80 мільйонів сторінок: як Київ рятує архіви БТІ від війни та шахраїв

Саме цей структурний підрозділ Київської міської державної адміністрації управляє майном територіальної громади столиці: організовує та проводить приватизацію комунальних об’єктів за рішеннями Київради, виконує повноваження орендодавця щодо комунального майна, захищає майнові права громади, контролює виконання договорів купівлі-продажу та оренди, повертає у власність міста майно, незаконно відчужене з комунальної власності, а також здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно (крім земельних ділянок).

Таким чином, департамент не лише забезпечує надходження коштів до міського бюджету від продажу та оренди майна, а й захищає інтереси громади у сфері нерухомості.

Про це та багато іншого в інтерв’ю «Вечірньому Києву» розповів директор Департаменту комунальної власності КМДА Андрій Гудзь.

80 МІЛЬЙОНІВ СТОРІНОК: ЯК КИЇВ РЯТУЄ АРХІВИ ВІД ВІЙНИ ТА ШАХРАЇВ

— У межах програми «Управління об’єктами комунальної власності м. Києва» Департамент активно переводить паперові архіви в електронну форму. Скільки документів уже оцифровано та коли плануєте завершити формування Єдиної електронної бази об’єктів нерухомості?

— Цю системну роботу ми розпочали ще у 2017 році. Спершу запустили пілотний проєкт, у межах якого оцифрували всю технічну документацію об’єктів культурної спадщини. Зокрема, архіви Національного заповідника «Софія Київська», будинків і церкви на Андріївському узвозі, Гостинного двору, Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, Бессарабського ринку та багатьох інших історичних будівель.

Оцифрований архів дає змогу ефективніше контролювати процеси реконструкції та реставрації, а також запобігати незаконним змінам об’єктів культурної спадщини.

Сьогодні в архівах БТІ та Департаменту комунальної власності зберігається близько 385 тисяч справ, що містять технічну та правову документацію практично на всі об’єкти нерухомості Києва. Щоб ви розуміли масштаб — це понад 80 мільйонів сторінок. Причому кожна оцифрована сторінка засвідчена електронним підписом, тобто це вже повноцінний юридичний документ, а не просто цифрова копія.

Формування Єдиної бази даних об’єктів нерухомості Києва ми завершимо вже цього року. Вона дасть змогу повністю відмовитися від роботи з паперовими архівами. Зараз завершуємо оцифрування останніх 15 тисяч справ, які стосуються прав власності громадян на нерухомість у столиці.

— З якими труднощами довелося зіткнутися фахівцям під час оцифрування документів?

— Коли ми запроваджували цю програму, то чітко розуміли з чим маємо зіткнутися і тому саме системний підхід дозволив нам впоратись з цими викликами. Час безжальний і деякі документи перебувають у надзвичайно поганому стані. Але завдяки нашим фахівцям і сучасним технологіям ми змогли оцифрувати цінні документи різних форматів. Спеціалізоване програмне забезпечення дозволяє суттєво покращити якість електронної копії порівняно з оригіналом, бо окремі документи, які ми оцифровували, мають вік 70 і більше років.

Водночас в умовах повномасштабного вторгнення Росії не тільки кожна пам’ятка архітектури, а фактично кожна будівля перебуває під загрозою руйнування. І щоб їх можливо було відновити, потрібна документація. Але через російську агресію деякі територіальні громади вже назавжди втратили свої архіви. Окупанти знищили обстрілами важливі історичні документи у багатьох містах і селищах. Ми звісно не можемо захистити кожну будівлю від російських ракет, але ми знаємо як ми можемо відновити нашу спадщину.

Києву, який розпочав оцифрування архівів ще у 2017 році, вдалося зберегти для майбутніх поколінь усі матеріали, що стосуються культурної спадщини та комунального майна столиці.

— Що дає оцифрування архівів БТІ звичайним киянам? Як нова електронна база змінить життя пересічного мешканця при оформленні прав на нерухомість чи при зверненні до ЦНАПу?

— Тут є кілька надважливих аспектів. По-перше — швидкість і простота. БТІ сьогодні це абсолютно відкрита інституція з максимально спрощеною процедурою видачі документів.

Раніше, щоб отримати довідку, співробітники БТІ мали спускатися в архіви, шукати конкретну книгу, копіювати чи фотографувати її, вносити в базу. Сьогодні БТІ щодня надає близько 200 відповідей на запити громадян. В електронній версії пошук та оформлення документа — це миттєвий процесинг.

Через Міський WEB-портал адміністративних послуг в місті Києві можна отримати довідку від Бюро технічної інвентаризації без походів до чиновників і фізичної присутності в БТІ.

По-друге, оцифровка документів — це гарантований захист від шахраїв. Тепер, коли кожна сторінка має електронний підпис і внесена в захищену систему, це надійний запобіжник від різного штибу аферистів.

