Захист чи загроза: чому в Києві демонтують укриття з монументів

Зняття захисних конструкцій з монумента Лесі Українки. Фото: Олексій Самсонов
Зняття захисних конструкцій з монумента Лесі Українки. Фото: Олексій Самсонов

Фахівці розконсервовують київські скульптури, аби провести технічну ревізію та підібрати оптимальні умови для їхнього подальшого збереження.

У столиці розпочали поетапний демонтаж захисних укриттів із пам’яток монументального мистецтва. Якщо у 2022 році мішки з піском та щити врятували скульптури від ворожих ударів, то сьогодні, під впливом вологи й плісняви, вони починають руйнувати їх зсередини, змушуючи експертів шукати нові рішення для збереження монументальної спадщини.

Чому місто змушене розконсервовувати монументи та як їх захищатимуть надалі, пояснили у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.

Встановлення захисних конструкцій. Фото: Ольга Косова
Захисні щити біля пам’ятника Михайлу Грушевському прийняли на себе удар під час однієї з ворожих атак. Фото: Борис Корпусенко

«З перших днів повномасштабного вторгнення Київ узяв під особливий захист свою монументальну спадщину, аби мінімізувати ризики пошкоджень від можливих російських атак. У 2022 році завдяки спільним зусиллям міських служб, волонтерів та благодійників у стислі терміни захисні конструкції облаштували на 18 пам’ятниках Києва. Вони мали вберегти скульптури від вибухових хвиль та уламків. Ефективність таких заходів підтвердив, зокрема, монумент Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській: під час однієї з атак риштування прийняло на себе удар і зберегло пам’ятку від пошкоджень», — наголосили у Департаменті.

Проте, попри виконувану захисну функцію, тривале перебування пам’яток під щільними матеріалами не розраховане на безстрокове використання.

Звільнення монумента Лесі Українці на Печерську від тимчасових конструкцій та очищення скульптури. Фото: Олексій Самсонов

Як зазначають у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА, підвищена вологість, температурні коливання та порушення природного мікроклімату створюють так званий парниковий ефект. Через це під загрозою опинилися камінь і метал.

Під час обстежень фахівці виявили конкретні приклади негативного впливу: на монументі княгині Ользі з білого мармуру зафіксували осередки біопоразки та плісняви через накопичення вологи в піску, під захисним риштуванням пам’ятника Богдану Хмельницькому почала проростати зелень, чиє коріння руйнує постамент, а на бронзових елементах через відсутність вентиляції виникають ризики висолів та корозії.

Експерти оцінюють стан скульптур після зняття захисних конструкцій для визначення подальших кроків. Фото: Олексій Самсонов

Саме тому перед ухваленням подальших рішень фахівці розпочали поетапне зняття конструкцій для проведення комплексного технічного обстеження та оцінки фактичного стану кожного об’єкта. Універсального рішення для всіх пам’яток немає: залежно від стану скульптури, рівня ризиків і безпекової ситуації захисні конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно. Паралельно Київ активно застосовує цифровий захист спадщини — 3D-сканування, фотограмметрію та детальні обміри.

Точна віртуальна документація у разі пошкодження стане науковою основою для реставрації чи відновлення об’єктів. Досвід столиці із захисту монументів в умовах регулярних повітряних атак викликає значний інтерес міжнародної професійної спільноти, поки місто продовжує шукати баланс між безпекою та належним доглядом за пам’ятками.

До теми: До Дня Конституції України у столиці відкриють визначні пам’ятники після захисної консервації.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»