1125 людей постраждали від російських обстрілів у Києві від початку року, майже 400 із них — за останні 5 тижнів

Київські лікарі щодня борються за життя постраждалих, нерідко працюючи під загрозою повторних ударів. Водночас самі медичні заклади зазнають руйнувань, змушені працювати в умовах повітряних тривог і готуватися до можливих перебоїв зі світлом, теплом та водою.

Як столична медицина витримує це навантаження, готується до складної зими та попри війну намагається розвиватися й ставати доступнішою для пацієнтів — для спільного проєкту «Київ FM» та «Вечірнього Києва» розповіла директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан.

ЗА ОСТАННІ 5 ТИЖНІВ СТОЛИЧНІ БРИГАДИ ЕКСТРЕННОЇ ДОПОМОГИ МАЙЖЕ 800 РАЗІВ ВИЇЖДЖАЛИ НА МІСЦЯ РОСІЙСЬКИХ АТАК

— Тетяно Володимирівно, почнімо з найболючішого. Із 27 серпня Київ фактично щодня зазнає повітряних атак. На жаль, майже щодня є постраждалі. Скільком киянам знадобилася медична допомога внаслідок російських обстрілів?

— Від початку року внаслідок російських атак у Києві постраждали 1125 людей. Щоб ви розуміли масштаби, лише на виклики, пов’язані з обстрілами, наші бригади екстреної медичної допомоги здійснили 1920 виїздів.

Але особливо складними стали останні п’ять тижнів. Я спеціально підготувала ці цифри, щоб показати, наскільки зросло навантаження на медиків. Станом на 7 жовтня за у столиці постраждали 379 людей — це майже 34% від загальної кількості постраждалих від початку року.

За ці п’ять тижнів наші бригади здійснили 782 виїзди. Тобто понад 40% усіх виїздів екстреної медичної допомоги, пов’язаних із наслідками обстрілів цьогоріч, припали саме на кінець серпня-початок жовтня.

— Чи багато серед постраждалих людей із важкими пораненнями, коли медикам доводиться буквально боротися за їхні життя?

— Звичайно, таких випадків багато. І коли ми говоримо про статистику, я завжди наголошую: за кожною цифрою стоїть людське життя. Це і люди, які зазнали поранень, і медики, які виїжджають на місця обстрілів, щоб їх рятувати.

У деяких випадках достатньо надати медичну допомогу безпосередньо на місці. Але часто йдеться про важкі поранення, коли реанімаційні заходи потрібно розпочинати негайно. І тоді боротьба за життя людини починається ще на місці обстрілу, триває в кареті швидкої допомоги, а потім — у реанімаційних відділеннях та операційних лікарень.

Це величезна командна робота, у якій надзвичайно важлива злагодженість усіх служб. Адже в таких ситуаціях рахунок іде навіть не на хвилини, а на секунди. Від того, наскільки швидко прибуде бригада, наскільки оперативно медики нададуть першу допомогу та доправлять постраждалого до лікарні, може залежати його життя.

МЕДИКАМ ШВИДКОЇ ДОПЛАЧУВАТИМУТЬ 250 ГРИВЕНЬ ЗА ГОДИНУ РОБОТИ ПІД ЧАС ТРИВОГИ ТА 500 ГРИВЕНЬ ЗА ГОДИНУ — НА МІСЦЯХ ОБСТРІЛІВ

— Нещодавно Київрада ухвалила рішення про додаткові виплати столичним медикам, які рятують постраждалих від російських обстрілів. Про які суми йдеться і хто їх отримуватиме?

— Хочу наголосити, що йдеться саме про працівників екстреної медичної допомоги. І не лише про лікарів, а й про парамедиків та молодший медичний персонал.

Доплати будуть погодинними й залежатимуть від умов роботи. За кожну годину роботи під час повітряної тривоги передбачено додаткові 250 гривень, а за годину роботи безпосередньо на місці удару — 500 гривень. Це саме додаткові виплати до основної погодинної оплати праці, а не загальна сума, яку отримуватимуть медики.

Тобто ми фактично подвоїли погодинну оплату під час роботи в умовах повітряної тривоги та потроїли її для тих, хто рятує людей безпосередньо на місцях влучань.

При цьому за працівниками зберігаються їхня основна заробітна плата та безповоротна фінансова допомога, яку вони отримували раніше. Сьогодні середня зарплата в екстреній медичній допомозі Києва становить близько 35 тисяч гривень. Це досить високий показник порівняно з іншими регіонами України.

