У Національному музеї «Чорнобиль» триває міжнародна виставка сучасних митців

У Національному музеї «Чорнобиль» відбулося офіційне відкриття міжнародної виставки CHORNOBYL40. Попри пошкодження будівлі, у єдиній вцілілій виставковій залі презентували роботи 40 митців із 19 країн світу.

Як зауважила гендиректорка Національного музею «Чорнобиль» Віталіна Мартиновська, це перший публічний захід у музеї після нищівного російського ракетного удару.

«Будівля зазнала суттєвих руйнувань і на її відновлення підуть роки. Ми разом з командою вирішили не зупинитися. Це для нас принципове рішення, — зазначила вона. — Завдяки спільним зусиллям із куратором Валерієм Коршуновим та партнерами виставка стартує саме тут, у Києві. І попри складні умови, музей відкривається для відвідувачів.

У проєкті довкола теми Чорнобиля об’єдналося багато українських та закордонних авторів. Сучасне мистецтво не має кордонів. Цей проєкт відбувається у 40-ві роковини з дня Чорнобильської трагедії, яка давно вийшла за межі однієї країни. Це вже частина світової спадщини і спільний досвід людства».

Заступниця міністра культури України Тетяна Філевська підкреслила: попри те, що ворог намагається зруйнувати наші інституції та будівлі, креативники, митці, куратори, музейники продовжують свою роботу, створюють нові висловлювання і запрошують до культурного діалогу інші країни.

«Це є свідченням нашої стійкості, яку не може зруйнувати жодна балістика, нашого бажання доносити правду, піднімати важливі питання і, що найважливіше, пропонувати рішення для майбутнього, — зазначила Тетяна Філевська. — Розмова про Чорнобиль — це завжди розмова про майбутнє і про те, як ми вчимося на помилках минулого, які висновки робимо і які рішення можемо запропонувати світу. Чорнобиль — це і про екологію, і про розвиток техногенних інновацій, і про пропаганду, і ще про багато речей, які сьогодні актуальні для всього світу».

Голова ГО «Європейський інститут Чорнобиля», куратор експозиції Валерій Коршунов вже сім років працює над проєктами, які в мистецькій формі переосмислюють Чорнобильську трагедію, торкаючись тем ядерної безпеки, екології, технологій та дезінформації. Першою стала міжнародна інтерактивна медіа-арт виставка ARTEFACT: Chernobyl 33, яка пройшла на Річковому вокзалі. З того часу проєкти відбувалися на різних майданчиках — від зони відчуження до Музею історії міста Києва.

«Тематика Чорнобиля дуже важлива і ми бачимо, що Радянський Союз намагався знищити пам’ять про Чорнобиль, намагався перекручувати факти, спотворювати їх і приховувати. А тепер ми бачимо через 40 років, що росіяни намагаються знищити пам’ять про Чорнобиль, — підкреслив Валерій Коршунов. — Дуже важливим є міжнародний контекст цієї події. Багато років тому ми робили виставку з українськими митцями, які робили нові експонати про Чорнобиль і намагались переосмислити цю тему. У новому проєкті беруть участь українські та іноземці митці, які пройшли арт-резиденцію, зустрічалися з науковцями, ліквідаторами, представниками музеїв, експертами та підготували концепції, засновані на дослідженнях та історичних джерелах».

За його словами, виставка буде презентована в Тулузі, Берліні, Мадриді. Наступного року вона повернеться й до Києва — вже в іншому масштабі та з більшою кількістю експонатів.

Проєкт реалізує ГО «Європейський інститут Чорнобиля» за підтримки Українського культурного фонду та програми Європейського Союзу «Креативна Європа», у співпраці з Національним музеєм «Чорнобиль» і міжнародними партнерами з Франції, Німеччини та Іспанії.

Голова УКФ Анастасія Образцова звернула увагу на те, як від способу розповіді про Чорнобиль залежить розуміння цієї історії молодшими поколіннями та людьми за межами України.

