Рак молочної залози на ранній стадії виліковний у 95% випадків: директор Київського онкоцентру — про безоплатне лікування та обстеження

Жовтень — місяць підвищення обізнаності про рак молочної залози. Кампанія «Рожевий жовтень» щороку нагадує про важливість своєчасних обстежень. Проте під час війни, коли на першому плані — безпека, житло та щоденні потреби, профілактичні огляди часто відкладають. Онкологи застерігають: зволікання зі зверненням до лікаря може ускладнити лікування.

Київський міський клінічний онкологічний центр — єдиний спеціалізований онкологічний заклад, підпорядкований громаді столиці. Тут розгорнуто 600 ліжок, діють 15 клінічних відділень і працюють понад тисяча співробітників. Щодня клініку відвідують близько 250 людей, а лікування проходять понад 800 пацієнтів.

Щороку лікарі виконують, у середньому, 9 тисяч операцій. Понад 3 тисячі пацієнтів проходять радіологічне лікування, ще понад 3 тисячі — хіміотерапію. Центр — єдиний заклад в Україні, де проводять ПЕТ/КТ-діагностику.

Які обстеження та методи лікування раку молочної залози доступні безоплатно? Як війна вплинула на забезпечення препаратами? Як продовжують лікування пацієнти, які виїхали за кордон? І з чого почати людині, яка давно відкладала обстеження? Про це говоримо з директором центру Андрієм Кондратенком.

ХТО МОЖЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ В КИЇВСЬКОМУ ОНКОЦЕНТРІ

— Кого ви приймаєте та яку допомогу надаєте?

— Наш пріоритет — комплексна спеціалізована онкологічна допомога киянам. Водночас у нас лікуються мешканці інших регіонів, внутрішньо переміщені особи, ветерани, військовослужбовці, поліцейські та працівники інших силових структур.

Можливості центру дозволяють поєднувати хірургічне, радіологічне та хіміотерапевтичне лікування відповідно до потреб пацієнта. Зокрема, ми застосовуємо радіохірургію та брахітерапію. Також маємо відділення паліативної медицини.

У поліклініці проводимо консультації, надаємо амбулаторну допомогу та здійснюємо плановий диспансерний нагляд. Тобто пацієнт може отримувати в центрі допомогу на різних етапах — від консультації та вибору лікування до подальшого спостереження.

— Як потрапити на прийом під час місячника без направлення?

— Зазвичай для консультації в нашому закладі потрібне направлення від сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста, який запідозрив онкологічне захворювання. Записатися можна онлайн, через кабінет пацієнта в міській інформаційній системі або особисто в реєстратурі.

Під час місячника боротьби з раком молочної залози ми щороку проводимо акції, у межах яких пацієнтки можуть звернутися без направлення. Лікар проведе огляд і визначить, чи потрібні додаткові обстеження. Планові дослідження в межах акції можна пройти одразу.

Інформація про прийом є на сайті центру та в соціальних мережах.

ЧИ ДОПОМАГАЮТЬ ПРОФІЛАКТИЧНІ АКЦІЇ РАННЬОМУ ВИЯВЛЕННЮ

— Чи допомагають такі акції, як «Рожевий жовтень», збільшити кількість обстежень?

— Такі акції привертають увагу до профілактики та раннього виявлення раку молочної залози. Водночас наші дані не свідчать про суттєве зростання кількості обстежень саме в жовтні. Наприклад, у травні 2025 року мамографію в центрі пройшли 722 пацієнтки, а в жовтні — 732. Різниця становить лише десять обстежень.

Це не применшує значення інформаційної кампанії. Під час війни люди насамперед дбають про безпеку, житло та повсякденні потреби, а турботу про здоров’я часто відкладають. Наше завдання — нагадувати про важливість обстежень і допомагати людям вчасно звернутися до лікаря.

На першій–другій стадії рак молочної залози успішно виліковується у 90–95% випадків. На пізніших стадіях лікування складніше, потребує більше ресурсів і є виснажливішим для пацієнтки. Залежно від стадії та перебігу захворювання метою може бути як одужання, так і тривалий контроль хвороби, полегшення болю та збереження якості життя.

— Скільки коштує лікування та які витрати забезпечує НСЗУ?

— Відсутність коштів не має бути причиною відкладати звернення до лікаря. Наш центр має договори з Національною службою здоров’я України, які покривають основні етапи діагностики та лікування раку молочної залози.

Зокрема, безоплатно проводимо імуногістохімічні дослідження, які допомагають визначити біологічні особливості пухлини та обрати відповідне лікування. Хірургічна допомога, хіміотерапія та променева терапія також надаються за відповідними пакетами НСЗУ. Операції та променеве лікування включають необхідні витратні матеріали й використання обладнання.

Оновлювати технічну базу допомагають місто та держава. Близько чотирьох років тому за міські кошти придбали 2 сучасні лінійні прискорювачі та 1 — за кошти держави, на них ми проводимо променеву терапію, зокрема радіохірургічне лікування. Також заклад отримав 1 сучасний мамограф від держави, ще 2 було придбано за міські кошти.

