У НБУ випустили пам’ятну монету «Рік Кози»: як виглядає символ 2027 року

Новинка із серії «Східний календар» поєднала східну філософію гармонії та українські народні мотиви — від витинанки до символів пір року.
Нещодавно Національний банк України презентував новинку із серії «Східний календар», яка поєднала східну філософію гармонії та українські народні мотиви — від витинанки до символів пір року.
Про це повідомляється на сторінці Національного банку України.

За східним календарем 2027 рік пройде під знаком Кози. У східній культурі цей символ уособлює гармонію, доброту, творчу енергію, спокій та прагнення до кращого життя. Водночас в українській народній традиції коза здавна втілює родючість, достаток, життєву силу та відродження — саме те, чого сьогодні так прагне кожен українець.
Особливості дизайну та характеристики

Нова пам’ятна монета має номінал 5 гривень та виготовлена з нейзильберу. Над її створенням працювала команда фахівців:
Художниця: Марина Куц
Скульптор: Анатолій Демяненко
Тираж: 80 000 штук у сувенірному пакованні.
Аверс: На дзеркальному тлі по колу розміщені 12 символів східного календаря. У центрі — стилізований годинник зі стрілкою, що вказує на козу (символ 2027 року). На матовому тлі монети майстерно вплетено символи пір року, виконані в техніці української витинанки: сніжинку, квітку, ягоду та листок.
Реверс: Центральну частину займає стилізоване зображення кози на тлі листка конюшини, який традиційно асоціюється з удачею. Фактура вовни тварини візуально нагадує суцвіття конюшини, а знизу композицію доповнюють стилізовані копита. По колу монету оточують елементи, характерні для кожної пори року (сніжинки, квіти, плоди та гілки).
Де і коли можна придбати?
Придбати пам’ятну монету «Рік Кози» можна буде в офіційному інтернет-магазині нумізматичної продукції Національного банку України, а також у банках-дистриб’юторах.
Інформацію про точний старт продажів радять відстежувати на офіційних сайтах НБУ та банків-партнерів.
До теми: до 100-річчя Богдана Гаврилишина ввели в обіг нову монету.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»