«Креонт» у Києві: самобутню оперу Дмитра Бортнянського представили на сучасній сцені

Нещодавно у Великій залі імені Василя Сліпака Національної музичної академії України відбулася театральна премʼєра опери-серії «Креонт» видатного українського композитора Дмитра Бортнянського.

Через безпекову ситуацію та загрози обстрілів у столиці показ, початково запланований на 3 вересня, довелося перенести на жовтень. Попри всі виклики воєнного часу, виставу успішно презентували на київській сцені, де учасники проєкту поділилися деталями творчого переосмислення партитури, яку понад два століття вважали безповоротно втраченою.

Історія повернення цього твору схожа на справжній детектив. «Креонт» — це перша опера 25-річного Дмитра Бортнянського, створена під час його навчання в Італії.

Твір був вперше представлений ще у 1776 році в венеціанському Teatro San Benedetto та мала колосальний успіх, проте згодом сліди нотного рукопису загубилися. Лише у 2023 році партитуру вдалося відшукати в Португалії та повернути в Україну. Вже у листопаді 2024 року відбулося її перше концертне виконання, а роком пізніше — перша автентична театральна постановка у Чернівцях. Проте для київської сцени команді знадобилося зовсім інше, актуальне прочитання.

За словами диригента-постановника, автора сучасної інтерпретації опери та Артиста ЮНЕСКО в ім’я миру Германа Макаренка, з нотним матеріалом він працює з 2023 року і щоразу відкриває в ньому нові замисли автора.

Якщо концертна версія прагнула максимального відтворення виконавської естетики XVIII століття, то театральна постановка стала динамічною розповіддю про сьогоднішню українську ідентичність і боротьбу за свободу. Водночас постановча команда прагнула максимально зберегти первинний музичний зміст і сутність задуму автора.

Музична мова «Креонта», написана в традиціях італійської барокової опери-серіа, є однією з найскладніших для виконання та вимагає від вокалістів виняткової технічної майстерності. У київській постановці партію Антігони виконала народна артистка України, солістка Національної опери України Ольга Фомічова, а партію тирана Креонта — соліст Національної філармонії України Сергій Бортник.

Надскладні хорові партії втілили солісти Національної заслуженої академічної капели України «Думка», а інструментальну основу забезпечив Національний Президентський оркестр України під орудою Германа Макаренка.

На думку постановників, реалізувати такий масштабний проєкт в нинішніх умовах було зовсім непросто, адже репетиції доводилося проводити на різних локаціях і переривати через повітряні тривоги. Але завдяки професіоналізму солістів, хору та оркестру, твір вдалося презентували на високому рівні.

Режисер-постановник вистави Віталій Пальчиков підкреслив, що головним завданням для команди було перетворити консервативну оперу-серію на видовищне й динамічне дійство. Щоб оживити класичні арії, до вистави вплели сучасну пластику — групу богів, які рефреном проходять крізь усе дійство та втручаються в усі сюжетні лінії у виконанні артистів сучасного балету.

Хор завдяки задуму балетмейстерки Дарії Возняковської також перебуває у постійному русі, підкреслюючи драматизм сценічної дії. Варто зазначити, що особливої динаміки виставі додають декорації у формі амфітеатру та оригінальне світлове оформлення.

Виразним естетичним акцентом вистави стала робота художниці з костюмів Наталії Плискіної. Вона поєднала традиційний античний крій із простими силуетами та сучасними легкими тканинами, створивши гармонійні образи для солістів і богів. Утім, втілення цього художнього задуму вимагало чималих зусиль у воєнній столиці: через наслідки обстрілів та руйнування міських складів необхідні матеріали доводилося буквально по клаптиках збирати з усього Києва.

Сюжет опери, заснований на трагедії Софокла «Антігона», у трактуванні Дмитра Бортнянського набуває особливого символізму. На відміну від давньогрецького оригіналу та лібрето Марко Кольтелліні, український геній ще 250 років тому відійшов від трагічного фіналу й довірив здійснення правосуддя народові, який у фіналі скидає режим Креонта, обираючи наступницею Антігону.

Нині міжнародний проєкт «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт», що реалізується під патронатом ЮНЕСКО та за підтримки МЗС, Мінкульту, МОЗ і колективу НМАУ, виходить на глобальний рівень.

Українські артисти вже здійснили перший в історії Незалежності безоплатний студійний запис опери для британського лейбла Toccata Classics із дистрибуцією через Naxos Records. Диск уже доступний на всіх провідних світових стрімінгах, а наступним кроком команди має стати презентація вистави «Креонт» на провідних театральних сценах європейських столиць.

До теми: Музична сенсація в Києві: опера «Креонт» Дмитра Бортнянського повернулася на сцену через 200 років.

Світлини для публікації надані організаторами проєкту.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»