З дитинства мріяв про небо: на Майдані попрощались із 25-річним Маратом Мамбетовим, командиром авіаланки

Останній політ майор Марат Мамбетов здійснив 1 жовтня 2026 року, вибиваючи загарбника з окупованих українських земель.
«Вечірній Київ» писав про те, що 1 жовтня 2026 року, у бою на винищувачі МіГ-29, який завдавав ракетно-бомбових ударів по російських окупантах на одному з напрямків фронту, загинув майор Марат Мамбетов.
Під час виконання бойового завдання літак підбито ворожою ракетою, пілот катапультувався, але, на жаль, не вижив…

У неділю, 4 жовтня, у центрі Києва проводжали в останню путь командира авіаційної ланки авіаційної ескадрильї, майора Марата Редвановича Мамбетова.
У Повітряному командуванні «Центр» нагадали, що льотчик-герой був у складі 40 бригади тактичної авіації «Привид Києва».


Захисник України народився у 2001 році, у сім’ї військовослужбовця на Мелітопольщині (Запоріжжя).
«З дитинства мріяв про небо, тому й вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Опанував три типи літаків: ХАЗ, Л-39 і МІГ-29», — розповіли у Повітряному командуванні «Центр» про Захисника.



У 2022 році успішно завершив цей навчальний заклад та одразу приєднався до бойової бригади — «Привидів Києва».
У льотному колективі зарекомендував себе розумним, виваженим і цілеспрямованим офіцером, який не цурався найбільш складних бойових завдань.


«Лише за останні 2 роки війни він здійснив майже 200 бойових вильотів на винищувачах МІГ-29. На його рахунку десятки знищених ворожих повітряних цілей», — повідомили в Командуванні.



Також Марат Мамбетов виконував інтенсивні ракетно-бомбові удари по наземним позиціям окупанта, прикривав дії Сухопутних військ Збройних Сил України.
Льотчик відзначений державними нагородами — орденами «За мужність» ІІ-ІІІ ступеня та відзнакою президента України «За оборону України».
До Меджлісу кримськотатарського народу звертаються співвітчизники, у тому числі з окупованого Криму, просячи передати батькам і рідним Марата слова свого співчуття, підтримки та вдячності, — розповів під час прощання з військовим льотчиком Рефат Чубаров, народний депутат України кількох скликань, нинішній Голова Меджлісу кримськотатарського народу.
«Марат був кримським татарином. Сином Криму. Воїном України.
Він належав до покоління, яке не просто говорить про звільнення Криму від російської окупації. Він був одним із тих, хто взяв зброю і став на захист своєї Батьківщини», — сказав Чубаров.
Він поділився, що люди, при всьому співчутті, не можуть уявити, який біль сьогодні переживають батько Марата — Редван, його мати Яна, його рідний брат Рафаєль.
«Для них смерть сина і брата це не просто втрата. Це біль, який неможливо виміряти словами. Це коли разом із найдорожчою людиною ніби відходить частина тебе самого», — наголосив Чубаров.


«Але сьогодні ми хочемо, щоб родина Марата знала: ви не самі.
Від імені Меджлісу кримськотатарського народу, від імені кримських татар і всіх наших співвітчизників я висловлюю вам найглибше співчуття.
Ми схиляємо голови перед пам’яттю Марата. І водночас я хочу сказати те, у що ми віримо. Україна вистоїть. Україна переможе.
Крим буде звільнений, всі кримські татари знову обіймуться у звільненому від російських варварів Криму. І це станеться, тому що тисячі воїнів — кримських татар разом зі своїми побратимами — українцями боронять суверенітет і територіальну цілісність України.
І ця впевненість до нашого повернення до Криму не просто слова. Вона народжується з мужності й відданості таких людей, як Марат Мамбетов», — наголосив Чубаров.

На Майдан Незалежності, головну площу України, яка в найвідповідальніші для країни часи мобілізує та єднає українську націю, попрощатися з Героєм та висловити співчуття його батькам прийшли представники командування Повітряних сил Збройних Сил України, льотчики-побратими Марата, члени Меджлісу кримськотатарського народу, активісти, а також вчителі й однокласники Марата.

Наприкінці церемонії прощання труну з тілом Марата, покриту Державним Прапором України та кримськотатарським національним прапором, у супроводі військової варти відправили до місця поховання.


Герою назавжди — 25 років. В нього лишилися батьки і брат.
Читайте також:
«Під час бою загинув військовий льотчик Марат Мамбетов».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»