Київ адаптує міський простір і послуги для незрячих людей: що зробили

Мета цього дня — привернути увагу до потреб людей із порушеннями зору та необхідності створювати доступне середовище, у якому вони можуть самостійно пересуватися, отримувати інформацію та користуватися міськими послугами. У столиці розвивають тактильну й звукову навігацію, адаптують станції метро, приміщення ЦНАПів і закладів культури.

Доступні вулиці та громадські простори

У Києві розширюють мережу світлофорів, обладнаних звуковими пристроями для орієнтування людей із порушеннями зору. На сьогодні вже 386 світлофорних об’єктів мають звуковий супровід. 41 із них облаштовані сучасними європейськими пристроями виклику зеленого світла для пішоходів з інтегрованим звуковим супроводом, що викликаються окремою кнопкою, на якій зазначений напрямок для переходу.

Також під час облаштування безбар’єрних підходів до соціально важливих закладів передбачають тактильну навігацію та маркування, які допомагають людям самостійно орієнтуватися на маршруті.

Тактильна навігація та супровід у метро

У столичному метрополітені продовжують облаштовувати станції тактильною навігацією методом холодного пластику. Така технологія дає змогу швидше адаптувати простір для пасажирів із порушеннями зору, ніж традиційне укладання тактильної плитки, яке потребує розроблення проєкту та складнішого монтажу.

На сьогодні тактильну навігацію нанесли на станціях: «Театральна», «Олімпійська», «Площа Українських Героїв», «Палац спорту», «Вокзальна», «Університет», «Арсенальна», «Золоті ворота», «Майдан Незалежності», «Хрещатик», «Печерська», «Політехнічний інститут» і «Почайна». Наразі фахівці метрополітену розпочали роботи з монтажу тактильних індикаторів на станціях «Осокорки», «Нивки», «Мінська» та «Кловська».

Крім того, входи до всіх вестибюлів 52 станцій метро обладнані звуковими маячками, які допомагають пасажирам із порушеннями зору знаходити вхід до станції.

У метрополітені також діє послуга супроводу пасажирів із числа маломобільних груп. Торік працівники підприємства організували майже 10 тисяч таких супроводів.

Щоб замовити послугу, потрібно зателефонувати за номерами (044) 238-55-11 або 050-448-91-71 та повідомити маршрут поїздки. У метрополітені рекомендують звертатися щонайменше за годину до запланованої поїздки, щоб працівник міг зустріти пасажира на початковій станції.

Доступні адміністративні послуги

Мережа київських Центрів надання адміністративних послуг охоплює 25 локацій. У приміщеннях ЦНАПів впроваджують рішення, які допомагають відвідувачам із порушеннями зору самостійно орієнтуватися та отримувати необхідну інформацію.

Зокрема, відомості про найпопулярніші адміністративні послуги доступні шрифтом Брайля. У центрах також встановлені мнемосхеми, облаштовані тактильні смуги та нанесене контрастне маркування.

Інклюзивні можливості в закладах культури

Столичні музеї, бібліотеки та театри поступово адаптують приміщення й культурні послуги для відвідувачів із порушеннями зору.

У закладах культури, зокрема, впроваджують різноманітні рішення для покращення навігації та доступу до інформації: встановлюються тактильні таблички та мнемосхеми зі шрифтом Брайля, попереджувальні й направляючі тактильні смуги, збільшувальні пристрої та інші засоби.

Важливим напрямом є також адаптація музейних експозицій та культурних заходів. У музеях створюють тактильні копії та макети експонатів, аудіодискрипції, інтерактивні зони й адаптовані екскурсії. Зокрема, відвідувачі можуть ознайомлюватися з окремими музейними предметами за допомогою тактильних моделей та отримувати додаткову інформацію через аудіосупровід.

Театри столиці впроваджують інклюзивні покази вистав із аудіодискрипцією та можливістю тактильного ознайомлення з декораціями, реквізитом і костюмами. Створюються також цифрові рішення, які дають можливість самостійно отримувати інформацію про репертуар, вистави, дати та час їх проведення.

Бібліотеки розширюють можливості для користувачів із порушеннями зору завдяки спеціальному обладнанню, зокрема збільшувальним пристроям, звуковим маякам та іншим засобам доступності.

Такі рішення реалізують у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», Музеї гетьманства, Музеї книги і друкарства України, Літературно-меморіальному музеї-квартирі П. Г. Тичини, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Київському національному академічному театрі оперети, Київському академічному театрі юного глядача на Липках, Київському академічному театрі ляльок, Публічній бібліотеці імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва та інших закладах столиці.

Робота з підвищення доступності міського середовища триває в межах Плану заходів зі створення безбар’єрного простору в Києві, затвердженого міським головою Віталієм Кличком. Документ охоплює 6 напрямів: фізичну, інформаційну, цифрову, освітню, економічну та суспільну й громадянську безбар’єрність. Він визначає конкретні заходи, відповідальних виконавців та індикатори їх виконання.

Ознайомитися з Планом заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року в Києві можна за посиланням: https://e.surl.li/spdgeh.

Читайте також:

«Дорожники столиці збудували новий безбар’єрний простір у Шевченківському районі».

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»