У столичному військово-історичному музеї запустили мультимедійний аудіогід: подробиці

У Національному військово-історичному музеї України офіційно презентували результати проєкту «Цифрова музеєфікація сучасної воєнної спадщини: фото, 3D та аудіогід Національного військово-історичного музею України», який реалізовано спільно з ГО «Український центр розвитку музейної справи» за підтримки Українського культурного фонду.

Результатом ініціативи стало створення повноцінного цифрового архіву з понад 500 унікальних музейних предметів періоду від 2014 року до сьогодення, а також запуск двомовного мультимедійного аудіогіду.

Відтепер відвідувачі музею та користувачі з усього світу можуть взаємодіяти з експонатами через QR-коди, роздивлятися деталізовані 3D-моделі та переглядати відеосюжети про їх історію.

«35 розповідей про Війну за Незалежність — це унікальний посібник для багатьох школярів, студентів, а також — їх учителів та батьків. Автори у доступній та зрозумілій формі надають слухачу не лише потрібну інформацію, а й діляться з ним спогадами та емоціями безпосередніх учасників тих подій», — зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

Новий мультимедійний аудіогід повністю покриває експозицію 3-го поверху музею і охоплює 35 тематичних вітрин, присвячених Війні за Незалежність України. Загальна тривалість матеріалу становить майже 300 хвилин записів, що містять розповіді від Революції Гідності до звільнення Херсона у 2022 році.

«За кожним музейним предметом стоїть конкретна історія — подія, військовий підрозділ, людська доля. Понівечений прапор із Донецького аеропорту чи обгоріле Євангеліє з-під Іловайська можуть розповісти про війну значно більше, ніж здається на перший погляд, — підкреслив військовий історик, заступник директора музею з наукової роботи Ярослав Тинченко. - Наше завдання — не лише зберегти ці свідчення, а й зробити їхні історії доступними та зрозумілими якомога більшій кількості людей. Завдяки цифровим технологіям ми можемо показати експонати в деталях, пояснити їхнє походження, відтворити обставини історичних подій і донести ці розповіді до людей. Причому не лише в Україні, а й у всьому світі. Адже йдеться не просто про доступ до цифрових зображень, а про доступ до самої історії України, розказаної через її справжні матеріальні свідчення».

Скористатися путівником можна безпосередньо в експозиції через QR-коди, роздивляючись експозицію, а також онлайн на сайті музею, де є можливість вивчати деталізовані фотографії та обертати 3D-моделі окремих експонатів. Крім того, зібрані матеріали можуть слугувати цілісним курсом мінілекцій для освітнього процесу, зокрема у школах.

Для створення якісного електронного архіву прямо в залах музею розгорнули 3 спеціалізовані фотостудії: для зйомки військової форми на манекенах, зйомки у площині (флатлей) та для предметної зйомки об’ємних об’єктів. Робота тривала понад 5 тижнів, і за цей час команда оцифрування зробила понад 6 000 високоточних фотографій.

Підготовка гіда стала для науковців окремим дослідженням, що дозволило суттєво покращити атрибуцію експонатів та уточнити хронологію.

Оцифрування проводилося із застосуванням міжнародних стандартів preservation imaging (FADGI, Metamorfoze) та специфікацій роботи з даними (ISO 21 127, IIIF). Для складних і глибоких предметів (касок, елементів зброї, деформованої техніки) застосовували технологію фокустекінгу (focus stacking) — пошарового поєднання точок фокусу, що забезпечило максимальну чіткість і різкість кожного міліметра поверхні.

«Після лютого 2022 року цифровізація перетворилася з інструменту популяризації на критично важливий елемент захисту культурної спадщини, — зауважив керівник проєкту, голова ГО „Український центр розвитку музейної справи“ Влад Піоро. — Оцифрування за міжнародними стандартами FADGI та IIIF гарантує, що інформація про наші музейні скарби збережеться на покоління вперед, незалежно від будь-яких зовнішніх загроз. Цей проєкт наочно довів, що якісний цифровий продукт працює як стимул, який підсилює бажання відвідати музей і побачити оригінали на власні очі».

Усі створені цифрові матеріали будуть також зберігатись у Єдиному державному реєстрі Музейного фонду України.

Де подивитися мультимедійний аудіогід: на Youtube або на сайті проєкту.