Звичайно, я розумію, що всі наші медики заслуговують на значно вищу оплату праці, зважаючи на навантаження та умови, у яких вони працюють. Але ми виходимо з тих фінансових можливостей, які сьогодні має місто.

І саме працівники екстреної медичної допомоги потребують особливої підтримки. Адже під час повітряної тривоги вони не перебувають в укриттях чи захищених приміщеннях. Вони сідають у машини й вирушають туди, де щойно пролунали вибухи, де зберігається загроза повторних ударів. Вони щодня ризикують власним життям, щоб урятувати інших.

Крім того, Київрада ухвалила рішення виділити кошти на закупівлю нового комплекту робочого одягу для працівників виїзних бригад екстреної медичної допомоги. Це також частина підтримки людей, які працюють у надзвичайно складних і небезпечних умовах.

ВІД ПОЧАТКУ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ В КИЄВІ ПОШКОДЖЕНО 138 МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ, ІЗ НИХ 47 — ЦЬОГО РОКУ

— Фактично щодня ми отримуємо повідомлення про пошкоджені російськими дронами та ракетами житлові будинки й інші об’єкти. Не оминають ворожі удари й медичні заклади. Скільки лікарень та амбулаторій Києва постраждали від обстрілів?

Від початку повномасштабного вторгнення в Києві пошкоджені 138 медичних закладів. Із них 47 — у 2026 році. Причому цьогоріч дві амбулаторії були повністю знищені.

Попри такі масштабні руйнування, ми намагаємося зробити все, щоб кияни не залишалися без медичної допомоги навіть на короткий час. І я дуже вдячна керівникам наших закладів, які оперативно знаходять рішення, організовують роботу персоналу та забезпечують безперервний прийом пацієнтів.

Особливо це стосується амбулаторій сімейної медицини. Адже їхнє головне завдання — надавати медичну допомогу якомога ближче до місця проживання людей. Тому, якщо амбулаторія зазнала руйнувань і більше не може приймати пацієнтів, її лікарів та інших медичних працівників переводять до сусідніх закладів.

При цьому пацієнтів якнайшвидше повідомляють, за якою адресою та за яким графіком тепер приймає їхній сімейний лікар. Ми намагаємося організувати все так, щоб люди могли й надалі звертатися саме до свого лікаря, отримувати необхідні консультації та лікування без тривалих перерв.

— А як загалом на роботі медичної сфери позначається ситуація із цими майже безперервними тривогами. Як це впливає на графіки роботи медиків та прийоми пацієнтів?

— Тут хочу особливо наголосити: екстрена та невідкладна медична допомога надаватиметься за будь-яких обставин. Це навіть не обговорюється. Наші медики залишаються на робочих місцях, попри небезпеку, і продовжують рятувати життя. Ми розуміємо, на який ризик вони йдуть, але люди, які потребують термінової допомоги, не можуть чекати завершення повітряної тривоги.

Інша ситуація — із плановими консультаціями та процедурами. Тут потрібно зважувати, наскільки терміновим є звернення і чи можна без шкоди для здоров’я перенести прийом на інший час.

Укінці вересня Кабінет міністрів ухвалив постанову №1158, яка визначає порядок роботи медичних закладів в умовах повітряних тривог. Але ми всі маємо пам’ятати, що найцінніше — це людське життя. Тому керівник кожного закладу повинен оцінювати ризики не лише для пацієнтів, а й для медичних працівників, які щодня виходять на роботу.

Зараз ми вже переглядаємо організацію роботи окремих закладів, зокрема те, де саме прийматимуть пацієнтів. Звичайно, бажано, щоб медична допомога надавалася в безпечному місці. Хоча я, як людина з практичним досвідом роботи в медицині, добре розумію, що сьогодні ми можемо говорити лише про умовну безпеку. Особливо якщо приміщення не є повноцінним укриттям.

Ті заклади, які мають належно облаштовані укриття, зможуть організувати там прийом пацієнтів і продовжувати роботу навіть під час тривоги. Якщо ж таких умов немає, керівник закладу має самостійно оцінити ситуацію та ухвалити рішення, адже він відповідає за безпеку і персоналу, і пацієнтів.

