Премія UNIC 2026 за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI): українські компанії відзначено за доброчесність (ВІДЕО)

Учасники пресконференції в Київінформ пресцентрі
Учасники пресконференції в Київінформ пресцентрі

Премією «Ділова репутація та доброчесність» відзначили три українські компанії, які впроваджують принципи доброчесності на практиці.

Доброчесність дає конкурентну перевагу українському бізнесу, в той же час це потребує бюджету, часу команди й уваги керівництва, але економія на доброчесності може коштувати компаніям значно більше.

Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу (UNIC) разом із бізнес-омбудсменом України та представником EUACI обговорили умови, у яких працюють українські компанії.

Захід на тему: «Скільки коштує працювати чесно та скільки бізнес втрачає на ризикових рішеннях» за участі членів журі та переможців Премії UNIC 2026 відбувся в Київінформ пресцентрі.

За інформацією учасників заходу переможцями Премії UNIC «Ділова репутація та доброчесність» 2026 стали:

  • «Популяризація бізнес-доброчесності» — ТОВ «ДАНН»

У межах проєкту «Комплексна система due diligence китайських контрагентів» компанія розробила методологію перевірки китайських бізнес-партнерів, яка допомагає українським компаніям відповідально обирати партнерів і управляти ризиками міжнародної співпраці.

  • «Розвиток доброчесних команд» — НЕК «Укренерго»

Проєкт «Амбасадори доброчесності 2:0» об’єднав працівників із різних регіонів і професійних напрямів компанії для поширення етичних практик і формування культури доброчесності як спільної відповідальності.

  • «Зростаючи доброчесно» — ТОВ «ДІАЛОГ ДІАГНОСТІКС»

Компанія побудувала дієву систему комплаєнсу без окремого департаменту, продемонструвавши, як малий і середній бізнес може інтегрувати принципи доброчесності у свою діяльність, зміцнювати міжнародні партнерства та забезпечувати стале зростання.

Модераторка події, виконавча директорка UNIC Антоніна Прудко зауважила, що компанії часто бачать у комплаєнсі (відповідності будь-яким внутрішнім або зовнішнім вимогам чи нормам-ред.) лише статтю видатків.

«Компанії хочуть окупності кожної інвестиції. І коли мова заходить про доброчесність і комплаєнс, вони часто бачать лише видаткову частину: скільки коштуватиме цілий комплаєнс-департамент, навчання всього персоналу чи розробка чергової політики. Працювати чесно справді має свою ціну.

Це бюджет, робочі години команди, часом залучення вузької експертизи, яку ще треба знайти, і майже щоденна увага керівництва. Досить часто це ще й свідома відмова від швидких, але сумнівних угод чи рішень. Але скільки бізнес витрачає на ризиковані рішення та на спроби відкласти впровадження процедур на потім, коли буде легше і з’явиться вільний ресурс?», — зауважила Антоніна Прудко.

Антоніна Прудко
Анка Фельдгузен

Бізнес-омбудсмен України Анка Фельдгузен розповіла, що недоброчесні компанії ризикують залишитися без підтримки, на яку розраховують.

«Рада бізнес-омбудсмена — це платформа, що допомагає компаніям розв’язувати проблеми з державою на досудовому етапі. За 11 років роботи ми отримали понад 15 тисяч скарг, але майже половину відхилили. Одна з причин полягала в тому, що ми не були впевнені в доброчесності самих команд. Ми не урядова організація і працюємо за кошти міжнародних донорів, а наша внутрішня етика передбачає підтримку виключно доброчесного бізнесу», — пояснила Анка Фельдгузен.

За її словами, доступ до ради як до додаткового механізму захисту прав прямо залежить від доброчесності компаній.

«Відсутність превентивного контролю наражає компанії на найбільші ризики, і не лише на ризик залишитися без нашої допомоги. Ми припиняємо співпрацю зі скаржником, якщо дізнаємося про його спроби вирішити проблему непрозорими методами. Таке іноді трапляється під час розгляду, і тоді ми завершуємо співпрацю», — додала бізнес-омбудсмен.

За словами члена журі премії UNIC та керівник компонента «Підтримка антикорупційних інституцій» EUACI Олександра Сидєльнікова, після першого прочитання заявок можна було запідозрити формальний підхід, але зустрічі з учасниками це враження розвіяли:

«Після спілкування з представниками відповідальних департаментів, які презентували свої результати, я повністю переконався, що ці проєкти не формальні. За ними стоять люди, які горять цією справою і для яких це персональний проєкт. А ще за ними стоїть згода всього керівництва щодо того, що компанія запроваджує практики доброчесності та не співпрацює з недоброчесними контрагентами», — зазначив Олександр Сидєльніков.

