Світло, вода, метро: як столиця долає наслідки ворожих атак на енергосистему

Відсутність електроенергії спричиняє перебої в роботі основних систем водозабезпечення, оскільки для їх переключення на резервні джерела і на відновлення тиску в великій сітці мереж потрібен деякий час.

Також відсутність електроенергії відобразилась і на роботі електротранспорту, роботу якого також адаптують до умов перманентних атак.
зі світлом в окремих районах зникає вода, а через знеструмлення виникають перебої в роботі наземного електротранспорту.

У четвер, 8 жовтня, внаслідок чергової хвилі уражень наслідки торкнулись і роботи міського електротранспорту: у столиці зупинилося метро — транспорт, який продовжував працювати навіть під час найскладніших режимів знеструмлень у попередні роки.

Про стан міської інфраструктури, роботу транспорту й водопостачання, а також підготовку до можливих надзвичайних ситуацій розповів під час брифінгу виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв. За його словами, ситуація в місті залишається непростою, однак контрольованою. Комунальні служби працюють цілодобово.

ТРАНСПОРТ ПІД ТИСКОМ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБМЕЖЕНЬ

Через пошкодження енергетичної інфраструктури в Києві виникли проблеми з рухом електротранспорту. Найскладніша ситуація зараз спостерігається в Оболонському, Подільському та Святошинському районах.

Відповідаючи на запитання журналіста «Вечірнього Києва» про причини збоїв у роботі метро, яке під час попередніх блекаутів працювало безперебійно, Петро Пантелеєв пояснив, що ситуація змінилася через посилення російських атак на енергетичні об’єкти.

«Більш детальну інформацію, звісно, я не можу розповсюджувати, але маємо зараз те, що ворог обрав своїми пріоритетними цілями не лише мости, а й ключові об’єкти всієї енергосистеми України», — сказав він.

Водночас Пантелеєв спростував інформацію про нібито зупинку руху поїздів на «зеленій» лінії метро через знеструмлення.

«Сирецько-Печерська лінія продовжує працювати в звичайному режимі, однак він може змінюватись відповідно до вимог безпеки — у разі повітряної тривоги та можливого перекриття Південного мосту. В інший час поїзди ходять у звичному режимі, а решта ліній підземки працює штатно. Ми просимо киян та гостей міста слідкувати за офіційними повідомленнями КМДА з цього приводу і орієнтуватись на сигнал повітряної тривоги, щоб якомога безпечніше та раціональніше будувати свої маршрути», — пояснив він.

Пантелеєв також запевнив, що місто має достатньо рухомого складу й оперативно пристосовуватиме роботу громадського транспорту до обставин. Якщо рух на окремих тролейбусних або трамвайних маршрутах буде надовго припинено, їх дублюватимуть автобусами. Такий підхід уже застосовували в попередні роки.

«Немає одного універсального рішення чи формату організації руху в таких кризових умовах. Ми про це говорили раніше, коли проводили тренування служб для оперативного реагування: наше завдання — навчитись швидко й точно визначати оптимальні рішення в поточній надзвичайній ситуації, яка змінюється кардинально щодня і те, що працювало й було ефективним тиждень тому вже потребує перегляду», — сказав він.

ВОДА ПІД ЧАС ЗНЕСТРУМЛЕНЬ: РЕЗЕРВНЕ ЖИВЛЕННЯ ДЛЯ ПОМПОВИХ СТАНЦІЙ

Наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру позначаються й на водопостачанні столиці. Системи Київводоканалу доводиться так само оперативно перепідключати в залежності від найбільш критичних зон, де ситуація найскладніша.

Відповідаючи на запитання, чому великі помпові станції не можна оперативно забезпечити альтернативними джерелами живлення. Петро Пантелеєв пояснив, що відповідна робота триває і почалась вона не вчора, адже місто накопичувало засоби альтернативного живлення не один рік і продовжує цю роботу, враховуючи нові потреби.

