У Києві 16 сімей вже сорок років прописані в дитсадку

У Києві 16 сімей вже сорок років прописані в дитсадку

Умови тут – далекі від розкошів: одна кухня на 16 сімей, туалет з кабінками на кодових замках, спільна душова у підвалі. Та не лише в тісноті проблема. Три десятки осіб прописані… у приміщенні без житлового статусу.

Бракує папірця з печаткою БТІ. Мешканці на все згодні, нехай у ньому напишуть будь-що: хоч гуртожиток, хоч комунальна квартира, аби не дитсадок, який і досі значиться у БТІ за документами… 1960 року. Щоб люди мали змогу приватизувати житло, можливо, й продати та придбати краще.

Поки ж мешканці першого поверху на вулиці Будівельників, 22/11 із заздрістю поглядають на чотири верхніх - там сусіди живуть хоч і у «хрущовських», але все ж таки окремих приватизованих квартирах.

Кімнати першого поверху мають такі ж номери, як квартири з першого під’їзду. Тому їх нумерують дробовим числівником – приміром, 9/5, як у пані Альбіни.

– Тобто 9-а кімната у 5-му під’їзді, – пенсіонерка показує паспорт з реєстрацією ще 1992 року, де чітко написано «гуртожиток». – У мене й у червоному радянському паспорті зазначена ця прописка. Якби тут нежитловий фонд був, то хто б сюди прописав людей?!

Пані Альбіна і її сусід Юрій Нікуліца розповіли історію своїх поневірянь.

Півстоліття тому тут справді був дитсадок. «Хрущовки» споруджували для людей,  що приїхали відбудовувати повоєнний Київ, а для їх малят знайшли прихисток тут – аби був дах над головою. Згодом, за часів Брежнєва, діток переселили. А це приміщення так і залишили на балансі районного відділу освіти, переобладнавши під гуртожиток.

Райвідділ освіти селив сюди своїх працівників. Пані Альбіну – як няню з дитсадка, Юрія Нікуліцу – як шкільного вчителя, його дружину – теж як освітянку.

Двадцять років тому, коли вже завершувався занепад заводів, фабрик та й багатьох держустанов, закон дозволив передати «безгосподарні» відомчі гуртожитки на баланс міста. У список потрапив і перший поверх цієї «хрущовки» як гуртожиток Дніпровського райвно. У всіх документах «про передачу гуртожитку працівників дошкільних закладів» з балансу відділу освіти на баланс ЖЕКу (тоді він іменувався ДКП «Соцмістечко») саме так чітко  написано – «гуртожиток». Але ці документи – не першоджерело! Потрібні домова книга, індивідуальні картки, інші папери ще 1974 року, які… загубилися.

Загубилися, може, й невипадково. Адже це перший поверх на три під’їзди. І «дивиться» він вікнами на одну з центральних вулиць району з гарною транспортною розв’язкою, до метро «Дарниця» – десять хвилин пішки. Кілька років тому мешканцям вже морочив голови банк «Форум»  - кожному обіцяли квартири в новобудовах. Та люди злякалися, що їх «кинуть»…

Сьогодні за кожну з кімнат – чимала сума в платіжках. Бо в ЖЕКу до 280 «квадратів» житлової площі доточили ще такий же метраж «місць загального користування» – коридори, підвал із душовою і пральними машинами. Кожному – по 20 «квадратів» у «навантаження». Коли були дешеві тарифи, люди мовчки платили. Цієї зими пані Альбіна, яка живе в 17-метровій кімнаті тільки з котом Ваською, сплачувала лише півсуми за опалення. Тож має за чотири місяці майже 3 тисячі боргу.

«Віримо, що матимемо не тільки штамп у паспорті, а  й власне житло, навіть якщо воно і по 9-12 квадратних метрів. У цьому забутому владою приміщенні виросли три покоління киян, найстаршим вже за 70», – пишуть люди до РДА.

Звідти, починаючи з 1998 року, щоразу відповідають: потрібно замовити нову інвентаризацію в БТІ, зробити поверховий план, реконструювати приміщення з нежитлового в житлове, а грошей на це немає. Торік голова Дніпровської РДА Петро Онофрійчук письмово пообіцяв знайти гроші в бюджеті. Рік минув, тож мешканці знову нагадали йому про обіцянку…

КОМЕНТАР

Олексій Новіков, депутат Київради:

– Коли намагався допомогти мешканцям на Будівельників, 22/11, то зіткнувся з проблемою: в Києві немає порядку переведення приміщень з нежитлового фонду в житловий. А навпаки можна. У інших містах така процедура працює, тож написав туди листи, аби перейняти досвід. Підготував проект відповідного рішення Київради. Бо вважаю, що відсутність такого порядку порушує права багатьох киян. Скажімо, до мене звернулася жителька з вулиці Герцена. Свого часу вона переоформила квартиру на першому поверсі в нежитлове приміщення й відкрила перукарню. Бізнес не пішов. Тепер хоче повернути статус квартири і жити там, платити менше за тарифами, але назад дороги немає…

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!