включали землі не лише за ознаками заповідності і потрібності, розглядалися й комерційні питання, - пояснює Борис Дробот. - Колись давно це було одне урочище, його «розрізали» на дві частини Одеською трасою. З точки зору статусу Національного парку, тому клаптику, що лишився збоку, більше підійшло б «звання» регіонального ландшафтного чи парку відпочинку. Його залишили тільки тому, що обліковувався за Академією наук, Інститутом зоології ім. Шмальгаузена...
Отже, проблема із забудовою територій столиці можна порівняти із міною сповільненої дії, яка вибухнула сьогодні, хоча була закладена попередньою владою ще десять років тому. Вважалося ледве не «нормою» - соціально потрібні об’єкти розташовувати на об’єктах лісового, заповідного фонду, натомість, ласі, «безпроблемні» шматки землі продавалися. Скажімо, у Конча-Заспі, в лісі, виділили землю під пожежне депо. Ще одна ділянка під пожежне депо з’явилася у Святошинському лісопарковому господарстві.
Це робилося свідомо. А зараз одні соціальні проблеми зіштовхуються з іншими. За словами Бориса Дробота, схожа проблема і в забудовників території довкола озера Качиного, де є намір побудувати житло для жертв «Еліта-центру».
З ним категорично не погоджується голова Громадської організації «Екозагін» Михайло Погребиський:
- Позиція директора НПП «Голосіївський» добре відома - віддати частину урочища, а взамін приєднати до «Теремків» більшу площу. Але як можна торгувати природозаповідним фондом, тільки тому, що більше дадуть? Якщо свого часу урочище віднесли до природозаповідного фонду, то цьому передувало, як і має бути у таких випадках, наукове обгрунтування. Вчені обгрунтували, що це урочище є цінним. До того ж, воно ще й цілісне – не може бути такого, щоб одна частина урочища була цінною, а інша – ні.
Всерйоз занепокоєний долею «Теремків» і громадський активіст Всеволод Терентьєв. Проблема на проблемі – так пан Всеволод характеризує сьогоднішній стан справ. Мало того, що свого часу там мав бути МРЕВ, на який виділилися чималі кошти. Сьогодні про ту споруду нагадує тільки фундамент та розчищений майданчик. Після того місцевим мешканцям пообіцяли впорядкувати дорогу – змінити тротуари, заасфальтувати дорожнє покриття, але досі нічого з обіцяного не зробили.
- На території хутора Жуляни, неподалік від ТЕЦ, є кладовище. У цьому районі мешкало багато старовірів. Там знаходиться і старовірське кладовище. Воно не досліджене, ніхто не знає, скільки йому років. І якраз на місці цього кладовища збираються будувати дошкільний заклад, - обурюється Всеволод Терентьєв. - Мають бути якісь документи, які треба вивчити, провести археологічні дослідження, щоб зрозуміти, що там відбувалося.
До речі, ще 17 років тому Україна приєдналася до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (так званої Орхуської конвенції), яка, серед іншого, передбачає, що будь-які автомагістралі, які мають шість і більше смуг руху, мають бути узгоджені з місцевими мешканцями. Тому, що йде екологічне навантаження на дану територію. А згідно із детальним планом територій там має проходити шестисмугова магістраль, зауважує активіст.
ДО РЕЧІ
Так що ж усе-таки збудують на "Теремках"? Географія даного проекту охоплює проспект Академіка Глушкова, Кільцеву дорогу, вулиці Проектну-1 та Проектну-2. Він передбачає будівництво багатоповерхових житлових комплексів загальною площею 1,7 млн. кв. метрів житла, чотирьох нових загальноосвітніх та кількох початкових шкіл, дошкільних навчальних закладів, поліклініки, діагностичного центру зі станцією «швидкої допомоги», нового автовокзалу «Теремки», багаторівневих паркінгів.
У напрямку «Теремків» буде продовжено «синю» гілку метрополітену, на якій побудують кілька нових станцій, по вже існуючих вулицях та тим, які мають з’явитися у перспективі, пустять нові маршрути тролейбусів та автобусів.