«Для Українського культурного фонду принципово важливо підтримувати ініціативи, які допомагають через культуру переосмислювати й проживати складний досвід. Для старшого покоління Чорнобиль — це особистий біль і пам’ять про близьких, а для молоді розмова про нього часто починається саме з музейного простору, — зауважила вона. — Від того, як ми розкажемо цю історію, залежить те, як її знатимуть нові покоління та як глибинно розумітимуть Україну у світі. Цей проєкт — насамперед про людей: ліквідаторів і фахівців, які тримали удар поза межами людських можливостей. Вкрай цінно, що через такі ініціативи ми бачимо зв’язок між минулими подіями й сьогоднішніми рішеннями, бо саме так зберігається пам’ять».

Комунікаційна менеджерка Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Ольга Лірник звернула увагу, що проєкт є зразковим прикладом європейської співпраці, де Україна виступає не просто учасником, а головним координатором і автором кураторської концепції.

Заступник Постійного представника України при ЮНЕСКО Микола Мовчан відзначив вагомість включення уроків Чорнобиля до міжнародних реєстрів пам’яті та наголосив на важливості поширення цих знань серед світової спільноти.

ЩО ПОКАЗУЮТЬ НА ВИСТАВЦІ

У київській експозиції представлені 41 мистецька робота і концепції: відео, інтерактивні інсталяції, твори з використанням VR та XR, штучного інтелекту, 3D-технологій і просторового звуку.

Серед них є роботи, які вже були показані раніше. Так, «Попіл атомної епохи» Astian Rey — рефлексія на тему героїзму та жертовності людей, причетних до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Створена разом із Валерієм Коршуновим для ARTEFACT: CHOrnobyl 34 (2020).

Або інсталяція «Фейкомет» Олега Харча, яка торік була представлена у Музеї історії міста Києва, — у цій роботі автор звертає увагу на те що щодня ми отримуємо безліч нової інформації, не завжди перевіряючи її.

Відвідувачам пропонують здійснити і декілька VR-подорожей. До прикладу, «21-22 China» Тьєрі Лоа — це 360° VR-фільм, де глядач опиняється в повітряному польоті над Китаєм. Автори описують серію як планетарну подорож і як спосіб показати стан антропоцену в різних регіонах. Також є фільм у VR-шоломі «Увесь незбережений прогрес буде втрачено» Мелані Куртіна, що подає свідчення жінки, яка відмовилася покинути свій дім, у вигаданому світі з бетону й туману.

Привертає увагу й робота Тетяни Зубченко «GENUS. CHERNOBYL. CODE DEPRESSURIZATION», яка зводить дві часові шкали: архаїчну фігуру в стилі Кукутені (доісторична культура, пов’язана з трипільською, на теренах України) й відеомапінг, що стікає по ній і продовжується на стіні. Фігура символізує жіночність і зв’язок із предками. Відеоряд показує, як тривога в голосі деформує простір і дає більше інформації, ніж усі медіа того часу. Тобто свідком катастрофи стає людський голос, а не офіційні новини.

Одне з головних завдань виставки в Національному музеї «Чорнобиль» — почути українську аудиторію.

Відвідувачі можуть не лише познайомитися з мистецькими концепціями, а й поділитися власними думками, запитаннями та реакціями. Зібрані в Києві відгуки передадуть митцям, щоб вони могли доопрацювати свої роботи перед наступними показами.

Увага! Під час повітряних тривог жовтого та червоного рівня експозиція не працює. У музеї облаштоване укриття.

Виставка CHORNOBYL40

Коли: до 12 листопада, з 11:00 до 19:00
Де: Національний музей «Чорнобиль», провулок Хорива, 1
Вхід безкоштовний за попередньою реєстрацією

Медіапартнери: Суспільне мовлення, Громадське радіо, Live Media HUB, Mind.ua, Speka, Вечірній Київ, Oboz.ua, Фокус, Ділова Столиця, Ua.news, True UA.

Нагадаємо, на Подолі започаткували нову культурну традицію: відбулася перша церемонія PODIL CULTURE AWARDS. У просторі АРТ-ПРИЧАЛ відзначили бібліотеки, мистецькі школи та майстрів народного мистецтва.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»