«Мрію встановити олімпійський рекорд»: Ярослава Магучіх — про нові цілі, перемогу в Будапешті та життя поза спортом
Олімпійська чемпіонка і світова рекордсменка зі стрибків у висоту розповіла про наступну спортивну мрію, особливості нового міжнародного турніру, підтримку близьких і захоплення, на які знаходить час поза стадіоном.
У вересні Ярослава Магучіх здобула ще один престижний титул — стала першою переможницею змагань зі стрибків у висоту на Абсолютному чемпіонаті світу з легкої атлетики (World Athletics Ultimate Championship) у Будапешті. Українка подолала планку на висоті 1,99 метра, випередивши сімох суперниць.
Утім, попри олімпійське золото, світовий рекорд і численні міжнародні перемоги, спортсменка не збирається зупинятися. Серед її наступних цілей — олімпійський рекорд на Іграх 2028 року в Лос-Анджелесі.
В інтерв’ю «Вечірньому Києву» Ярослава Магучіх розповіла, чим запам’ятався їй турнір у Будапешті, що допомагає роками працювати з однією тренеркою, хто першим вітає її з перемогами та які книжки вона читає у вільний час.
ЯРОСЛАВА МАГУЧІХ: «Хочеться стрибнути ще вище»
— Ярославо, ви вже маєте олімпійське золото, світовий рекорд і чимало міжнародних перемог. Яку спортивну мрію хотіли б здійснити наступною?
— Звичайно, хочеться стрибнути ще вище! І, звісно, мрію встановити олімпійський рекорд на Олімпійських іграх у Лос-Анджелесі. Завжди є до чого прагнути, тому не хочеться зупинятися на тому, чого вже вдалося досягти.
— Ви вже вписали своє ім’я в історію світової легкої атлетики. Чи відчуваєте це самі?
— Так, у мене є відчуття, що я вписала українську легку атлетику в історію світового спорту. Ще в юніорському віці мені вдалося встановити світові рекорди U20 у стрибках у висоту — на відкритому повітрі та в приміщенні.
Але, звісно, хочеться ще більше здобутків і рекордів. Я продовжую працювати й сподіваюся, що попереду буде багато нових перемог.
ЯРОСЛАВА МАГУЧІХ: «Від самого початку потрібно було показувати найкращий результат»
— У вересні ви перемогли на першому Абсолютному чемпіонаті світу з легкої атлетики в Будапешті. Чим ці змагання відрізнялися від традиційного чемпіонату світу?
— Це справді особливі змагання, адже вони зібрали найсильніших спортсменів світу. У секторі для стрибків у висоту змагалися лише вісім атлеток, і кожна з нас була готова боротися за перемогу.
Особливість формату в тому, що не було звичних кваліфікаційних змагань — одразу відбувся фінал. Тобто від самого початку потрібно було показувати свій найкращий результат.
Мені також дуже сподобалося, що глядачі могли побачити всі стрибки. Зазвичай під час великих змагань виступи спортсменів можуть перериватися, адже одночасно відбуваються різні дисципліни. А тут кожна спроба була частиною однієї великої боротьби, і це створювало особливу атмосферу.
— У Будапешті ви подолали 1,99 метра й стали першою переможницею турніру у своїй дисципліні. Що для вас означає цей титул?
— Я неймовірно рада, що стала першою в історії чемпіонкою цього супертурніру та привезла цей трофей в Україну!
Для мене це особливе досягнення, адже змагання такого формату проводилися вперше. У Будапешті зібралися найсильніші спортсменки, тому конкуренція була дуже серйозною. Кожна боролася за свій результат, і потрібно було зберігати концентрацію до останньої спроби.
Дуже хотілося здобути цей трофей. Тепер він поповнить мою колекцію нагород. Планку підвищено — є стимул рухатися далі!
Тренерка, родина та найважливіші перемоги
— Хто першим телефонує або пише вам після великої перемоги?
— Насамперед це моя тренерка Тетяна Степанова і, звичайно, батьки. У нас є спільна група, де батьки та сестра одразу пишуть привітання.Це дуже приємно, адже після змагань хочеться поділитися радістю з найближчими людьми.
— Ви багато років працюєте з тренеркою Тетяною Степановою. На чому тримається ваша співпраця?
— Напевно, на нашому взаєморозумінні. Для співпраці це необхідна умова.
У нас одна мета — перемагати на змаганнях, і ми разом рухаємося до неї. Дуже важливо довіряти одне одному, розуміти, заради чого працюємо, і не зупинятися на досягнутому.
— Нещодавно Національний олімпійський комітет України підбив підсумки чотирирічного олімпійського циклу. Яка подія цього періоду стала для вас найбільш пам’ятною?
— Звичайно, це були дуже пам’ятні роки. Передусім — Олімпійські ігри в Парижі, де я здобула золоту медаль. Також встановлення світового рекорду. І все це відбулося впродовж одного року!
Утім, найбільше мені запам’ятався саме світовий рекорд. Це особливий момент у кар’єрі, до якого я довго йшла. Я дуже щаслива, що змогла досягти такого результату й представити Україну на найвищому рівні.Попереду нові цілі, нові змагання та Олімпійські ігри в Лос-Анджелесі. Тож продовжуємо працювати й рухатися вперед.
Від спортивного сектору до книжок про моду
— Великий спорт вимагає постійних тренувань і змагань. А що допомагає вам відпочивати? Зокрема, чи знаходите час для читання?
— Так, я багато читаю. Люблю художні романи, біографії та книжки про історію модних брендів. Наприклад, нещодавно читала про модний дім Гуччі. Це дуже цікава й захоплива історія. Зробила для себе висновок про те, як змінюються люди та як влада і гроші можуть їх псувати.
— А чи є у вас улюблені місця в Києві, де любите гуляти, коли приїжджаєте до столиці?
— Насправді в Києві таких місць немає, адже я родом із Дніпра. Саме там люблю відпочивати й гуляти міським парком.
А в Києві, коли приїжджаю, ми з батьками любимо прогулюватися містом. Зокрема, буваємо на Хрещатику та Андріївському узвозі.
Читайте також: У Києві на Площі Зірок з’явилась іменна зірка Ярослави Магучіх, а у космосі — астероїд Mahuchikh.
Олена КОТЛЯР, «Вечірній Київ»