Щодо медикаментів, держава забезпечує базові препарати для гормонотерапії та хіміотерапії першої і другої ліній. Водночас забезпечення окремими сучасними препаратами, зокрема для лікування поширеного захворювання, ще потребує розширення. За програмою «Онкологія» вже закуповували один із таргетних препаратів, але потреби пацієнток значно ширші.

Вибір ліків залежить від характеристик пухлини та її відповіді на попередню терапію. Якщо вона втрачає чутливість до препарату, лікування потрібно змінювати. З’являються нові засоби, зокрема комбіновані, проте їх включення до державних закупівель потребує часу й підготовки.

Ми шукаємо додаткові можливості забезпечити пацієнток необхідним лікуванням, зокрема співпрацюємо з громадськими організаціями. На початку повномасштабної війни також використовували механізм медичної евакуації: пацієнти, які потребували дороговартісної терапії, могли виїхати на лікування за кордон.

ЧИ Є ПРОБЛЕМИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЛІКАМИ ТА ХІМІОТЕРАПІЄЮ

— Склади під ударами, в аптеках зникають певні препарати. Як у вас із забезпеченням ліками?

— У більшості випадків ми забезпечуємо пацієнтів необхідними препаратами для хіміотерапії. Щодо гормонотерапії, є два механізми: пацієнти отримують ліки безпосередньо в центрі або за програмою реімбурсації — в аптеці за місцем проживання. Наразі мені не надходила інформація про дефіцит препаратів, які надаються за цими програмами.

Маємо й окремі таргетні препарати, зокрема трастузумаб. Його призначаємо за відповідними показаннями, з урахуванням біологічних характеристик пухлини. Це дороговартісний препарат, але завдяки державній програмі «Онкологія» пацієнтки отримують його безоплатно.

РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ, СТРЕС І ВІЙНА: ЧИ Є ПРЯМИЙ ЗВ’ЯЗОК

— Чи стає рак молочної залози молодшим? Що кажуть лікарі про стрес і війну?

— Ризик раку молочної залози зростає з віком, і основну групу пацієнток, як і раніше, становлять жінки після 50 років. Водночас захворювання трапляється й у молодших жінок. Через міграцію та обмежений доступ до реєстрів оцінювати динаміку зараз складно, тому робити однозначний висновок про «омолодження» хвороби ми не можемо.

Переконливих доказів того, що психологічний стрес безпосередньо спричиняє рак молочної залози, немає. Це багатофакторне захворювання: значення мають вік, спадковість, гормональні та репродуктивні чинники, спосіб життя.

Водночас війна впливає на можливість вчасно отримати медичну допомогу. Через небезпеку, переїзди та побутові труднощі люди пропускають обстеження, відкладають звернення із симптомами або переривають лікування. Саме затримка діагностики та порушення безперервності допомоги — одна з наших головних проблем.

— Які шкідливі міфи про рак грудей ви й досі чуєте від пацієнток?

— Насамперед — страх, що мамографія може спричинити рак через опромінення. Вона справді використовує рентгенівське випромінювання, але доза невелика. Коли обстеження проводять за показаннями та відповідно до рекомендацій, користь від раннього виявлення захворювання переважає потенційний ризик.

Ще один міф — що біопсія «розганяє пухлину». Біопсія є стандартним методом діагностики, а ризик поширення пухлини внаслідок процедури вкрай низький. Дослідження зразка тканини дозволяє встановити діагноз, визначити характеристики пухлини й обрати лікування. Відмова від біопсії через страх може затримати необхідну допомогу.

Часто чуємо й таке: «Якщо нічого не болить, значить усе добре». Проте на ранніх стадіях рак молочної залози може не спричиняти болю чи інших помітних симптомів. Тому не варто чекати болю, щоб звернутися до лікаря або пройти рекомендоване обстеження.

Відсутність випадків раку молочної залози в родині також не виключає ризику. Спадковість має значення, але вона не є єдиним чинником розвитку захворювання.

І нарешті — переконання, що УЗД повністю замінює мамографію. Ці методи мають різні можливості та можуть доповнювати один одного. Яке обстеження потрібне, лікар визначає з урахуванням віку, симптомів та індивідуальних факторів ризику.

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ТА СІМЕЙНИЙ АНАМНЕЗ

— Людина дізнається, що в неї рак, — це шок. Чи є психологічна підтримка?

— Так, у центрі працюють психологи, які допомагають пацієнтам впоратися з переживаннями після встановлення діагнозу та під час лікування. Психологічна підтримка — важлива складова онкологічної допомоги.

Окрему увагу приділяємо спілкуванню лікаря з пацієнтом. Наші онкологи проходили відповідну підготовку: важливо зрозуміло пояснити діагноз, обговорити план лікування та відповісти на запитання. Лікар не замінює психолога, але уважна й відверта розмова допомагає зменшити тривогу та налагодити довіру.

