Його велике серце зупинилося: у засвіти відійшов легендарний актор й режисер Федір Стригун

Назар, син видатного актора, написав у фейсбук про смерть батька:

«Його велике серце зупинилося.

Останній хранитель українських театральних традицій відійшов у вічність.

Корифей. помер.

​про чин похорону буде сповіщено пізніше».

Назар Стригун розмістив світлину пана Федора і поширив разом з нею тужливу популярну лемківську пісню «Ой, верше мій, верше…»

23 жовтня 2026 року на 87-му році життя помер український режисер та актор, академік Національної академії мистецтв України, Народний артист Української РСР, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, професор, голова західного відділення Спілки театральних діячів України, голова Львівського міжобласного відділення НСТД України Федір Стригун.

«Дякуємо Федору Миколайовичу та його сину Назару за допомогу у поповненні нашого сайту та сторінки. Тепер наші козаки разом, а усі спогади Федра Стригуна переходять в історію», — написали у повідомленні про відхід легенди українського кіно на сторінці Івана Миколайчука у фейсбук.

Вони розмістили фрагмент зі стрічки режисера Бориса Івченка «Пропала грамота» (1972 рік), де ще молоді і завзяті актори співають жартівливу українську пісню «Танцювала риба з раком, риба з раком…»

Ця стрічка посідає 12 місце у списку зі 100 найкращих фільмів українського кінематографа.

«Боже, прийми душу цього великого, з чистою душею чоловіка Федора Стригуна!

Його талант актора, керівника Львівського театру імені Івана Франка, люблячого чоловіка і батька є унікальним. Вічная слава Вам, пане Федоре!» — звернулась до Федора Стригуна Валентина Ковальська, народна артистка України, яка разом з Марічкою Миколайчук та Ніною Матвієнко співала у тріо «Золоті ключі».

На сторінці Федора Стригуна у фейсбук — світлини з його особистого життя та з ролей у фільмах і виставах, де він грав.

Цілий світ для однієї людини і велика історія українського кіно — разом. Дивлячись на кожну зі світлин, глядачеві є що згадати.

«Пам’ятаю це відчуття, коли сидиш у глядацькій залі і чекаєш… Виходу СТРИГУНА. Виходить ВІН — і простір навколо тебе і в тобі розгортається за його волею… А голос! Той голос, такий неймовірно багатий тембрально, мав особливу магію: у ньому була і статечна мудрість, і якась дивовижна, усміхнена дитяча щирість, і незламна козацька снага.

Федір Стригун вчив відчувати театр як святиню. Любити українське. Правдиво любити — дихати і горіти своїм, рідним», — поділилась Ірина Гаврилюк.

Дружиною актора була Таїсія Литвиненко (1935–2025), народна артистка, яка теж грала в театрі Заньковецької. Вона померла торік.

«Боже, він пішов до своєї Тасі…Хай йому буде добре у засвітах під Божою правицею.Він ніколи не почував себе старим…Вічна пам’ять корифею.Співчуття рідним», — написала у фейсбук Люда Островська.

Син прославленого актора, Назар Стригун, 1972 року народження, — теж актор, продовжив сімейну справу.

Довідково:

Федір Стригун народився 1939 року на Черкащині. Після закінчення Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого працював у Запорізькому драматичному театрі, а з 1965 року його творче життя було пов’язане зі Львовом і театром імені Марії Заньковецької.

У 1987 році Стригун став художнім керівником і головним режисером театру. Митець також викладав у Львівській консерваторії та Львівському національному університеті імені Івана Франка, передаючи досвід молодим акторам. У 2017 році він став академіком Національної академії мистецтв України.

Федрі Стригун зіграв понад сотню ролей і поставив десятки вистав, серед яких «Гайдамаки» за Тарасом Шевченком, «Маруся Чурай» за Ліною Костенко, «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого, «Гамлет» і «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра. У кіно актор запам’ятався ролями у фільмах «Пропала грамота», «Запорожець за Дунаєм», «Дударики», «Камінна душа» та «Поводир».

Читайте також:

• “Пішла у засвіти Заслужена артистка України Наталія Перчевська з театру імені Івана Франка».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»