Усі поступово пристосовуються до нових обставин: змінюють графіки, переглядають розташування кабінетів, шукають можливості перенести прийом у захищеніші приміщення. Не виключаю, що в жовтні через різні рівні повітряної небезпеки в окремих закладах можуть виникати тимчасові зміни в роботі. Але загалом ми прагнемо організувати процес так, щоб медична допомога не припинялася, а за можливості надавалася безпосередньо в укриттях.

СТОЛИЧНІ ЛІКАРНІ ОТРИМАЛИ 8 АВТОНОМНИХ КОТЕЛЕНЬ ДЛЯ РОБОТИ В УМОВАХ ПЕРЕБОЇВ ІЗ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯМ

— Попри щоденні російські атаки, ми змушені думати про наступну зиму. І прогнози щодо неї звучать доволі тривожні. Минулого опалювального сезону столичним лікарням загалом вдалося забезпечити стабільну роботу. Були окремі випадки, коли виходили з ладу генератори або не запускалося резервне обладнання, але масштабних перебоїв, через які довелося б переводити пацієнтів до інших закладів, вдалося уникнути. Завдяки чому це стало можливим і наскільки медична система Києва готова до ще складнішої зими?

— Знаєте, коли ви говорите, що ми відносно спокійно пройшли минулу зиму, то це якраз і є результат величезної роботи, яку цілодобово виконували керівники медичних закладів та їхні команди. Якщо пацієнти не відчули серйозних перебоїв, це не означає, що проблем не було. Це означає, що їх вдавалося вчасно вирішувати.

Зараз ми продовжуємо посилювати всю систему охорони здоров’я столиці. Всі наші медичні заклади забезпечені не лише основними, а й резервними генераторами. Але на цьому не закінчується наша підготовка. Фахівці перевіряють стан інженерних мереж, заклади формують необхідні запаси пального, медикаментів і харчування. Тобто враховуємо все, що потрібно для безперервної роботи лікарень, навіть якщо ситуація в місті суттєво ускладниться.

Кожен заклад спроможної мережі Києва має власний план реагування на надзвичайні ситуації та відповідні графіки роботи. Відзначу, що нам не доводиться готуватися з нуля, ми вдосконалюємо те, що напрацювали за попередні роки. Адже, на жаль, добре знаємо, де можуть виникнути слабкі місця, які системи потребують додаткового резервування, на що слід звернути особливу увагу. Саме ці напрямки зараз і посилюємо.

— Окреме питання — водопостачання лікарень. У травні 2026 року Київ виділив близько 130 мільйонів гривень на посилення автономності опорних медичних закладів. Йшлося, зокрема, про облаштування свердловин, забезпечення безперебійного водопостачання та ремонтні роботи. Що із запланованого вже вдалося реалізувати?

— Вода для лікарень має критичне значення. Без неї неможлива повноцінна робота стерилізаційних відділень, підрозділів невідкладної допомоги та багатьох інших служб. Це ті процеси, які не можна зупиняти навіть на короткий час. Тому ми працюємо над тим, щоб кожен медичний заклад міг функціонувати автономно, незалежно від перебоїв у міських мережах.

Щодо водопостачання, то до кінця листопада плануємо забезпечити кожен заклад власною свердловиною. Роботи вже тривають, хоча на окремих об’єктах виникають складнощі. Передусім це стосується будівель, розташованих в історичних частинах міста або тих, що мають статус пам’яток культурної спадщини. Там облаштування свердловин потребує додаткової проєктної документації та погоджень, а це досить тривалі бюрократичні процедури.

Водночас ми посилюємо автономність лікарень не лише в частині водопостачання, а й щодо опалення та електроенергії.

Зокрема, хочу подякувати Міністерству охорони здоров’я та Всесвітній організації охорони здоров’я. Завдяки їхній підтримці Київ отримав вісім автономних пелетних котелень, які зараз монтують у медичних закладах. Вони дозволять забезпечувати лікарні теплом навіть у разі перебоїв із централізованим опаленням.

Минулої зими ми використовували мобільні котельні Києва. Вони допомогли підтримувати роботу закладів, але з огляду на масштаби можливих пошкоджень інфраструктури та ризики нових відключень нам необхідно створювати власні резервні потужності. Тому кожна додаткова автономна котельня для столиці надзвичайно важлива. Так само працюємо над альтернативними джерелами електропостачання.

Фактично наше завдання — щоб кожна лікарня мала власні джерела води, тепла й електроенергії та могла продовжувати роботу навіть за найскладніших обставин. Усі ці роботи зараз активно тривають. Розраховуємо завершити основні заходи з посилення автономності медичних закладів до кінця листопада.