— Чи є в місті програми для жінок із сімейним анамнезом — коли в родині був рак грудей?

— У Києві діє міська програма підтримки галузі охорони здоров’я. Водночас оцінювання ризиків і профілактичні обстеження на рівні первинної допомоги регламентовані наказом МОЗ № 504 зі змінами.

Якщо в родині були випадки раку молочної залози, про це потрібно повідомити сімейного лікаря. Він оцінить сімейний анамнез та інші чинники ризику й визначить подальший маршрут обстежень. За показаннями можуть знадобитися консультація з медичної генетики та генетичне тестування.

Особливої уваги потребують жінки з підтвердженими патогенними змінами в генах BRCA1 або BRCA2. Для них індивідуально визначають план спостереження та заходи зі зниження ризику. Якщо захворювання вже діагностоване, результати генетичного дослідження також можуть впливати на вибір лікування.

ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МЕДИЦИНИ ТА ЗАПІЗНІЛІ ЗВЕРНЕННЯ

— Багато українців зараз стикаються з медициною в Європі — хтось у захваті, хтось не дуже. Чи звертаються до вас пацієнти, які починали лікування за кордоном?

— Так, такі пацієнти є. Насамперед хочу подякувати нашим міжнародним партнерам, які прийняли українців і допомогли забезпечити їх лікуванням, особливо в перший рік повномасштабної війни. Багато людей, які були змушені виїхати, отримали сучасну якісну допомогу.

Ми співпрацюємо з медичними центрами різних європейських країн. Частина наших пацієнтів через життєві обставини перебуває то в Україні, то за кордоном: у нас проходить обстеження або окремі етапи лікування, а потім продовжує терапію в країні перебування. У таких випадках важливо узгоджувати дії лікарів і забезпечувати безперервність лікування.

Досвід у всіх різний. Одна з труднощів, про яку розповідають пацієнти, — тривале очікування консультації профільного спеціаліста в окремих країнах. У нашому центрі потрапити на прийом часто можна вже наступного дня після звернення.

— Після пандемії коронавірусу лікарі виявляли багато занедбаних випадків. А як на діагностику впливає повномасштабна війна?

— Під час пандемії комп’ютерна томографія, яку проводили з приводу COVID-19, нерідко дозволяла випадково виявити онкологічні захворювання, що до того не мали помітних симптомів, зокрема й на пізніх стадіях.

Зараз нас особливо непокоїть статистика раку молочної залози. За дев’ять місяців 2026 року частка занедбаних випадків становила 24,4%, тоді як за аналогічний період 2025 року — 19,9%. Це свідчить про те, що проблема пізнього виявлення стала більш вираженою.

Водночас спеціальне лікування отримали 90,4% пацієнток, узятих на облік, порівняно з 90,0% роком раніше. Тобто нам вдається зберігати охоплення лікуванням, але своєчасність діагностики залишається серйозним викликом.

Через переїзди, повітряні тривоги, побутові труднощі та психологічне виснаження люди відкладають візити до лікаря. Тому ми постійно нагадуємо: навіть за відсутності скарг важливо проходити рекомендовані обстеження, а якщо з’явилися зміни в молочній залозі — звертатися без зволікання.

ПОРАДИ ДЛЯ КОЖНОЇ ЖІНКИ: ЩО ЗРОБИТИ ВЖЕ ЦЬОГО ТИЖНЯ

— Ваші поради кожній жінці: що зробити цього тижня, цього місяця?

— Насамперед — знайдіть час для свого здоров’я. Поставте собі три запитання: коли я востаннє проходила обстеження? Чи знаю свої фактори ризику? Чи помічаю зміни в молочних залозах, яких раніше не було?

Якщо не знаєте, які обстеження вам потрібні, почніть із консультації сімейного лікаря. Також можна звернутися до консультативно-діагностичного центру або нашого онкоцентру. Разом із лікарем визначте план обстежень з урахуванням віку, сімейного анамнезу та інших чинників ризику.

Якщо вам від 50 до 70 років і ви не проходили мамографію протягом останніх двох років, заплануйте її. Якщо ви молодші, але маєте підвищений ризик, обговоріть із лікарем, коли розпочати обстеження та як часто їх проходити. А якщо помітили ущільнення, зміни шкіри чи соска або незвичні виділення — зверніться без зволікання, незалежно від віку й дати попереднього огляду.

У нашому центрі працюють досвідчені фахівці з діагностики захворювань молочної залози. Маємо сучасні мамографи з функцією томосинтезу та обладнання для УЗД, що допомагають виявляти й уточнювати зміни на ранніх етапах.

Моя головна порада — зробіть перший крок уже цього тижня: запишіться на консультацію або рекомендоване обстеження. Не чекайте болю чи інших виражених симптомів, щоб подбати про себе.

Читайте також:

У столиці жінки від 45 років можуть безоплатно пройти мамографію без направлення

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»