Під стінами КМДА відбулася акція протесту: що не влаштовує її учасників

Серед причин невдоволення називали стан укриттів, підготовку столиці до зими, транспортну політику та використання бюджетних коштів. Водночас озвучені претензії охоплювали різні питання — від конкретних міських проблем до загальних оцінок роботи влади.

Інформацію про майбутню акцію впродовж кількох днів активно поширювали в соціальних мережах, закликаючи киян долучитися до протесту. Втім попри помітно наполегливий заклик біля будівлі КМДА зібралися не більше кількох сотень людей. Учасники тримали плакати з критикою столичної влади та вимогами відставки мера, хоча серед присутніх були й ті, хто прийшов висловити йому підтримку.

Таким чином, поряд із питаннями міського господарства акція мала й виразну політичну складову. Протестувальники порушували теми облаштування укриттів, підготовки до опалювального сезону, стану транспортної інфраструктури та ситуації з теплотрасою на Теремках. Водночас окремі претензії стосувалися конкретних випадків, тоді як інші мали характер загальних оцінок або запитань до відповідальних служб.

Журналісти видання «Вечірній Київ» поспілкувалися з учасниками акції, щоб з’ясувати, чому вони вирішили долучитися до протесту, які питання вважають найважливішими та яких змін очікують від міської влади.

УКРИТТЯ ТА ПІДГОТОВКА ДО ЗИМИ

Софія та Іван розповіли «Вечірньому Києву», що дізналися про акцію із соціальних мереж. Головним приводом для занепокоєння вони назвали безпеку під час російських обстрілів. Зокрема, Іван порушив питання облаштування мобільних укриттів і використання передбачених на них бюджетних коштів. На його думку, місто має докладніше пояснювати, які заходи вживає для захисту мешканців і критичної інфраструктури.

«Укриття мають бути буквально на кожному кроці, щоб ти міг за дві хвилини дістатися до метро або іншого безпечного місця. У нас є проблема балістики, тому людям потрібні укриття», — сказав Іван.

Водночас питання захисту енергетичної інфраструктури та готовності міських систем до надзвичайних ситуацій залежить не лише від місцевих служб, а й від рішень на державному рівні та безпекової ситуації.

ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ ПІСЛЯ ОБСТРІЛІВ

Софія поділилася власним досвідом волонтерства після російських атак. За її словами, добровольці допомагають прибирати уламки, закривати пошкоджені вікна, а іноді змушені самостійно купувати необхідні матеріали. Дівчина переконана, що міські служби могли б оперативніше реагувати на такі ситуації.

«Бували ситуації, коли ми чотири дні поспіль працювали, закривали вікна, прибирали скло. Купували за власні гроші OSB-плити, плівку та інші матеріали. На мою думку, міські служби мали б оперативніше долучатися до такої роботи», — розповіла Софія.

Водночас вона відзначила, що останніми місяцями комунікація з міськими структурами покращилася. За її словами, волонтери та представники відповідних служб уже обговорюють потреби постраждалих і можливості надання допомоги.

ТРАНСПОРТ І БЮДЖЕТНІ ПРІОРИТЕТИ

Окремою темою акції стала транспортна політика столиці. Учасники порушували питання вартості проїзду, якості перевезень і можливості безготівкової оплати у приватних маршрутках. Іван визнав, що перегляд тарифів може бути економічно обґрунтованим, адже утримання громадського транспорту потребує значних витрат. Однак, на його переконання, можливе підвищення вартості проїзду має супроводжуватися покращенням умов для пасажирів, зокрема запровадженням зручніших проїзних та систем оплати.

Критикували під час акції й витрати міського бюджету на дорожні ремонти та транспортну інфраструктуру. На думку протестувальників, більше уваги варто приділяти питанням безпеки. Водночас оцінка доцільності таких видатків потребує врахування конкретних бюджетних програм, джерел фінансування та можливостей перерозподілу коштів.

ЧОГО ОЧІКУЮТЬ ВІД МІСЬКОЇ ВЛАДИ

Попри критику, співрозмовники «Вечірнього Києва» визнають, що не всі проблеми столиці залежать виключно від міської влади. Зокрема, Іван припускає, що окремі труднощі можуть бути пов’язані з фінансуванням, нестачею кадрів або рішеннями державних органів. Водночас він переконаний, що киянам необхідно докладніше пояснювати причини затримок і проблем у реалізації міських проєктів.

«Якщо проблема в грошах, потрібно пояснити, скільки їх бракує і на що саме. Якщо проблема в кадрах, це теж потрібно визнавати. Але після стількох років війни місто має бути готовим до викликів», — зазначив він.

Учасники сподіваються, що публічне обговорення порушених питань сприятиме подальшому діалогу з міською владою. Водночас заявлена організаторами вимога відставки міського голови виходить за межі розв’язання окремих інфраструктурних проблем і переводить дискусію в політичну площину. Самі ж питання, які порушували співрозмовники видання, стосуються насамперед повсякденного життя столиці та роботи міських служб.

Водночас не всі присутні підтримували вимоги протестувальників. Михайло, який прийшов на акцію на підтримку чинного міського голови, вважає, що протест може мати політичне підґрунтя, а ситуацію навколо нього штучно загострюють.

«Я не кажу, що міську владу не потрібно критикувати. Критикувати можна і треба, але все має бути обґрунтовано. Сьогодні на Київ летять ракети, місто живе під постійною загрозою обстрілів, а ми знову займаємося політичними протистояннями. Складається враження, що ситуацію навмисно нагнітають і комусь це просто вигідно. Не виключаю, що тут є політичне замовлення», — зазначив Михайло.

Станом на 14:00 організатори повідомили про завершення акції.

ЩО ПЕРЕДУВАЛО ПРОТЕСТУ

Акція відбулася на тлі публічної дискусії між представниками центральної та міської влади щодо підготовки столиці до зими й розподілу відповідальності за захист критичної інфраструктури.

Раніше Київський міський голова Віталій Кличко назвав безпідставними звинувачення щодо нібито зриву опалювального сезону, який на той момент ще не розпочався. Він наголосив, що столиця продовжує підготовку до холодів в умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру, а відповідальність за її захист не обмежується повноваженнями міської влади.

Згодом, виступаючи у Верховній Раді, Кличко розповів про заходи з підвищення енергостійкості Києва, зокрема підготовку резервних джерел живлення, мобільних котелень та автономного забезпечення критичної інфраструктури. Водночас мер звернув увагу на необхідність посилення протиповітряної оборони столиці та належного фінансування захисту енергетичних об’єктів.

Напередодні фракція «УДАР Віталія Кличка» у Київраді закликала киян утриматися від масових зібрань 17 жовтня, пояснивши це загрозою російських атак. Організатори протесту, своєю чергою, оприлюднили порядок дій на випадок повітряної тривоги.

Владислав МОШКІВСЬКИЙ, «Вечірній Київ»