Звук і жест: у Музеї Кавалеридзе демонструють виставку Володимира Гуріна

Експозиція демонструє, як аудіальні образи та глибокі історичні контексти можуть знаходити нове життя на полотні.
У Музеї-майстерні Івана Кавалеридзе триває персональний артпроєкт «Звук і жест» Володимира Гуріна — художника та ветерана російсько-української війни.
Експозиція є продовженням творчих пошуків митця, пов’язаних із синтезом музики та візуального мистецтва. Новим етапом його творчості стало поєднання музики, звуку і форми, завдяки чому живопис набув іншої естетики, нових сенсів і перетнув межі усталеного, звичного.

Понад десятиліття тому художник почув музичні твори сучасного композитора Володимира Машіки у виконанні своєї доньки — піаністки Марічки Гуріної. Ця подія кардинально змінила його авторську манеру та ознаменувала початок нового етапу творчості, у якому живопис набув нової естетики й сенсів. Емоції, пов’язані з самою музикою, а також часом та обставинами її виконання, переповнювали художника настільки сильно, що повинні були знайти вихід.
У його роботах світло, сконцентроване в кольорі, відокремлюється від темряви. Міцна структура нерівних, різних за конфігурацією та розміром щільних фактурних пластів — основ для малярства, виконаних в особливій авторській техніці, — застигає непорушно, водночас деталі ллються стрімкими потоками фарб, які митець наносить шар за шаром.

Музична пластика, ця дивовижна здатність звуків викликати відчуття видимого руху, об’єму, простору та фізичної форми, керує живописом: вибором колористики твору, його архітектоніки, динаміки гри світла й тіні у ньому. Абстрактна, позбавлена окресленої предметності форма звільняє простір від зайвого, неважливого, дозволяючи відчути найтонші нюанси процесу синтезу звуку, рельєфу та кольору у моделюванні цілісного образу. Контури зображень у роботі художника унаочнюють лінії мелодії, її плавні, хвилеподібні виходи або різкі стрибки, а колористичні контрасти візуалізують вібрації.

Серія нових творів Володимира Гуріна натхненна віртуозними авторськими обробками для фортепіано хасидських духовних мелодій (нігунів) «Нігун Шаміль» та «Оп, козак» композитора Володимира Машіки.
«Нігун Шаміль» — це одна з найвідоміших і найглибших безсловесних мелодій у хасидській традиції, коріння якої пов’язане з історією національного героя Кавказу, імама Шаміля, який у XIX столітті очолював боротьбу кавказьких горян і в ув’язненні співав тужливу мелодію без слів.
Другий твір, «Оп, козак», походить від українського народного танцювального мотиву, якому хасиди надали містичного значення у жанрі «сходження душі у тіло», що допомагає людині поєднати духовні витоки з матеріальною реальністю через містифікацію та порятунок.

Нестримна енергія «Оп, козак» проривається крізь площину динамічними кольоровими плямами та різкими фактурними зламами, між якими відбувається театралізована гра світла й тіні. Залежно від освітлення та кута зору пропорції кольорових плям і пластика ліній невпинно змінюються, народжуючи непередбачувані абстрактні сюжети, а робота стає цілісним та монументальним об’єктом.
Мистецтво Володимира Гуріна — чисте, справжнє й надзвичайно щире, що долає межі жанрів, форм і техніки, нерозривно сплітаючись із музикою.
Виставка Володимира Гуріна «Звук і жест»
Коли: до 15 жовтня, вівторок — неділя з 11:00 до 17:00 (понеділок — вихідний).
Де: Музей Івана Кавалерідзе, Андріївський узвіз, 21
Вхід з вхідним квитком до музею.
До теми: WEIRDSCAPE ІІ в Imagine Point: як сучасні художники переформатовують об’єктивну реальність.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»