Шість київських вистав змагаються у фіналі фестивалю-премії GRA

Церемонія нагородження. Фото: НСТДУ
Церемонія нагородження. Фото: НСТДУ

Столичні постановки увійшли до 5 номінацій, зокрема за виставу камерної сцени, танцювальну та музичну, виставу на перетині мистецького синтезу і жанрів та виставу-рефлексію на події російсько-української війни. Переможці стануть відомі 23 листопада.

VIII Всеукраїнський театральний фестиваль-премія «Гра» заснований Національною спілкою театральних діячів України у 2018-му і цьогоріч він відбувається у восьмий раз.

Основна місія — формування та зміцнення єдиного українського театрального ком’юніті, а також визначення провідних тенденцій українського театру.

Формат премії «Гра» поєднує конкурсну програму з відкритими показами вистав, створюючи простір для мистецького діалогу між театрами, глядачами та експертами галузі.

Загалом на участь у VIII Фестивалі-премії «ГРА» було подано 92 заявки від театрів із 22 міст України. У лонгліст увійшли 34 вистави від колективів із 10 міст. Щоб визначити фіналістів, експертна рада переглядала постановки наживо впродовж трьох місяців.

У шортліст потрапили 14 вистав від 13 театрів, серед яких 11 державних та 3 незалежні. Це постановки з Києва, Львова, Івано-Франківська, Вінниці, Рівного та Хмельницького.

КИЇВСЬКІ ВИСТАВИ У «ГРІ»

Сцена з вистави. Фото: театр «Золоті ворота»

«Brecht.Cabarett», Київський академічний театр «Золоті ворота», режисерка Оксана Дмітрієва (номінація За найкращу драматичну виставу камерної сцени», до 150 глядачів)

Музично-драматична вистава за мотивами п’єси Бертольта Брехта «Барабани вночі» у драматургічній адаптації Андрія Бондаренка. Постановка поєднує атмосферу кабаре, живу музику (пісні на вірші у перекладі Сергія Жадана) та брехтівську іронію, перетворюючись на розмову про війну, страх і суспільство, яке звикає жити поруч із катастрофою.

У центрі історії — солдат, який повертається додому, але його поява ніби залишається непоміченою. Місто продовжує жити у ритмі нічних вогнів, кав’ярень, музики й розваг, хоча десь зовсім поруч уже чути барабани нової війни. Вистава досліджує, як люди намагаються сміятися й веселитися тоді, коли світ навколо поступово руйнується.

Сцена з вистави. Фото: театр оперети

«Місяць», Київський національний академічний театр оперети, режисерка Тамара Трунова (номінація “За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу»)

Опера на одну дію Карла Орфа «Місяць» (1939) заснована на казці братів Грімм. Це перше виконання цього твору в Україні та перше у світі в українському перекладі

За сюжетом, четверо шахраїв викрадають Місяць, намагаючись привласнити світло, яке належить усім і нікому водночас, що призводить до хаосу. В українській постановці також з’явилася нова героїня — Жінка з іншого світу. Філософська притча розповідає про жадібність і її наслідки, що призводять до фатальних подій, але зрештою й про неодмінне відновлення справедливості.

Сцена з вистави. Фото: Юлія Вебер

«Реквієм», Національний будинок музики у копродукції з Національним академічним драматичним театром ім. Івана Франка, режисер Євген Лавренчук (номінація »За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу»)

Вперше в Україні «Реквієм» звучить у редакції американського музикознавця та композитора Роберта Левіна, який відновлює логіку та драматургію Моцартового задуму.

Режисер Євген Лавренчук разом із Liatoshynskyi Capella: Orchestra and Choir та диригентом Теодором Кухарем переосмислюють Моцартів шедевр як історію маленької, випадкової людини, зануреної в конкретний час і простір. Цей «Реквієм» — не про смерть, а про життя, яке продовжує звучати після останньої ноти. Оркестр і хор виступають не лише виконавцями, а й акторами, що втілюють сенси, конфлікти й внутрішні монологи твору. Детальніше про виставу.