По-третє — збереження від форс-мажорних обставин в умовах воєнного стану. Документи захищені від фізичного знищення. Вже створили й резервні копії. Електронні матеріали зберігаються в декількох захищених місцях, з урахуванням усіх заходів безпеки.

НОВІ АУКЦІОНИ: ЯК СЬОГОДНІ ПРОДАЮТЬ І ЗДАЮТЬ В ОРЕНДУ КОМУНАЛЬНЕ МАЙНО

— Яким обсягом майна взагалі володіє громада Києва?

— У власності територіальної громади Києва перебуває 11,5 мільйона квадратних метрів нерухомості — майже 17 тисяч об’єктів. Це майно перебуває на балансі 1881 комунального підприємства, установи та організації. Близько 500 із них підпорядковуються безпосередньо КМДА, решта — районним державним адміністраціям.

Наше завдання — зробити так, щоб усе це майно ефективно працювало на місто. А в об’єкти, на розвиток яких наразі не можуть бути виділені бюджетні кошти, залучати приватні інвестиції.

— Як забезпечується прозорість і справедливість оцінки майна перед аукціонами, щоб уникнути заниження стартових цін?

— Головна особливість системи Prozorro полягає в тому, що стартова ціна об’єкта — це його балансова вартість. А справедливу ринкову ціну визначають виключно результати відкритих торгів.

Коли система створювалася, а ми брали безпосередню участь у цьому процесі, точилися дискусії, що стартова ціна математично може становити навіть одну гривню, адже конкуренція під час аукціону все одно виведе її на ринковий рівень.

Наш перший аукціон у Prozorro у 2019 році, коли на торги виставили нежитлові приміщення загальною площею 114 квадратних метрів у будинку на бульварі Верховної Ради, зібрав 100 учасників і тривав 15 годин. Тоді система ледь витримала таке навантаження.

Сьогодні весь процес повністю автоматизований. Київрада затверджує перелік об’єктів, Департамент готує документацію на майно та земельні ділянки й завантажує її до Prozorro. Жоден чиновник не має жодного впливу на перебіг торгів.

— У 2024 році будівлю на вулиці Богдана Хмельницького, 3, де працює легендарна «Київська перепічка», продали за рекордні 150 мільйонів гривень. Чи плануєте проводити ще подібні масштабні аукціони?

— Так, приватизація комунального майна триватиме, адже вона суттєво поповнює бюджет міста.

Ми щороку формуємо нові переліки об’єктів. Незабаром представимо Київраді черговий список, який складається з урахуванням пропозицій підприємців і комунальних підприємств, яким окремі приміщення вже не потрібні для власної діяльності.

Крім того, з 2027 року держава планує реформу, яка передбачає перехід комунальних і державних підприємств у приватну власність. Це відкриває шлях до залучення масштабних інвестицій.

— Як саме витрачаються гроші, отримані від приватизації?

— Усі кошти надходять до спеціального фонду бюджету Києва. А кошти спецфонду можуть спрямовуватися виключно на розвиток соціальної інфраструктури: будівництво, реконструкцію чи ремонт соціальних об’єктів, а саме дитячих садків, шкіл, лікарень тощо.

Якщо говорити просто, то місто обмінює непотрібні або непридатні комунальні приміщення на сучасну соціальну інфраструктуру для киян.

— Під час війни місто пішло назустріч бізнесу та знизило плату за оренду комунального майна. Як це вплинуло на бюджет?

— У 2022 та 2023 роках за нашою пропозицією Київрада повністю скасувала орендну плату за користування комунальним майном для бізнесу.

Зараз пільгова ставка у 50% зберігається для малого бізнесу. Її скасували лише для економічно сильних суб’єктів господарювання, які мають значні прибутки, — банків, аптечних мереж та інших. Також чимало приміщень ми передаємо в оренду за символічну одну гривню для підтримки обороноздатності, ветеранських і волонтерських організацій. Також пільгову орендну ставку сплачують і Державні установи.

Але ця політика не призвела до скорочення надходжень до бюджетів всіх рівнів. Навпаки — вона дозволила їх збільшити та зберегти чинні договори оренди. Треба дивитись на це стратегічно: якщо бізнес працює, то зберігається економічна активність міста, а отже — і стабільне наповнення бюджету в довгостроковій перспективі.

— Ви сказали, що повністю усунули чиновників від механізму передачі комунального майна в оренду. Як це працює?

— Цього року ми поставили крапку в цьому питанні. Механізм простий. На сайті Департаменту в розділі «Меню» будь-хто може обирати вкладку «Оренда» і знайти вільне приміщення. Там розміщені фото, історія об’єкта, контакти керівника комунального підприємства, на балансі якого він перебуває.

