Захист чи загроза: чому в Києві демонтують укриття з монументів
Фахівці розконсервовують київські скульптури, аби провести технічну ревізію та підібрати оптимальні умови для їхнього подальшого збереження.
У столиці розпочали поетапний демонтаж захисних укриттів із пам’яток монументального мистецтва. Якщо у 2022 році мішки з піском та щити врятували скульптури від ворожих ударів, то сьогодні, під впливом вологи й плісняви, вони починають руйнувати їх зсередини, змушуючи експертів шукати нові рішення для збереження монументальної спадщини.
Чому місто змушене розконсервовувати монументи та як їх захищатимуть надалі, пояснили у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.
«З перших днів повномасштабного вторгнення Київ узяв під особливий захист свою монументальну спадщину, аби мінімізувати ризики пошкоджень від можливих російських атак. У 2022 році завдяки спільним зусиллям міських служб, волонтерів та благодійників у стислі терміни захисні конструкції облаштували на 18 пам’ятниках Києва. Вони мали вберегти скульптури від вибухових хвиль та уламків. Ефективність таких заходів підтвердив, зокрема, монумент Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській: під час однієї з атак риштування прийняло на себе удар і зберегло пам’ятку від пошкоджень», — наголосили у Департаменті.
Проте, попри виконувану захисну функцію, тривале перебування пам’яток під щільними матеріалами не розраховане на безстрокове використання.
Як зазначають у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА, підвищена вологість, температурні коливання та порушення природного мікроклімату створюють так званий парниковий ефект. Через це під загрозою опинилися камінь і метал.
Під час обстежень фахівці виявили конкретні приклади негативного впливу: на монументі княгині Ользі з білого мармуру зафіксували осередки біопоразки та плісняви через накопичення вологи в піску, під захисним риштуванням пам’ятника Богдану Хмельницькому почала проростати зелень, чиє коріння руйнує постамент, а на бронзових елементах через відсутність вентиляції виникають ризики висолів та корозії.
Саме тому перед ухваленням подальших рішень фахівці розпочали поетапне зняття конструкцій для проведення комплексного технічного обстеження та оцінки фактичного стану кожного об’єкта. Універсального рішення для всіх пам’яток немає: залежно від стану скульптури, рівня ризиків і безпекової ситуації захисні конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно. Паралельно Київ активно застосовує цифровий захист спадщини — 3D-сканування, фотограмметрію та детальні обміри.
Точна віртуальна документація у разі пошкодження стане науковою основою для реставрації чи відновлення об’єктів. Досвід столиці із захисту монументів в умовах регулярних повітряних атак викликає значний інтерес міжнародної професійної спільноти, поки місто продовжує шукати баланс між безпекою та належним доглядом за пам’ятками.
До теми: До Дня Конституції України у столиці відкриють визначні пам’ятники після захисної консервації.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»