Таємниці загублених могил у кожному мікрорайоні столиці

Майже щоразу під час будівельних робіт у столиці будівельники разом із кубометрами землі дістають на поверхню і щось несподіване. Зокрема, у вигляді безіменних могил, невідомих поховань, які «загубилися» серед сучасних житлових масивів. 

Існують докладні переліки некрополів, більш-менш відомих поховань в межах сучасного міста, з часів сивої давнини і до сьогодення, складені дослідниками київської старовини. Зрозуміло, з часом їх доповнюють нові сторінки. Нещодавно, наприклад, у Фейсбуці виклали таку новину:

– Мало кому відомо, алe цe факт: під час побудови мікрорайону Воскресенка за байдужої і мовчазної згоди влади було знищено щонайменше два старих сільських кладовища, на яких ховали корінних жителів села з діда-прадіда. Частину поховань родичам вдалося перенести на Лісове кладовище, а інші просто загорнули землею...

Залишки одного з кладовищ у вигляді невеликого пагорбу знаходяться у дворі житлового дому на бульварі Перова, 25. По ньому постійно ходять люди, граються діти, але пам'ять похованих тут корінних жителів не увічнена навіть хрестом. Інше кладовище знаходилося на території парку поблизу ТРЦ «Квадрат», недалеко від того місця де розташований бювет...

Історичні джерела стверджують, що період забудови Воскресенського масиву випав на 1960-і роки. З’ясувати що-небудь по темі у сьогоднішніх проектувальників та працівників будівельної галузі, а отже й пролити світло на цю історію, виявилося справою марною. Тому «Вечірка» звернулася за роз'ясненнями до Сергія Дюжева, багаторічного працівника інституту «Київпроект», одного із розробників чинного генерального плану Києва.

– Шкода, що вам не зможе допомогти Людмила Проценко – легендарний історик-архівіст, – каже Сергій Дюжев. – Кращого фахівця в галузі київської некрополістики годі було шукати. На жаль, кілька років тому її не стало... Справді, житловий масив Воскресенка побудований на місці старих сільських кладовищ. По Києву таких дрібних кладовищ дуже багато - і на Борщагівці, і на Троєщині. Вони позникали, тому що розвивалося міське господарство. Є й старі археологічні пам’ятники, які перебувають під загрозою зникнення. Все потроху зникає…

За словами Сергія Дюжева, з усіх місць найнеприємніша ситуація, напевне там, де під час гітлерівської окупації Києва знаходився Сирецький концтабір, де перебували військовополонені, а нині будується житловий будинок на вул. Олени Теліги. Це може викликати справжній суспільний резонанс. Навряд чи уникнути проблем і з будівництвом Меморіалу жертвам Голокосту в Бабиному Яру, адже там на кожному кроці лежать жертви нацистських розстрілів. А в інших випадках історія вже перегорнула свою сторінку. 

Коли забудовувалося Лівобережжя, там були лісочки, переліски, кладовища. Зрозуміло, там усе вирубали, розрівняли, зітхає Сергій Андрійович. Не чіпали окремі склепи, які вважалися пам’ятниками, як, наприклад, Аскольдова могила на Правому березі. А від дрібних сільських кладовищ не залишилося жодних слідів. 

У кого з похованих на цих кладовищах були родичі, вони самі перенесли їх останки на інші кладовища. Куди саме – сказати не берусь. Але на кістках, у прямому розумінні, ніхто не будував... 

Варто зважити і на обставини: у ті часи подібні речі широко не афішувалися. Скажімо, багато хто не знає, що приміщення київського телецентру збудовано на єврейському кладовищі. Навіть обставини Куренівської трагедії – і ті не розкриті до кінця.  

– Якби в тому місці була могила якоїсь відомої особистості, то її можна було б увічнити пам’ятним знаком або меморіальною дошкою, – каже Сергій Дюжев. – А так… Тривожити людей, лякати, що вони живуть на кладовищі, – навіщо? Фактично, весь Київ стоїть на кістках. За княжої доби у центрі міста був Пантеон. І до сьогодні під час розкопок знаходять непоодинокі сліди древніх поховань. Зрозуміло, що розмежувати, ізолювати, відокремити сліди поховань від місць проживання неможливо.

ДО ТЕМИ

Цього року для проведення поминальних днів у Києві визначено такі дати:

23 квітня – на Пирогівському, Корчуватському, Мишоловському, Чапаєвському, Північному, Лісовому, Пуща-Водицькому, Південному, Святошинському, Братському, Михайлівському, Солом’янському, Совському, Шулявському, Старообрядному кладовищах, а також у Державному історико-меморіальному Лук’янівському заповіднику;
24 квітня – на Дарницькому, Позняківському, Бортничанському, Вигурівському, Троєщинському, Звіринецькому, Куренівському, Біличанському та Жулянському кладовищах;
25 квітня – на Байковому і Биківнянському кладовищах, РС СКП «Київський крематорій»;
26 квітня – на Міському кладовищі;
9 травня – на Військовому кладовищі та біля Меморіалу на могилі Невідомого солдата в Парку Вічної Слави

Нагадаємо, що на поминальні дні до кладовищ Києва можна дістатись швидше і легше.