Олександр Сидєльніков

За словами організаторів, підтримка EUACI дала змогу фахово й глибоко оцінити заявки на премію.

Олександр Сидєльніков також наголосив, що з наближенням до ЄС вимоги до доброчесності бізнесу лише зростатимуть.

«Це питання не просто стало актуальнішим за останній рік, воно зростає постійно. Що ближча наша інтеграція в ЄС, тим актуальнішим воно ставатиме, адже в межах євроінтеграції до України висувають величезну кількість вимог щодо відповідності стандартам ЄС, зокрема стандартам доброчесного ведення бізнесу. Протидія корупції — це не лише гучні розслідування НАБУ і САП та кримінальні справи. Це й усунення чинників, які сприяють корупції, і популяризація доброчесної поведінки», — пояснив представник EUACI.

Досвід одного із переможців премії «Діалог Діагностікс» у номінації «Зростаючи доброчесно» засвідчує, що комплаєнс доступний не лише великим корпораціям.

«Ми — представник середнього бізнесу, а реально й ефективно будувати комплаєнс-систему почали 2019 року, коли ще були малою компанією. Наш проєкт на практиці підтверджує, що доброчесність може бути основою для малого та середнього бізнесу: розбудова комплаєнс-культури не потребує значних коштів, і будь-яка компанія спроможна її розвивати.

Для нас комплаєнс — це не лише антикорупція чи конфлікт інтересів, а повна відповідність усім правилам, яких вимагають законодавство, суспільство та етика ведення бізнесу. Головне — бажання і чіткі алгоритми дій: визначити ризики, перевірити контрагентів, вбудувати це в бізнес-процеси та сформувати культуру для працівників і партнерів», — розповіла юрисконсультка, комплаєнс-офіцерка компанії Олена Рожина.

Глобальна юридична та комплаєнс-директорка ТОВ «ДАНН» Маріанна Розумна розповіла, як перевірити іноземного партнера, про якого бракує звичних даних. Компанія представила на премії проєкт перевірки китайських контрагентів.

«Китай — один із найбільших постачальників для України, а також для Європи, Америки та інших країн. Вимоги Європейського Союзу доволі жорсткі й постійно змінюються, тож компанії вже мають процеси перевірки європейських контрагентів. Але у випадку з китайськими контрагентами потрібно враховувати регуляторну специфіку, яка суттєво відрізняється від європейської чи американської, а також географічне розташування країни.

Ми розробили не лише чек-лист, як працювати з китайським контрагентом і переконатися в його безпечності, а й пройшли весь ланцюг постачання, від фабрики чи безпосереднього постачальника до українського імпортера. Так покриваються всі операційні ризики, від перевірки контрагента до фінального отримання товару», — зазначила Маріанна Розумна.

Маріанна Розумна
Юлія Азаріна

Керівниця офісу доброчесності та комплаєнсу НЕК «Укренерго» Юлія Азаріна розповіла про проєкт амбасадорів доброчесності та про те, як впроваджувати комплаєнс у великій компанії. «Укренерго» — одне з найбільших підприємств України з розгалуженою регіональною системою та безліччю бізнес- і операційних процесів, часом зовсім унікальних.

Побудувати тут комплаєнс-систему, яка не лише гарно виписана в документах, а й зрозуміла на місцях, — непростий виклик. У 2026 році в нас змістився фокус: створили офіс доброчесності та комплаєнсу, і одним із завдань стало оновлення політик. Ми можемо бути чудовими фахівцями з міжнародних стандартів і вимог законодавства, але саме те, як ми комунікуємо політики з працівниками і впроваджуємо їх у життя, вирішує, чи працюватиме система», — пояснила Юлія Азаріна.

За її словами, у такій великій організації самих лише декларацій вищого керівництва недостатньо.

«Ми керувалися логікою стандарту ISO 37 001, який вимагає враховувати контекст організації під час побудови антикорупційного менеджменту. Важливими є тон із середини та реальний зворотний зв’язок, щоб інтегрувати комплаєнс у роботу наших фахівців у всіх регіонах.

Програма амбасадорів — не окремий проєкт, а складова освітнього компонента й формування культури. Вона вписується в усю екосистему роботи нашого офісу поряд із кадровими перевірками, перевірками контрагентів, оцінкою корупційних ризиків і роботою з викривачами», — підсумувала Юлія Азаріна.

Учасники заходу ще раз наголосили, що ухвалення високоризикованих рішень — це завжди про втрачені можливості. І превентивно запровадити комплаєнс-політику завжди дешевше ніж подальші репутаційні втрати від недоброчесного ведення бізнесу.

Відео заходу на каналі Київінформ в Youtube:

Пресцентр Київінформ