Сьогодні говорити про економічну кризу у столиці через удари ворога з повітря передчасно, — Наталія Мельник

На запитання «Вечірнього Києва» відповіли у Департаменті економіки та інвестицій та Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА.

 — Чи можна говорити, що обстріли останніх місяців призвели до економічної кризи в столиці і чому, можливо, це не так?

— Сьогодні говорити про економічну кризу у столиці передчасно. Промисловість, транспорт, торгівельні центри, магазини, аптеки працюють, зв’язок є, енерго- та водопостачання забезпечується, — пояснює директорка Департаменту економіки та інвестицій Наталія Мельник.

— До посилення останнім часом ракетно-дронових обстрілів економіка столиці демонструвала тенденцію до помірного зростання, зокрема відбувалося збільшення виробництва товарів і послуг, роздрібної торгівлі, капітальних інвестицій.

Проте, почастішання ударів по цивільній інфраструктурі наприкінці літа — початку осені 2026 року спричинили значні збитки як для великого бізнесу, так і для малих підприємств.

Наразі можна констатувати, що економіка як міста, як і всієї країни, входить у смугу «системного охолодження», демонструючи передбачуване сповільнення: відмічається скорочення обсягів промислового виробництва й надання послуг, будівельних робіт, кількості робочих місць і вакансій, податкових надходжень та бізнес-активності загалом.

— Які галузі економіки найбільше постраждали?

— Масовані російські удари завдали суттєвої шкоди виробничим потужностям підприємств, які забезпечували киян товарами першої необхідності та належний рівень життя в столиці. Це, в першу чергу, підприємства легкої й харчової промисловості та фармацевтики, а також підприємства критичної інфраструктури: тепло-, енерго- та водопостачання, частка яких у загальних обсягах промислового виробництва становить понад 70%.

Значних втрат зазнав і сектор послуг, частка якого в економіці Києва сягає майже 75%. Пошкодження та руйнування складської логістики і великих сортувальних центрів спричинили перебої у ланцюгах постачання товарів, а постійні повітряні тривоги й атаки на АЗС, бізнес-центри і торгово-розважальні центри безпосередньо вдарили по ринку торгівлі, телекомунікаціях, поштовому зв’язку й сфері обслуговування.

— Якою є реальна ціна війни (в гривнях) за весь період з 2022 року для економіки Києва — не лише у вартості зруйнованого майна, а й у втрачених доходах, інвестиціях, робочих місцях та економічній активності?

— В умовах воєнного стану оцінити загальні масштаби збитків для економіки міста, спричинених повномасштабною війною, вкрай складно через конфіденційність та чутливість офіційної статистичної інформації щодо діяльності підприємств промислового й будівельного комплексів, зовнішньоекономічної діяльності, демографічної ситуації та ринку праці.

Однак можна зазначити, що ракетні і дронові атаки на інфраструктуру призвели до зниження попиту на робочу силу, особливо у роздрібній торгівлі та сфері послуг. Зокрема, великі рітейлери змушені оптимізувати витрати й скорочувати офісні та операційні команди через падіння обсягів торгівлі та втрату об’єктів.

Також поточна ситуація позначилася на кількості укладених інвестиційних договорів на реалізацію проєктів з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва.

У 2025 році було укладено 3 інвестиційні договори на загальну орієнтовну суму інвестицій понад 483 млн грн у рекреаційній, медичній та культурній сферах. Розмір інвестиційних внесків у бюджет міста Києва складає 53,9 млн грн.

Цього року укладено 2 інвестиційні договори на загальну орієнтовну суму інвестицій понад 30,3 млн грн у спортивній сфері. Розмір інвестиційних внесків в бюджет міста Києва становить 4,6 млн грн.

Водночас Департамент економіки та інвестицій міста Києва продовжує роботу з підготовки та проведення інвестиційних конкурсів, супроводу реалізації укладених інвестиційних договорів та пошуку можливостей для залучення приватних інвестицій до реалізації проєктів, спрямованих на розвиток міської інфраструктури та підвищення якості міського середовища.

При цьому місто Київ продовжує активну співпрацю з давніми партнерами розвитку столиці, зокрема з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), які продовжують здійснювати фінансування проєктів у сферах транспорту та енергетики.

— Скільки коштів із бюджету Києва у 2026 році вже спрямовано на ліквідацію наслідків обстрілів і відновлення пошкоджених об’єктів?

— Відповідно до розпоряджень начальника Київської міської військової адміністрації та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про виділення коштів з резервного фонду бюджету міста Києва» у 2026 році з резервного фонду бюджету міста Києва на проведення основних (детальних) обстежень об’єктів, пошкоджених внаслідок військової агресії російської федерації у місті Києві, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій на пошкоджених об’єктах, а також виконання відновлювальних робіт, було передбачено понад 102,5 млн грн.

— Чи має місто перспективний план підтримки/збільшення економічної діяльності в столиці для підприємств різних форм власності?

— У Києві діє Міська цільова програма сприяння розвитку промисловості, підприємництва та споживчого ринку на 2024 — 2028 роки, заходи якої спрямовані на формування умов для розвитку виробничо-технологічного потенціалу промисловості міста Києва та його повоєнного відновлення, розбудову в столиці економіки інноваційного типу й конкурентоспроможного підприємницького сектору.

Враховуючи події останніх двох місяців, Київський міський голова Віталій Кличко 15 вересня 2026 року провів зустріч з представниками бізнесу щодо оперативного вирішення питань, що виникають під час взаємодії представників бізнесу із органами місцевої влади та органами місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, за результатами якої були напрацьовані та прийняті рішення з підтримки і поліпшення економічної діяльності бізнесу в столиці.

Зокрема, прийняті рішення щодо створення спільної робочої групи для оперативного діалогу з владою, впровадження алгоритму взаємодії при ліквідації наслідків обстрілів, спрощення логістики та запровадження чітких правил розміщення мобільних укриттів, генераторів і захисних габіонів на АЗС, а також надання податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно та орендної плати за землю для зруйнованих і пошкоджених об’єктів, спрощення дозвільних процедур для облаштування автономного водопостачання тощо.

— Чи має місто перспективний план підтримки/збільшення економічної діяльності в столиці для підприємств різних форм власності?

— Щоби підтримати підприємців столиці, майно яких пошкоджено або знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, на період дії воєнного стану Департамент промисловості та розвитку підприємництва розробив проєкт рішення Київської міської ради «Про внесення змін до деяких рішень Київської міської ради з питань надання фінансово — кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва у місті Києві», який станом на сьогодні проходить регуляторну процедуру, — повідомив директор Департаменту промисловості та підприємництва Володимир Костіков.

У проєкті рішення, поданому до Київради, зазначено, що в разі його ухвалення депутатами, з 1 грудня 2026 року на час дії воєнного стану та 90 календарних днів після його припинення чи скасування, фінансово-кредитна підтримка надається суб’єктам малого та середнього підприємництва у місті Києві, майно яких пошкоджено або знищено ворогом.

Програма «Турбота»: у Києві збільшили допомогу постраждалим від обстрілів

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»