«Без професійних таємниць»: як наприкінці 80-х американський хірург ділився досвідом із київськими медиками

Наприкінці 1980-х років, у період розрядки міжгалузевих та міжнародних взаємин, Київ став майданчиком для унікального медичного обміну. У клінічній лікарні № 12 пройшли навчальні хірургічні операції, які спільно проводили радянські ортопеди та їхній американський колега — професор Єльського університету Крістап Кеггі.
Якщо погортати архівні сторінки газети «Вечірній Київ» за 6 жовтня 1989 року, то можна знайти розмову кореспондента Кирила Касаткіна з керівником клініки наслідків травм Київського науково-дослідного інституту ортопедії, доктором медичних наук Миколою Костянтиновичем Терновим.
Журналіста насамперед цікавило, що саме дають вітчизняним ортопедам такі складні втручання та обмін досвідом з іноземним колегою.

«Хоча у багатьох медичних питаннях радянські лікарі передують, колишня наука загалом ще недостатньо активно просувається вперед. Американці ж прудко запроваджують усе нове і користуються ним на практиці. Тому операції Кеггі Крістапа — це своєрідна школа передового досвіду», — пояснив Микола Терновий.
Головним питанням залишалася й фінансова сторона, адже подібні втручання за кордоном коштують чималих грошей.
«Встановлення тазостегнового суглоба, яке було зроблено під час цих операцій п’яти радянським хворим, у США коштує 35–36 тисяч доларів. Усі шість операцій у Києві проведено безоплатно, — наголосив професор Терновий. — Лікар Крістап вважає, що він виконує не тільки професійну місію, а й сприяв зближенню наших народів».

За словами Миколи Костянтиновича, між фахівцями не виникло жодних бар’єрів. На запитання про професійні таємниці керівник клініки відповів однозначно: «Які ж можуть бути професійні таємниці, коли мова йде про здоров’я і життя людини? Навпаки, американці залюбки передають свій досвід». Разом із професором до Києва приїхав і представник фірми з виготовлення ортопедичних протезів та інструментарію Майкл Мейок, які привезли із собою протези суглобів та навчальні відеопрограми, а київські хірурги під час операцій відзняли власний навчальний фільм.


Ця архівна публікація нагадує про важливі кроки до відкритості у вітчизняній медицині навіть у пізньорадянські часи. Візит американського професора, який очолював компанію «Рига — Америкен Лімітед», став не просто проривом у протезуванні суглобів, а й кроком до розрядки міжнародної напруженості, де головною цінністю залишалося людське життя.
До теми: «Конкурс називає кращих»: як у 1989 році київські ресторани змагалися за звання найсмачніших.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»