ЗА НОМЕРОМ (044) 451-0-451 МОЖНА ДІЗНАТИСЯ, ДЕ ОТРИМАТИ БЕЗОПЛАТНУ МЕДДОПОМОГУ, ПРОЙТИ ОБСТЕЖЕННЯ ЧИ ВАКЦИНАЦІЮ

— Із 1 жовтня в Києві запрацювала Медична інформаційна служба. Для чого її створили, з якими питаннями можуть звертатися кияни та яку допомогу отримати?

— В умовах постійних повітряних тривог, обстрілів та інших викликів ми зрозуміли, що потрібно посилювати комунікацію з киянами. Люди мають знати, де і як отримати необхідну медичну допомогу, особливо коли ситуація в місті може швидко змінюватися. Саме тому ми створили Медичну інформаційну службу — майданчик для прямого спілкування з мешканцями столиці.

Усі звикли до гарячих ліній, на які можна зателефонувати зі скаргою. Звичайно, такі звернення теж потрібні, їх розглядають і надають відповіді. Але нам хотілося створити службу, яка не просто прийматиме звернення, а допомагатиме людям одразу знаходити рішення.

Медична інформаційна служба працює за єдиним багатоканальним номером (044) 451-0-451. Людина телефонує й отримує конкретну інформацію: до якого медичного закладу звернутися, за якою адресою, у який час і що для цього потрібно.

Наприклад, людині терміново потрібен травмпункт. Вона не повинна обдзвонювати десяток лікарень або шукати в інтернеті, який заклад працює цілодобово. Достатньо зателефонувати до нашої служби, і їй підкажуть, де на лівому чи правому березі Києва можна отримати необхідну допомогу.

Або інша ситуація — людину вкусив собака. Важливо не просто знайти найближчу лікарню, а знати, де саме надають відповідну допомогу, чи є там необхідна вакцина та куди потрібно їхати. І всю цю інформацію можна отримати за одним номером.

Так само можна дізнатися, де пройти вакцинацію, які документи потрібно мати із собою, чи необхідне направлення лікаря та які ще умови передбачені для отримання тієї чи іншої медичної послуги.

Окремий важливий напрям — інформування киян про безоплатну медичну допомогу. Адже сьогодні діють і міські програми підтримки, і державні програми, і Програма медичних гарантій Національної служби здоров’я України. Але далеко не всі люди знають, які саме послуги вони можуть отримати безоплатно та що для цього потрібно зробити.

Ми хочемо, щоб людина могла зателефонувати й отримати зрозуміле пояснення: яка програма покриває необхідну їй послугу, до якого закладу звернутися, чи потрібне направлення та як скористатися своїм правом на безоплатну медичну допомогу.

Звичайно, ми зараз не говоримо про виклики екстреної медичної допомоги — там діє окрема система, і така допомога надається безоплатно. Йдеться насамперед про те, щоб допомогти киянам зорієнтуватися в можливостях комунальної медицини столиці.

— Скільки дзвінків отримала Медична інформаційна служба за перші дні роботи? З якими питаннями кияни зверталися найчастіше?

— Уже на другий день після запуску Медичної інформаційної служби ми отримали близько ста дзвінків. Найчастіше люди цікавилися питаннями вакцинації, а також роботою медичних закладів під час повітряних тривог.

Але для нас це не просто телефонні звернення. Ми аналізуємо всі запити, щоб зрозуміти, якої саме медичної допомоги найбільше потребують кияни та де є проблеми з її доступністю. Це дозволяє побачити, які напрямки потрібно посилювати: кардіологію, неврологію чи, наприклад, психологічну допомогу.

Остання сьогодні особливо важлива. Ми всі живемо в умовах постійного стресу, і це надзвичайно складно, особливо для дітей. Вони не завжди розповідають дорослим про свої переживання, можуть мовчати й зовні навіть не показувати, наскільки їм важко.

Але коли діти потрапляють до наших центрів ментального здоров’я, психологи нерідко виявляють проблеми, про які батьки навіть не здогадувалися. Тому ми маємо приділяти цьому напрямку особливу увагу й робити психологічну допомогу доступнішою.

Тобто ми хочемо не лише відповідати на дзвінки, а й використовувати ці звернення для вдосконалення роботи медичної системи.