«Для підтримки роботи систем водо- й теплопостачання в місті в попередні роки вже встановили 700 генераторів. Але таке обладнання встановлене на об’єктах. малої потужності. Для заживлення потужних станцій ми почали будувати з нуля спеціальні дизельні електростанції, які в рази потужніші за звичайні генератори і здатні „підхопити“ роботу масштабних елементів київського водопроводу, який, до слова, один з найбільших у Європі та світі. Ми розуміли ризики та планували відповідні заходи. Вже збудовано три такі дизель-генераторні установки і вони вже працюють як резерв на об’єктах Київводоканалу. Загалом з генераторами ці станції дають близько 27 МВт резервної потужності для водозабезпечення міста в умовах знеструмлень і якби вони на сьогодні не працювали, то ситуація з водою в наших оселях була б набагато критичніша», — сказав він.

За словами посадовця, дизель-генераторні установки такої величини — технологічно складне обладнання, яке виготовляють за кордоном за індивідуальними замовленнями. Фінансування заходів, передбачених планами стійкості, уже забезпечене. Третину робіт виконано. Наразі реалізують проєкти зі спорудження спеціальних електростанцій загальною потужністю близько 40 МВт. Завершити їх планують до кінця року.

ЯКЩО ВОДА ЗНИКНЕ НАДОВГО: РЕЗЕРВНИЙ ПЛАН МІСТА

У Києві також підготували сценарії дій на випадок тривалої відсутності централізованого водопостачання. Як зазначив Пантелеєв, місто вже має досвід подолання подібних криз.

У столиці є 155 бюветів, за якими закріплені спеціальні мобільні бригади, забезпечені генераторами. Якщо електроенергії не буде понад 24 години або енергетики заздалегідь попередять про тривале знеструмлення, бригади за командою виїжджатимуть, щоб під’єднати бювети до генераторів.
Окремо місто подбало про автономне водопостачання лікарень. Свердловини вже облаштували у 13 столичних медичних закладах. До кінця року їх кількість планують збільшити до 20–21.

Для забезпечення водою віддалених районів підготували автоцистерни та спеціальні резервуари-куби. Можливість їх використання регулярно відпрацьовують під час тренувань комунальних служб.

ОПАЛЮВАЛЬНИЙ СЕЗОН І ЗАПАСНІ ДЖЕРЕЛА ТЕПЛА

Пантелеєв запевнив, що Київ готовий розпочинати опалювальний сезон. Конкретну дату визначатимуть з огляду на температурні прогнози та необхідність економити газ.

Традиційно першими тепло отримуватимуть лікарні та інші заклади соціальної сфери. За словами посадовця, столичні ТЕЦ також підготували до зимової роботи, а для захисту окремих елементів вжили необхідних заходів.
Крім того, місто будує резервну систему теплопостачання на випадок руйнування основних об’єктів.

«Загалом, маємо план будівництва 13 нових захищених джерел тепла потужністю близько 1600 МВт. До кінця року розраховуємо повністю завершити ці складні технологічні об’єкти. Це об’єктивні терміни для такого роду проєктів і вони передбачені планом енергостійкості, який ми неодноразово обговорювали й погодили на рівні центральних органів влади», — сказав Пантелеєв.

Для роботи пунктів обігріву та незламності, а також для забезпечення теплом інших об’єктів місто має мобільні й блочно-модульні котельні, які можна оперативно перевозити. Загалом у розпорядженні столиці є 80 таких котелень.
У закладах охорони здоров’я передбачені автономні джерела опалення — пелетні або пересувні дизельні котельні. Аналогічні резервні системи є й у закладах соціальної сфери.

ДОПОМОГА ТИМ, ХТО НЕ ЗМОЖЕ ПОДБАТИ ПРО СЕБЕ САМОСТІЙНО

Міська влада також розробила план дій на випадок надзвичайних ситуацій для маломобільних мешканців, які потребують особливої допомоги. За словами Пантелеєва, місто провело відповідну роботу з обліку таких людей.
«Якщо виникне надзвичайна або критична ситуація, їх за згодою перевезуть до спеціально підготовлених закладів, пристосованих для перебування людей з відповідними потребами», — розповів в.о. першого заступника голови КМДА.

Читайте також: У Києві будують потужні джерела живлення для тепла й води, — Пантелеєв.

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»