Безпека не для галочки: як журналістам працювати на місці обстрілів без зайвого ризику. ВІДЕО
У Києві, який через постійні ракетно-дронові атаки дедалі гостріше відчуває на собі воєнні реалії, відбувся тренінг з фізичної безпеки «Журналіст на місці обстрілу: як зробити гарний репортаж та дотриматися правил безпеки».
Захід організувала Національна спілка журналістів України у партнерстві з нідерландською організацією Free Press Unlimited. Тренінг, що пройшов у Київінформ пресцентрі, зібрав фотокореспондентів і репортерів, які працюють у зоні бойових дій або ж висвітлюють наслідки російських обстрілів.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко під час відкриття наголосив на критичній важливості таких знань для журналістів, які документують воєнні злочини РФ безпосередньо на місцях ударів.
«Київ перетворюється на прифронтове місто за рівнем небезпеки та рівнем викликів. У нинішніх реаліях повне ігнорування застережень є неконструктивним, тому медійникам необхідно регулярно обмінюватися досвідом та спільно шукати способи захисту», — зазначив він.
Томіленко також розповів про підтримку журналістів через мережу Центрів журналістської солідарності, яку НСЖУ створила у квітні 2022 року. Зокрема, медійники, навіть якщо не є членами Спілки, можуть безплатно отримати в тимчасове користування захисне спорядження та детектори FPV-дронів. Такі пристрої дають додатковий час, щоб вчасно помітити загрозу й знайти укриття.
За словами голови НСЖУ, безпекові тренінги — не формальність, а можливість підвищити обізнаність і збільшити шанси на порятунок.
Як приклад реальної небезпеки Томіленко навів історію шведського журналіста й письменника Мустафи Джана, чию цивільну автівку місяць тому у Слов’янську прицільно атакував російський FPV-дрон. Тоді самого Джана та його іспанського колегу, фотографа Дієго Ерреру, врятувало те, що за дві хвилини до удару вони зайшли до супермаркету. Автомобіль, дороге обладнання та захисний комплект, наданий НСЖУ, згоріли.
Російські дрони становлять цілеспрямовану загрозу для медійників, які працюють у зоні бойових дій та на місцях ударів. Позначка PRESS більше не гарантує захисту, а навпаки може привертати увагу ворога.
Тренінг складався з теоретичної та практичної частин. Під час практичного блоку учасники вирушили до будівлі Президії Національної академії наук України, яка серйозно постраждала від прямого влучання реактивного дрона 28 вересня. На конкретному прикладі вони розбирали, як журналістам діяти на місці влучання, виконуючи редакційне завдання та водночас дотримуючись протоколів безпеки.
Досвідом із медійниками ділилися воєнна кореспондентка та продюсерка міжнародних медіа Юлія Суркова й начальник відділу комунікацій Головного управління ДСНС України у Києві Павло Петров. Зокрема, учасники обговорили особливості спілкування з людьми, які пережили травматичні події, та підходи до роботи з постраждалими.
Окрему увагу приділили практичним деталям, від яких може залежати безпека журналіста на місці обстрілу: від вибору закритого одягу та міцного взуття до вмісту особистої аптечки та дотриманню правил поведінки в небезпечній зоні.
Підсумовуючи, Сергій Томіленко наголосив, що такі ініціативи покликані не лише підвищувати рівень безпеки українських журналістів, а й привертати увагу міжнародних партнерів до потреб медіаспільноти.
Адже важливо не тільки допомогти журналістам виконувати свою роботу сьогодні, а й зробити все можливе, щоб вони й надалі залишалися в професії та продовжували інформувати суспільство та документувати воєнні злочини країни-агрессора.
Читайте також:
“Donbas Media Forum 2026 об’єднав понад 1300 учасників у Києві».
Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»