ЗА ДРУГИЙ ДЕНЬ РОБОТИ ДО МЕДИЧНОГО ЧАТ-БОТА КИЄВА ЗВЕРНУЛИСЯ БЛИЗЬКО 2650 РАЗІВ

— Щоб зателефонувати до Медичної інформаційної служби Києва, потрібно набрати номер (044) 451-0-451. Але сьогодні більшість людей користуються мобільним зв’язком, для них є якісь альтернативи?

— Наша Медична інформаційна служба — це не лише телефонний контакт-центр. Ми також запустили чат-бот (посиланння на чат-бот https://t.me/healthcare_kyiv_bot просять зробити гіперпосилання) у Telegram, який уже за другу добу роботи відвідали понад 2500 разів.

Причому нас навіть здивувало, що значна частина відвідувань припала на пізній вечір і ніч. Це свідчить про те, що людям важливо мати доступ до медичної інформації в будь-який зручний для них час.

У чат-боті ми зібрали інформацію про комунальні медичні заклади Києва та послуги, які вони надають. Там можна знайти потрібну лікарню, обрати район, дізнатися, де доступна та чи інша медична послуга. Усе організовано так, щоб людина могла отримати необхідну інформацію буквально за кілька кліків.

Крім того, у чат-боті є посилання на електронні сервіси медичних закладів, через які можна самостійно записатися на прийом до лікаря. Тобто людина не лише дізнається, куди їй звернутися, а й може одразу перейти до запису.

Ми розуміємо, що багатьом киянам, особливо молоді, зручніше користуватися цифровими сервісами, ніж телефонувати. Тому намагаємося зробити інформацію про медичні послуги доступною різними способами — і через контакт-центр, і через Telegram.

І, звичайно, ми дуже чекаємо на відгуки користувачів. Нам важливо знати, наскільки зручний цей сервіс, якої інформації людям бракує, що варто додати або змінити. Ми відкриті до зауважень, побажань і пропозицій.

— Можу поділитися власним досвідом користування чат-ботом. Я вирішила перевірити, чи є Центр ментального здоров’я на Троєщині. Виявилося, що немає, але чат-бот одразу запропонував адреси найближчих центрів. І загалом усе працює дуже швидко та зручно.

— Власне, для цього ми й створювали цей сервіс. Ми намагаємося охопити якомога більше медичних послуг, але розуміємо, що є напрямки, які потребують додаткової уваги.

Звичайно, я не можу пообіцяти, що після одного звернення ми одразу відкриємо новий центр чи організуємо певну послугу. Це залежить і від наявності фахівців, і від фінансових та організаційних можливостей.

Але якщо ми бачимо, що з певного району надходить багато однакових запитів, це вже чіткий сигнал: людям потрібна ця послуга ближче до дому. І тоді ми можемо розглядати можливість відкриття нового підрозділу, розширення наявного або зміни організації його роботи.

У КИЄВІ ЗА ПІДТРИМКИ БЕЛЬГІЇ СТВОРЯТЬ СУЧАСНИЙ ОПІКОВИЙ ЦЕНТР

— Нещодавно ви зустрічалися з представниками міжнародного проєкту «Технічна підтримка проєктів лікарень в Україні» щодо створення в Києві сучасного Центру лікування опіків. На якому етапі цей проєкт?

— Майже рік ми вели переговори з урядом Бельгії й нарешті погодили проєкт. Бельгійська урядова агенція Enabel взяла на себе фінансування проєктування та реконструкції центру. Не виключено, що знадобиться й добудова нових приміщень.

Ми хочемо створити заклад, який відповідатиме найвищим міжнародним стандартам. Для цього вивчали досвід провідних опікових центрів Європи, я особисто відвідувала такі лікарні. Проєкт складний, тому конкретних термінів відкриття поки назвати не можу. Але переконана, що це буде один із найкращих центрів лікування опіків.

І потреба в ньому величезна. Наявний опіковий центр Києва практично постійно заповнений — вільних ліжок майже немає. Адже ми лікуємо не лише киян, а й жителів області, приймаємо поранених, евакуйованих із передової.

При цьому наш центр уже сьогодні має потужну команду фахівців і забезпечує не лише лікування, а й подальше відновлення пацієнтів. Тут працюють реанімаційні та реабілітаційні відділення, є ортезна лабораторія, виготовляють індивідуальні протези.

Але новий проєкт дозволить вийти на зовсім інший технологічний рівень. І важливо, що бельгійські партнери допоможуть не лише з реконструкцією та обладнанням, а й із підготовкою персоналу.