Натисканням однієї кнопки створюється проста заявка, яка автоматично реєструється в системі та потрапляє на аукціон оренди в Prozorro. Потенційний орендар взагалі не контактує з чиновниками.

— Чи є в столиці об’єкти які не мають власника і якщо так, то як вирішуються питання з ними?

— Якщо розповісти спрощено, то законодавчий механізм такий: інформація про безхазяйний об’єкт розміщується в засобах масової інформації. Якщо протягом року власник не заявляє про свої права, об’єкт за рішенням суду переходить у комунальну власність.

Але часто такі об’єкти — дороги, інженерні споруди чи території — перебувають в аварійному стані, і чекати цілий рік на їх ремонт або підтримку не логічно.

Тому ми розробили механізм тимчасової передачі таких об’єктів на баланс комунальних підприємств до сфери управління районних державних адміністрацій, або за рішенням Київради. Це дозволяє одразу виділяти кошти на їхній ремонт і утримання, забезпечуючи нормальну життєдіяльність міста, паралельно проходячи всю юридичну процедуру встановлення власника.

«КОЛИ ЗРИВАЮТЬСЯ АУКЦІОНИ — ІНВЕСТОРИ ПРОСТО ЙДУТЬ»

— В ЗМІ часто з’являються інформація про підозри у незаконних операціях із орендою чи приватизацією. Вилучають документи, відкривають кримінальні провадження. У результаті — багато резонансу, але жодного обвинувального вироку. Як цей тиск впливає на бажання бізнесу інвестувати в столичну нерухомість?

 — Цей, на мою думку, політично вмотивований тиск здійснюється на всю систему столичної влади, на господарські та адміністративні підрозділи КМДА. Він дезорганізує роботу комунальних підприємств, які забезпечують киян водою, теплом та іншими життєво необхідними послугами, і ставить під загрозу стабільне функціонування міста, особливо після ворожих обстрілів.

Необґрунтовані «візити» правоохоронців до нашого Департаменту формують надзвичайно негативний інвестиційний клімат. Коли вилучають документи, зупиняються процеси, зриваються аукціони — інвестори просто йдуть.

Із 2021 року, коли почалася ця хвиля обшуків, щодо Департаменту відкрили понад 20 кримінальних проваджень і повідомили про підозри. Результат — нуль судових рішень з обвинувальними вироками. Судові процеси, які за такої динаміки можуть тривати роками, фактично гальмують роботу Департаменту.

Щоб мінімізувати будь-які корупційні ризики, ми давно уклали договір про співпрацю з Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Його фахівці, зокрема, досліджують нерухоме майно для визначення його вартості, перевіряють, чи відповідає проведена оцінка вимогам нормативно-правових актів. Це ті фахівці, яким можна довіряти.

Натомість правоохоронні органи залучають «дивних» експертів, які проводять так звану ретроспективну оцінку — визначають ринкову вартість майна не на поточний момент, а на конкретну дату в минулому. Саме на підставі таких висновків відкривають нові кримінальні провадження, після чого все знову починається по колу.

Хоча Конституційний принцип презумпції невинуватості ніхто не скасовував. Але людину чи цілу систему дискредитують у медіа ще до будь-якого вироку суду. А коли вироку суду немає чи суд стає на бік обвинувачуваних, ніхто навіть не думає просити вибачення. Це точно не метод цивілізованих країн. Зараз, коли триває війна, нам потрібна консолідація суспільства перед зовнішнім ворогом, а не внутрішнє протистояння між державними органами та місцевим самоврядуванням.

— Яким ви хочете бачити управління комунальним майном Києва через п’ять років? Що насамперед мають відчути самі кияни?

— Насамперед хочу, щоб кияни взагалі не відчували бюрократії. Щоб людина могла отримати будь-яку необхідну послугу швидко, прозоро і без необхідності ходити кабінетами.

Друге — усе комунальне майно має працювати на громаду. Не стояти роками зачиненим чи занедбаним, а приносити користь місту: створювати нові робочі місця, залучати інвестиції, наповнювати бюджет. А вже ці кошти мають повертатися киянам у вигляді нових шкіл, дитячих садків, лікарень, оновленої інфраструктури та якісних міських сервісів.

І ще одна важлива річ. Попри війну, ми вже сьогодні бачимо, що є люди й компанії, які готові вкладати кошти в Київ. Для мене це дуже сильний сигнал довіри до нашого міста. Саме тому під час підписання договорів я завжди кажу інвесторам одну й ту саму фразу: «Дякую за те, що ви вірите в Київ». Переконаний, що саме ця віра стане основою повоєнного відновлення та розвитку столиці.

Читайте також:

“Частина ЦНАПів Києва продовжуватиме роботу під час жовтого рівня тривоги».

Олександр ГАЛУХ, Борис КОРПУСЕНКО (фото), «Вечірній Київ»