Сутички у Петропавлівській Борщагівці: як повідомлення про «катівню» переросли у заворушення

Пошкоджений автобус з нацгвардійцями. Фото: DW/Evhenii Cherlinko
Пошкоджений автобус з нацгвардійцями. Фото: DW/Evhenii Cherlinko

Правоохоронці розпочали кримінальні провадження за фактом резонансних подій у селі Петропавлівська Борщагівка під Києвом, де сталися сутички зі стріляниною.

Скандал розгорівся у понеділок, 2 листопада, біля приватного будинку, який використовували військовослужбовці 1-го корпусу Нацгвардії «Азов» для тимчасової дислокації, а також для розміщення бійців, повернутих після самовільного залишення військової частини (СЗЧ).

У соцмережах перед цим поширили повідомлення про нібито незаконне утримання там мобілізованих, катування та загибель одного з чоловіків. Згодом з’ясувалося, що інформацію про «катівню» першою поширила 49-річна Валентина Молода.

Вона приїхала до будинку на автомобілі швидкої допомоги з маркуванням «Мед-престиж», представилася власницею цієї компанії, та театрально вставши на коліна заявила, що всередині незаконно утримують людей, яким терміново потрібні лікарі. За її словами, в одного з чоловіків «перелом хребта», а загалом поранених — чотири людини. Карету «швидкої», за її словами, викликали родичі утримуваних у будівлі людей.

Відео з «медикинею» на колінах дуже швидко підхопили далеко не опозиційні Telegram-канали та низка ЗМІ. Пізніше журналісти «Слідство.Інфо» встановили, що компанія «Мед-престиж» фактично припинила діяльність у 2023 році, а автомобіль швидкої допомоги, на якому приїхала героїня відео, власники продали у 2024-му.

Нові власники мали зняти логотипи компанії з машини, але не зробили цього. Журналісти також з’ясували, що Молода є власницею клініки пластичної та естетичної хірургії «Молода-я» та фігуранткою низки справ, зокрема за п’яне водіння.

Валентина Молода. Фото: скриншот з відео

Поліція Київщини того ж дня заявила, що інформація про незаконне утримання людей та загибель чоловіка не відповідає дійсності. Втім, увечері біля будинку зібралися люди з вимогою випустити затриманих. Деякі з протестувальників заявили, що вони є родичами утримуваних там чоловіків.

Люди намагалися штурмом взяти будинок, розхитували автобус із нацгвардійцями, кидали каміння, яйця та помідори у військових і поліцейських. Конфлікт переріс у сутички, під час яких пролунали постріли та були пошкоджені службові автомобілі поліції. З території будинку застосували сльозогінний газ.

На місце події прибула «важка артилерія» — командувач Нацгвардії Олександр Півненко та голова Офісу Президента Кирило Буданов. Вони провели у будинок родичів деяких військовослужбовців, представників громадськості та журналістів і показали умови, в яких перебували мобілізовані.

Буданов заявив журналістам, що ситуація є неприпустимою, зокрема через перешкоджання госпіталізації людей, які потребують медичної допомоги. Як пояснили в «Азові», у пункті дислокації перебували мобілізовані військовослужбовці, а також четверо чоловіків, затриманих після СЗЧ. Вони очікували розподілу до військових частин і подальшого проходження служби.

Як виявилося, четверо військових, які перебували у СЗЧ, мали травми. Їх направили до медичного закладу Нацгвардії для обстеження. Пресофіцер НГУ Руслан Музичук спростував інформацію про чоловіка зі зламаним хребтом. Усі четверо самостійно дійшли до автомобіля швидкої допомоги.

Крім чотирьох військовослужбовців, яких забрала «швидка», у приміщенні перебували ще 14 чоловіків. Їх вивели на вулицю та посадили в автобус. Після цього Буданов заявив, що «ми зробили велику справу», закликав усіх розходитися та поїхав з місця події.

Кирило Буданов на місці події. Фото: скриншот з відео

Втім, протестувальники його не послухали, а почали розхитувати автобус із чоловіками, яких вивели з будинку, після чого більшість із них вийшла з транспорту та зникла в невідомому напрямку. Водночас низка ЗМІ повідомила про появу біля скандального будинку так званих «тітушок», один із яких вдарив ногою у живіт журналіста «УНІАН».

Події в Петропавлівській Борщагівці викликали величезний суспільний резонанс. ДБР відкрила провадження за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу — перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.

«Слідчі перевірять законність дій усіх причетних осіб. Зокрема, встановлять обставини та умови перебування військовослужбовців у будинку, перевірять повідомлення про можливе застосування до них примусу, а також з’ясують причини та перебіг конфлікту», — запевнили у ДБР.

Правоохоронці також закликають громадськість і ЗМІ утримуватися від передчасних висновків та орієнтуватися на офіційні повідомлення компетентних органів.