Ми домовилися, що паралельно з будівельними роботами наші фахівці проходитимуть стажування у провідних європейських лікарнях. Причому не лише лікарі, а й медичні сестри та молодший медичний персонал. Адже для пацієнтів із важкими опіками надзвичайно важливі не тільки операції, а й правильний щоденний догляд та реабілітація.

У КИЄВІ ПРАЦЮЮТЬ 17 МАМОГРАФІВ ДЛЯ ОБСТЕЖЕННЯ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

— Жовтень у всьому світі — місяць обізнаності про рак молочної залози, або «Рожевий жовтень». У цей період особливу увагу приділяють профілактиці та ранній діагностиці захворювання. Департамент охорони здоров’я Києва також активно інформує жінок про важливість обстежень. І мене зацікавила оприлюднена вами статистика: цього року в столиці зменшилася кількість нових випадків раку молочної залози. Чи справді це позитивна тенденція і про що свідчать такі цифри?

— Знаєте, я б не поспішала оцінювати цю статистику лише за кількістю нових випадків. Насправді збільшення кількості виявлених захворювань теж може бути позитивним показником. Головне — на якій стадії ми діагностуємо рак: на ранній, коли можливості лікування значно кращі, чи вже на запущеній.

Якщо завдяки скринінгам ми починаємо виявляти більше випадків на першій стадії, це означає, що система ранньої діагностики працює ефективно.

Нещодавно я була в Брюсселі, де ми спілкувалися з фахівцями онкологічного центру. Вони розповідали, що кількість виявлених випадків у них зростає, але переважно йдеться саме про першу стадію захворювання. Натомість запущених випадків виявляють значно менше. І це той результат, до якого ми маємо прагнути.

Щодо Києва, то тут потрібно враховувати ще й демографічну ситуацію. Через війну до столиці приїжджають переселенці, водночас частина киян виїжджає. Наші лікарні приймають пацієнтів незалежно від того, де вони проживали раніше. Тому пряме порівняння кількості нових випадків за різні роки не завжди дає об’єктивну картину.

Для нас найважливіший показник — зростання частки захворювань, виявлених на ранніх стадіях. І в Києві ми бачимо таку тенденцію.

— Чи достатньо в столиці обладнання та можливостей, щоб жінки могли своєчасно пройти обстеження?

— Коли ми говоримо про рак молочної залози, раннє виявлення — це до 90% успіху в лікуванні. Натомість на третій-четвертій стадіях шанси на успішне лікування суттєво знижуються, а ризик смерті зростає. Тому своєчасна діагностика надзвичайно важлива не лише для збереження життя, а й для його якості.

Сьогодні в Києві працюють 17 мамографів. Таке обладнання є в кожному клініко-діагностичному центрі, а також у деяких стаціонарних лікарнях і пологових будинках. Тобто можливості пройти мамографію є в різних районах столиці, і жінка може обрати зручний для себе заклад.

— А якщо говорити ширше про профілактичні обстеження і скринінги. Наскільки вони популярні серед киян?

— Я б дуже хотіла, щоб профілактичні обстеження стали для киян та українців звичною практикою. Адже значно краще вчасно виявити ризики захворювання, ніж потім боротися з його наслідками.

Насамперед закликаю всіх скористатися програмою «Скринінг здоров’я 40+». Це базове обстеження, яке дозволяє оцінити ризики серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та порушень обміну холестерину. Саме ці захворювання суттєво впливають на тривалість і якість життя. За результатами скринінгу сімейний лікар може рекомендувати додаткові обстеження або лікування.

Важливо, що сьогодні розширюються й можливості безоплатної медичної допомоги. Наприклад, раніше за Програмою медичних гарантій безоплатно проводили переважно екстрене стентування, а тепер доступне й планове. У Києві такі втручання виконують, зокрема, у київських міських клінічних лікарнях №1, №7 та Свято-Михайлівській лікарні.

Окремий напрям профілактики — вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ), який може спричиняти низку онкологічних захворювань. Київ розширив міську програму вакцинації: цього року щеплення передбачені не лише для дівчат, а й для хлопців віком від 13 до 14 років включно.

Тож моя головна порада дуже проста: не чекайте появи симптомів. Пройдіть базовий скринінг, не відкладайте профілактичні огляди й подбайте про щеплення дітей. Це ті кроки, які допомагають запобігти серйозним захворюванням або виявити їх вчасно.

Ірина ГЛАВАЦЬКА «Вечірній Київ»