Може летіти до тисячі кілометрів на годину: росіяни зробили з дрона «Герань-5» малогабаритну крилату ракету
Модифікований засіб повітряного нападу ворога містить майже сотню електронних компонентів іноземного виробництва. Понад половина — від виробників із США.
Нову модифікацію БпЛА «Герань-5» росіяни почали використовувати для ударів по Україні цієї осені.
Експерти ГУР дослідили один зі зразків, застосованих ворогом, який з певних причин майже цілим приземлився посеред українського поля. У воєнній розвідці зазначають, що за аеродинамічною схемою та тактико-технічними характеристиками цей дрон вже можна класифікувати як малогабаритну крилату ракету.
«Планер „Герань-5 К5-К“ має менші за звичайну „Герань-5“ довжину — 4 метри проти 6,5 м, та розмах крил — 3 метри проти 3,2 м. Ворог також провів роботу над покращенням аеродинамічних характеристик фюзеляжу з метою підвищення швидкісних та висотних характеристик. Верхня стеля висоти польоту збільшилася з 5 до 6 км, крейсерська швидкість зросла до понад 450 км/год, а максимальна під час окремих маневрів може сягати 1000 км/год. Дальність (1000 км) та вага бойової частини (90 кг) залишилися без змін», — зазначають в Головному управлінні розвідки МО.
У зразку озброєння, який вивчали експерти, була встановлена термобарична бойова частина. Дрон-ракета також був оснащений блоком нової оптико-електронної кореляційної системи «Сусанин», яку раніше виявляли у «Герані-4». Блок, який безпосередньо відповідає за обробку інформації з камери та порівняння її з еталоном, є мікрокомпʼютером Coke Pi (китайський аналог Raspberry Pi).
Як силова установка використовується турбореактивний двигун ТРД-200, зібраний в Алабузі з китайських компонентів.
«Із 93 електронних компонентів найбільше — від виробників зі США (52), а з КНР і Швейцарії — по 10. Противник продовжує спроби приховати маркування застосованої електронної компонентної бази, зокрема цифрових сигнальних процесорів DSP від Texas Instruments та інерціальних модулів Murata», — зазначили в ГУР та додали, що такі дії рф свідчать: санкції працюють і створюють складнощі для її ланцюгів постачання.
Читайте також:
Ірина ГОЛОТЮК, «Вечірній Київ»