Юрій Кошель, т.в.о. директора Національного військово-історичного музею України

У нас в музеї можна пройти крізь багато століть військової історії України: від княжої доби й козацтва, боротьби за державність у ХХ столітті до історії сучасних Збройних Сил. Колекція справді велика і дуже різна: зброя, прапори, однострої, нагороди, документи, особисті речі військових. Але я б радив дивитися не лише на перелік експонатів. За кожним із них — люди й обставини, завдяки яким цей предмет опинився в музеї. І тому тут цікаво не тільки тим, хто добре знається на військовій історії.

Для нинішнього проєкту ми взяли експозицію, присвячену Війні за Незалежність України. Вона розповідає про Революцію Гідності, російську агресію з 2014 року, окупацію Криму, АТО та Операцію об’єднаних сил, а далі — про повномасштабне вторгнення і події до звільнення Херсона. Це історія, яку багато хто з нас пам’ятає не з підручників.

У музеї є специфіка: відвідувач бачить предмет таким, яким його поставили у вітрині. Повернути, роздивитися зворотний бік, придивитися до дрібних деталей він не може. Музейний підпис пояснює головне, але всю історію на кількох рядках не розкажеш. Та й частина відвідувачів оглядає експозицію самостійно, у власному темпі.

Тому ми зробили саме мультимедійний аудіогід — не просто запис голосу в навушниках. Це 35 сюжетів, пов’язаних із вітринами експозиції. Розповідь доповнено професійними фотографіями, 3D-моделями та відеоматеріалами. Ми пояснюємо не тільки те, що це за предмет, а й кому він належав, як потрапив до музею, які події йому передували та до чого вони призвели. Тобто людина бачить не набір речей за склом, а пов’язану історію Війни за Незалежність України. Тут ми теж шукали баланс, щоб у глядача в інтернеті не з’явилось хибне відчуття після перегляду мультимедійного аудіогіду через інтернет, що він вже побував в музеї.

Відвідувач сам обирає, що й у якому темпі слухати. І це, на мій погляд, важливо: музей має залишати людині простір для власного відкриття.

QR-код у нашій експозиції — це, як я це називаю, додаткові двері до музейної вітрини. Він веде на спеціальний вебресурс, де є мультимедійний аудіогід, професійні фотографії предметів, а для частини експонатів — тривимірні моделі та додаткові відеопояснення. Можна уважно роздивитися те, що за склом майже непомітно, і водночас почути історичний контекст.

Загальна тривалість мультимедійного аудіогіда майже 300 годин — це значно довше за звичайну музейну екскурсію. Ми й не очікуємо, що кожен обов’язково прослухає його весь за один візит. Можна почати в музеї, а продовжити вдома. Або навпаки: спочатку переглянути матеріали онлайн, а потім прийти й побачити оригінальні експонати. У цьому й полягає задум. Ми не хочемо, щоб екран смартфона замінив музейну залу. Навпаки, він має дати людині ще одну причину сюди прийти і ще більше побачити.

Для нас це перші кроки до цифрового музею, а в перспективі — до своєрідного цифрового двійника нашої установи. Але тут я одразу розставлю акценти: на першому місці завжди залишатиметься фізичний музей. Сюди потрібно прийти, побачити справжню річ, відчути масштаб і атмосферу експозиції. Наприклад ми єдина експозиція, де є справжній народний улюбленець — безпілотник Байрактар. Цього не відтворить навіть найкраща модель на екрані.

Натомість цифровий музей дасть можливість досліджувати колекцію глибше. А науковці з інших міст України й з-за кордону зможуть працювати з оцифрованими предметами, навіть якщо не мають змоги зараз приїхати до Києва. Ми лише починаємо цей шлях, і важливо рухатися ним системно.

Проєкт «Цифрова музеєфікація сучасної воєнної спадщини: фото, 3D та аудіогід Національного військово-історичного музею України» реалізовано ГО «Український центр розвитку музейної справи» у партнерстві з Національним військово-історичним музеєм України за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми Культурна спадщина.

Адреса музею: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 30/1
Вартість квитка: 100 грн, пільговий 50 грн.

Слідкуйте за новинами музею на сайті та в соцмережах у Facebook та Instagram.

Нагадаємо, в Ісландії відкрили масштабну виставку українських ікон із колекції Національного художнього музею. 32 унікальні ікони вперше представили у Європі. Сакральні твори залишаться на тимчасовому зберіганні за кордоном до завершення війни.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»