Українські науковці розвивають нові технології для створення ліків попри війну
У столиці відбулася міжнародна міждисциплінарна конференція «Партнерство та розвиток: шлях до змін», присвячена перспективам досліджень у хімії, біомедицині, фізиці та матеріалознавстві.
Науковці й представники технологічного бізнесу обговорили розробку потенційних лікарських засобів, використання штучного інтелекту в хімії та розвиток міжнародної співпраці. Окрему увагу приділили створенню дослідницької інфраструктури в Україні та можливостям, які відкриває партнерство між університетами, науковими установами та бізнесом навіть під час повномасштабної війни.
Заступник директора Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Ігор Комаров розповів, як за останні десятиліття змінилася роль українських науковців у міжнародних дослідженнях.
За його словами, раніше співпраця із закордонними колегами часто передбачала, що українські вчені їдуть до іноземних установ і працюють на їхній базі. Водночас українські лабораторії не завжди могли запропонувати партнерам аналогічні можливості.
«Я весь час мріяв про те, щоб Україна змінилася так, щоб ця інфраструктура, якої в нас не вистачало, з’явилася. Щоб у нас були можливості приймати тут таких гостей, як ми були там, і щоб це виливалося у спільні роботи, де ми були б повноцінними партнерами», — зазначив Комаров.
Він додав, що важливі зміни відбулися в системі фінансування науки та підтримки досліджень. Зокрема, Національний фонд досліджень України почав підтримувати інфраструктурні проєкти, які допомагають університетам і науковим установам розвивати власні технічні можливості.
Одним із результатів такої підтримки стало створення комп’ютерного кластера вартістю близько 30 мільйонів гривень. За словами Комарова, нова інфраструктура розширює можливості українських науковців для проведення досліджень і співпраці з міжнародними командами.
«Це достатньо солідне фінансування, яке мали наші партнери, коли запрошували нас за кордон. А тут воно наше, українське. Ми маємо тепер цю інфраструктурну одиницю», — сказав професор.
Водночас розвиток науки, за його словами, залежить не лише від державного фінансування. Важливу роль відіграють українські компанії, які інвестують у дослідницькі потужності та співпрацюють з університетами. Комаров навів як приклад компанію Enamine, що працює у сфері хімічних сполук для наукових досліджень і розробки лікарських засобів, а також біотехнологічні підприємства, які відкривають дослідникам доступ до своєї інфраструктури.
«Такий симбіоз академічних інститутів, нашого університету та компаній — це те, що потрібно розвивати. Важливо, щоб ми не лише їздили до партнерів за кордон, а й могли приймати їх у себе, проводити спільні дослідження та об’єднувати наші можливості», — наголосив Комаров.
Про те, як повномасштабна війна вплинула на міжнародну співпрацю українських науково-технологічних компаній, розповіла виконавча директорка компанії «Кемспейс» Ольга Тарханова. Компанія працює з малими молекулами та розробляє комбінаторні хімічні простори — віртуальні колекції потенційних молекул, які допомагають дослідникам шукати сполуки для створення нових ліків.
За словами Ольги, одним із результатів роботи компанії в умовах війни став Freedom Space — комбінаторний простір, який створили, щоб надати дослідникам більше можливостей для пошуку нових молекул.
«Freedom Space народився як результат повномасштабного вторгнення. Ми хотіли створити комбінаторний простір і надати дослідникам певну свободу для досліджень», — пояснила вона.
Ольга також відзначила, що після початку повномасштабного вторгнення міжнародна наукова спільнота стала активніше пропонувати компанії спільні проєкти та участь у професійних заходах.
«Кількість проєктів на міжнародному рівні та готовність міжнародної спільноти співпрацювати з нами значно зросли. Ми регулярно отримуємо пропозиції долучитися до різних форумів і стати партнерами міжнародних проєктів. Це дійсно дуже тішить», — сказала директорка.
Окремо директорка пояснила, як працюють комбінаторні хімічні простори. Дослідники формують їх, поєднуючи різні хімічні компоненти за визначеними правилами реакцій. Такий підхід дає змогу досліджувати величезну кількість потенційних сполук, не синтезуючи кожну з них заздалегідь.
Ще однією темою конференції стало використання штучного інтелекту в хімії. Дослідник Олександр Варнек пояснив, чому для пошуку нових молекул і прогнозування хімічних реакцій потрібні спеціалізовані ці методи. Науковці працюють із різними типами даних, від молекулярних структур і результатів експериментів до текстів і таблиць. При цьому інформації для одних досліджень може бути дуже багато, а для інших, особливо дорогих біологічних експериментів, — недостатньо.
За словами Варнека, наявні методи не завжди враховують фізичні закони та механізми хімічних реакцій. Тому дослідники розробляють моделі, які поєднують можливості штучного інтелекту з фундаментальними знаннями про хімію. У своїй доповіді він розглянув методи аналізу великих хімічних колекцій, пошуку нових молекулярних структур і планування реакцій. Окрему увагу приділив фізично інформованим моделям, великим мовним моделям і спеціалізованим ШІ-агентам, які можуть допомагати розв’язувати хімічні задачі.
Повномасштабна війна водночас створює серйозні ризики для наукової інфраструктури. Комаров під кінець конференції наголосив, що дослідники мають враховувати загрозу російських атак і дбати про безпеку обладнання та інформації про його розташування й роботу.
Читайте також: Наші діти заслуговують на дитинство: у КНУ презентували фотовиставку Патрика Ярача
Владислав МОШКІВСЬКИЙ, «Вечірній Київ»