Сцена з вистави. Фото: INSHA Dance Company

«ЕскапістіКо», INSHA Dance Company, хореограф Ілля Мірошніченко (номінація »За найкращу танцювальну виставу і виставу фізичного театру»)

Постановка досліджує внутрішній пошук свободи через танець та боротьбу між втечею від реальності і прагненням повернутися до самих себе. Сучасна хореографія та електронна музика створюють внутрішній конфлікт, де кожен рух і звук мають свій сенс.

Це вистава про знайомий нам всім ескапізм… Зачинившись у порожній кімнаті, герой зустрічається із самим собою — розщепленим на різні частини особистості. Ця кімната стає простором, де спогади, емоції та страхи набувають людських форм. Він стикається з альтернативними версіями самого себе. А втеча до себе виявляється ще більш непередбачуваною, ніж втеча від зовнішнього світу.

У постановці експериментують із часом, звуком і рухом. Головний об’єкт — металева сфера — перетворюється на живий інструмент: кожен дотик, кожна взаємодія тіла танцівників створює музику завдяки генерації унікального і щоразу різного звукоряду модульним синтезатором. Детальніше про виставу.

Сцена з вистави. Фото: Малий театр

«Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію», Український малий драматичний театр, режисер Артем Вусик (номінація »За найкращу виставу на перетині мистецького синтезу і жанрів та перформативних форм»)

Вистава поставлена за однойменним романом Майка Йогансена — українського письменника-авангардиста, представника Розстріляного відродження.

Глядачів запрошують в абсурдну мандрівку через гарячий херсонський степ, барселонський базар, поле гречки, човном на Бахтині у місто Зміїв, що приведе до Слобожанської Швайцарії. Навіть сцена цієї постановки незвична — вона розміщується довкола глядацької зали, і кожен може обрати собі стілець з певним іменем.

Сцена з вистави. Фото: Молодий театр

«Енеїда», Театр Ветеранів, режисерка Ольга Семьошкіна (номінація «За найкращу виставу-рефлексію на події російсько-української війни»)

Робота над виставою «Енеїда», яка поєднує літературну основу Котляревського з методами фізичного та перформативного театру — тривала понад рік. Всі ролі в ній виконують чинні військовослужбовці та ветерани російсько-української війни з ампутаціями та важкими ураженнями, які попри фізичні травми демонструють на сцені дивовижну силу та волю до життя.

Поема Івана Котляревського в цій інтерпретації перетворюється на емоційну розмову про війну, пам’ять і силу слова. Основна ідея — через тілесну пластику, слово та музику відкрити шлях до внутрішнього зцілення і самовираження через мистецтво театру. «Енеїда» «Театру ветеранів» покликана підтримати українських ветеранів через творчість, допомогти їм переосмислити воєнний досвід та реінтегруватися в суспільство.

Шортліст Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА — 2026»:

За найкращу драматичну виставу великої сцени:

1. «Кассандра» (Вінницький обласний український академічний музично-драматичний театр ім. М. К. Садовського);
2. «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької).

За найкращу драматичну виставу камерної сцени (до 150 глядачів):

1. «Brecht.Cabarett» (Київський академічний театр «Золоті ворота»);
2. «Медея» (Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка).

За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу:

1. «Місяць» (Київський національний академічний театр оперети);
2. «Реквієм» (Національний будинок музики в копродукції з Національним академічним драматичним театром ім. Івана Франка).

За найкращу танцювальну виставу і виставу фізичного театру:

1. «Біла тінь» (Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);
2. «ЕскапістіКо» (INSHA Dance Company, м. Київ).

За найкращу виставу на перетині мистецького синтезу і жанрів та перформативних форм:

1. «LOVE IS» (Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр);
2. «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (Український малий драматичний театр).

За найкращу виставу для дітей, підлітків та сімейного перегляду:

1. «Sex education. Дівоча версія» (Незалежний театр «Лава», м. Львів);
2. «Перший урок» (Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького).