Своєю чергою СБУ та Нацполіція відкрили провадження за трьома статтями Кримінального кодексу: перешкоджання законній діяльності ЗСУ, несанкціоноване поширення інформації про розташування Сил оборони та масові заворушення.

Тим часом думки політиків та експертів розділилися. Одні вбачають у цій історії російську ІПСО, інші — «внутрішні розбірки», а треті жорстко критикують беззаконня та корупцію у сфері мобілізації.

«Уже достеменно відомо, що вчорашні події на Петропавлівській Борщагівці відбулися не без впливу. Конкретні особи та ініціатори цих подій обов’язково будуть встановлені й покарані, так само як будуть зроблені висновки всередині силових структур. Генпрокуратура та відповідні органи вже розпочали об’єктивне розслідування», — заявив Буданов.

Керівник Офісу Президента також розповів, що жінку, яка першою приїхала на «швидкій» до будинку у Петропавлівській Борщагівці, затримали. За його словами, вона щонайменше за три доби до події проводила розвідку об’єкта разом із водієм. Крім того, у телефоні жінки виявили листування з декількома Telegram-каналами, які згодом масово поширювали інформацію про події.

Буданов наголосив, що остаточні мотиви таких дій ще встановлюються. Серед можливих версій розглядаються як особисті мотиви, так і свідомі провокативні дії. Водночас він підкреслив, що ситуація засвідчила наявність напруги в суспільстві та проблем, які потребують вирішення.

Політичний консультант, колишній народний депутат Віктор Уколов вважає, що версія про організовану РФ провокацію поки не має достатніх підстав.

«Якби генерал Буданов був упевнений, що це організували росіяни, від цих протестувальників мокрого місця б не залишилось», — зазначив він.

Уколов також припустив, що фальшиву «швидку» та «медикиню» могли найняти деякі українські політичні сили, зацікавлені у дискредитації «Азову», який згідно з соцопитуваннями має високий рівень довіри серед виборців.

Водночас, за словами Уколова, відео з побитими військовими, які утримувалися у будинку, та розгромленими поліцейськими автомобілями на вулиці потребують ретельного розслідування. «Цікаво дізнатись, чому погромники були впевнені, що їм нічого за це не буде і чи був замовник, або натхненник таких радикальних дій», — наголосив він.

Уколов також розкритикував дії правоохоронців, які, на його думку, виявилися неготовими зупинити заворушення. А події у Петропавлівській Борщагівці, вважає Уколов, мають нагадати, що «влада військових може виявитись не обов’язково настільки білою пухнастою благородною і порядною», як суспільство очікує від людей, які захищають країну.

Втім низка експертів називає першопричиною подій в Петропавлівській Борщагівці — відсутність державної політики у сфері мобілізації. Вище керівництво фактично самоусунулося від розв’язання цієї проблеми.

Принаймні так вважає військовослужбовець, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки, колишній народний депутат Ігор Луценко.

За його словами, в Україні фактично немає правоохоронного органу, який міг би належно розслідувати випадки СЗЧ і дезертирства та контролювати законність у сфері оборони. Через відсутність військової юстиції командири змушені самостійно наводити порядок у підрозділах, а військовослужбовці — «ловити ухилянтів, так як можуть».

Луценко наголосив, що держава має повернути класичну структуру військової прокуратури, ліквідовану у 2019 році, а Верховна Рада, Кабмін і Президент — врегулювати мобілізацію, відповідальність військовослужбовців та ротацію тих, хто воює роками. Він також поставив питання, чому за понад сім років так і не реалізували обіцянки створити військову поліцію.

«Це якась чорна фантастика: як ми взагалі існуємо ці всі роки без того, щоб в кінці кінців у військовій сфері працював хоча б один орган правопорядку, а не все вирішувалося звичаєвим правом, телефонними розпорядженнями та іншими печерними способами», — зазначив Луценко.

Політолог, керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко зазначив, що ця історія оголила не лише проблеми з мобілізацією та ТЦК, а й глибокий розкол українського суспільства.

За його словами, після 2022 року українці поступово віддаляються від держави, хоча й залишаються за Україну.

«У 2022 році абсолютна більшість сказала: „Я — це держава“. В 2026 абсолютна більшість говорить: „Я за Україну, але держава мені не дуже подобається“», — пояснив Денисенко. Він вважає, що суспільство дедалі більше розпадається на політичні бульбашки, які формують свою ідентичність через ворожість до інших.

Денисенко також наголосив, що учасники подій могли відчувати безкарність через натовп і недовіру до системи мобілізації. Водночас, на його думку, без жорсткого покарання всіх винних та загальнонаціонального діалогу вийти з кризи неможливо.

Наразі СБУ встановила близько 100 активних учасників заворушень у Петропавлівській Борщагівці. Вирішується питання про затримання окремих осіб і оголошення підозр.

Заступник голови СБУ Іван Рудницький заявив на брифінгу, що організатори заздалегідь спланували акцію, щоб звільнити одного з військовослужбовців, який самовільно залишив військову частину, а згодом був затриманий.

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»