Автори нових адресних покажчиків відповідають на питання киян

Нещодавно, «Агенти змін» спільно з мером Києва Віталієм Кличко презентували нові покажчики адрес, що, у тестовому режимі, розмітили в одному з кварталів Печерського району.
Пілотний проект буде тривати протягом місяця. За цей час, дизайнери табличок, хочуть почути усі за та проти від мешканців столиці. Але, вже через декілька днів, «Агентам змін» надійшло багато питань від киян. Автори проекту не забарились з відповідями та виділили найсуттєвіші питання.

- - Чому покажчики темного кольору і чи не будуть вони виглядати траурно?
Найголовніше: таблички в реальності темно-сині, а не чорні, як може здаватись на фото, і зовсім не траурні — ви переконаєтесь у цьому, коли побачите вживу. Ми дослідили колористику київських фасадів та обрали темно-синє тло, що буде завжди контрастним до фасаду будинку. Це дасть можливість легко знаходити покажчики серед київського хаосу реклами та різнобарв’я перших поверхів. До того ж, темні таблички стійкіші до дій вандалів та на них не видно бруду.
- - Чому покажчики без внутрішньої підсвітки та чи буде їх видно вночі?
Внутрішня підсвітка адресних табличок — виключне ноу-хау пост-радянських країн, де вулиці часто погано освітлені, більше ніде в світі так не роблять. Це не теорія, ось факти: ми підрахували, що у 87% випадків внутрішня підсвітка на адресних покажчиках у центрі міста не працює. Але застосування підсвітки, яка все одно потім не працюватиме, вдвічі підвищує вартість покажчика, зменшує його надійність та погіршує зовнішній вигляд, адже внутрішня підсвітка — це завжди пластиковий корпус. Подивіться на таблички, які робили до Євро-2012: більшість з них не світяться та мають жахливий вигляд. Нові таблички вкриті склоемаллю та на них дається гарантія 50 років. Ми вважаємо, що потрібно освітлювати вулиці передусім в інтересах безпеки: якщо робити так, краща видимість покажчиків стане приємним бонусом.
- - Чому ви використовуєте “vulytsia” замість “street”?
Ми цілком розуміємо, як незграбно виглядає рідне слово латинкою для місцевих людей. Але напис латинкою робиться для іноземців, а не для нас з вами. Можливість прочитати та вимовити слово, звернутись до місцевого жителя та отримати допомогу — універсальніше та корисніше для іноземця (до речі, вони бувають не тільки англомовні), ніж розуміння, що це, скажімо, саме провулок, а не узвіз. Так думаємо не тільки ми. Транслітерацію замість перекладу подають на вуличних покажчиках Японії, Тайланда та Ізраілю.
Нагадаємо, про тестування нових покажчиків адрес для столиці.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!