За найкращу виставу-рефлексію на події російсько-української війни:

1. «Енеїда» (Театр Ветеранів, м. Київ);
2. «Пенелопея» (Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки).

Нагороди фестивалю-премії. Фото: НСТДУ

ЯК ОБИРАЮТЬ ЛАУРЕАТІВ

З 14 до 23 листопада проходить фінальний етап VIII Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «GRA» («GreatRealArt»). У 5 містах (Львів, Івано-Франківськ, Рівне, Вінниця та Київ) члени міжнародного журі переглядають 14 вистав шортліста та визначать лавреатів.

Директор фестивалю-премії Богдан Струтинський. Фото: НСТДУ

«Проводити ГРУ сьогодні це не лише підтримувати важливу театральну традицію, а й створювати простір, у якому український театр може бути побаченим, почутим і оціненим. Попри всі виклики, ми продовжуємо об’єднувати театри з різних міст, знайомити їх із міжнародним професійним середовищем і фіксувати, як змінюється наше театральне мистецтво, — зазначив директор фестивалю-премії Богдан Струтинський. — Особливо цінуємо готовність членів міжнародного журі приїхати в Україну, попри безпекові ризики. ГРА сьогодні є однією з ключових театральних подій країни, адже вона дає можливість не лише відзначити досягнення, а й відчути себе частиною великої театральної спільноти».

До складу міжнародного журі восьмої ГРА увійшли четверо провідних театральних фахівців із Польщі, Франції, Нідерландів та США:

  • Ева Баль — дослідниця, театрознавиця, асоційована професорка кафедри перформативних досліджень та керівниця Дослідницького центру локальних культур Ягеллонського університету у Кракові (Польща);
  • Арман Сарібекян — актор паризького «Театру дю Солей», викладач (Франція);
  • Александр Шрьодер — драматург, театральний режисер, актор, театрознавець, викладач, драматург роттердамського театру Mooi Weer (Нідерланди);
  • Оскар Юстіс — режисер, актор, педагог, менеджер, художній керівник нью-йоркського The Public Theater, професор драматичного письма та мистецтв і публічної політики в Нью-Йоркському університеті (США).

Міжнародне журі визначить переможців у 7-ми загальних та 8-ми індивідуальних номінаціях, що охоплюють режисуру, акторську майстерність, сценографію, хореографію, музичне оформлення, драматургію та інші складові театрального мистецтва. Цьогоріч перелік індивідуальних номінацій доповнено новою — «За найкращу роль другого плану», яка покликана ширше охопити спектр акторських досягнень у сучасному українському театрі.

Церемонія нагородження. Фото: НСТДУ

Торік у фокусі вистав-номінанток була постать Володимира Івасюка та осмислення 1990-х років, а цьогоріч до фіналу потрапило багато постановок, які працюють з переосмисленням міфу. Фінальні покази — це нагода для міжнародних фахівців побачити український театр тут і зараз, відкрити для себе його актуальні теми, художні пошуки й мистецькі рішення, а для українських колективів — представити свої роботи та долучитися до професійного діалогу, який може стати початком нових творчих співпраць, копродукцій, гастролей і фестивальних показів.

Церемонія нагородження. Фото: НСТДУ

Цьогорічний Фестиваль-Премія завершиться 23 листопада церемонією нагородження, під час якої оголосять імена лавреатів 8 «GRA».

Її концепція об’єднана слоганом «ГРА. Поруч». Це історія про близькість, зустріч і спільність. Про театри та людей, які стоять за ними, про здатність чути одне одного, радіти успіхам колег і відчувати себе частиною великої професійної спільноти. Адже театр — це передусім люди, їхні історії, ідеї, пошуки та щоденна праця.

Нагадаємо, у Києві відбудеться прем’єра вистави «КАСС_АНДРА», яка об’єднала два національні театри. Цього разу постановку польського режисера Ґжеґожа Яжини покажуть на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. У виставі йдеться про пам’ять, яку намагаються стерти, та правду, без якої неможливо розірвати коло насильства.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»