Більшість мешканців чекають, що про їх будинок подбає хтось інший, — голова Асоціації ОСББ Оболонського району

Але стійкість міста — це не лише великі енергетичні об’єкти. У столиці понад 12 тисяч багатоквартирних будинків, і те, як вони переживатимуть тривалі відключення, багато в чому залежить від підготовки самого будинку. Частина ОСББ займається цим уже роками, а минулої зими на практиці перевірила, які рішення справді працюють, а чого виявилося недостатньо.

Що багатоповерхівка ще може встигнути зробити до холодів, де взяти на це гроші та чому навіть після минулої складної зими кияни не стали масово створювати ОСББ — для спільного проєкту «Київ FM» та «Вечірнього Києва» поговорили з головою Асоціації ОСББ Оболонського району Олександром Запорожцем.

БУДИНКАМ ПОТРІБНІ КІЛЬКА ДЖЕРЕЛ РЕЗЕРВНОГО ЖИВЛЕННЯ

— Пане Олександре, найперше розкажіть про Асоціацію ОСББ Оболонського району. Скільки будинків вона сьогодні об’єднує?

Наша асоціація не дуже велика — це 25 будинків, але вони дуже різноформатні. У нас є невеликі будинки — в яких один під’їзд на 60 квартир, а є й будинок на 25 під’їздів або, наприклад, на 1050 квартир. Ми беремо не кількістю, а саме активністю і професійністю людей, бо вони в нас надзвичайно активні.

— Яким для мешканців цих будинків був минулий опалювальний сезон?

— Минула зима, порівняно з лівим берегом, звичайно, для нас була дещо легшою. Але насправді це була найважча зима, яку нам доводилося пережити. Скажімо, в будинку в якому я проживаю ми намагалися підтримувати той рівень опалення, який забезпечувало нам місто. Але, тим не менш, дуже довгий період у квартирах було близько 15 градусів.

І це при тому, що будинки асоціації були достатньо підготовлені. Не можу сказати, що всі, але ті будинки, які мали правління, здатне прогнозувати і втілювати власні прогнози, можна наводити як приклад.

— Але ж це результат не одного року роботи? Коли фактично почалася ця підготовка?

Так, ви праві — це роки роботи. Підготовка до минулого опалювального сезону почалася ще з 2022 року, особливо посилилася у 2023-му, і вийшла на пік — у 2024 році.

Саме у 2024 році дуже активно діяла програма «ГрінДІМ». За цією програмою Фонд енергоефективності надавав гранти ОСББ та ЖБК на встановлення сонячних електростанцій та теплових насосів. Це була дуже серйозна допомога.

Окрім того, за 2022–2023 роки люди зрозуміли, що акумулятори та інвертори — це посилення енергонезалежності, але це, як я її називаю, лише перша лінія оборони. Коли дуже довго немає світла, потрібно передбачити й інші заходи. Спочатку ми не думали, що генератори будуть допоміжними, але зараз досвід дає абсолютну впевненість у тому, що для енергостійкості потрібно мати декілька ліній оборони або підготовки. Інвертори й акумулятори — це обов’язкова перша частина. Друга — генератори.

ІНВЕРТОРИ Й АКУМУЛЯТОРИ — ПЕРША ЛІНІЯ ЕНЕРГОСТІЙКОСТІ БУДИНКУ

— Обладнання, яке можна було встановити за цією програмою, що саме воно дозволяло підтримувати під час відключень світла?

— Акумулятори та інвертори — це система резервного живлення. Вона забезпечує функціонування того обладнання, яке споживає електричну енергію.

Це може бути освітлення, системи контролю доступу або домофонія, щоб двері залишалися зачиненими. З погляду безпеки це дуже важливо.

Далі — підвищувальні насоси для холодної води. Тому що багатоповерхівка без тепла певний час може прожити, а без води, скажу відверто, — мабуть, не більше тижня. Тому найперше — це холодна вода. Ми знаємо, що без насосів вода доходить приблизно до рівня дев’ятого поверху, залежно від розташування будинку. А вище її вже немає.

Часто можна почути, що пріоритет для мешканців — робота ліфтів. Але, на мою думку, якщо немає можливості отримувати холодну воду, спочатку потрібно забезпечити роботу підвищувальних насосів.

Друге — забезпечення тепла: це циркуляційні насоси і підвищувальні насоси системи опалення. А ліфти, швидше за все, вже третій крок. Я розумію, що там, де 16 або 25 поверхів, без ліфта дуже некомфортно, але не життєво необхідно.

Наведу приклад колишньої голови правління ОСББ на Богатирській, 6 — пані Наталі. Вона живе на найвищому поверсі, і це дуже стимулювало її до розвитку фізичної активності. Але коли вони готували будинок, то найперше все-таки заживили холодну воду й опалення. І це можна забезпечити саме інвертором та акумулятором.

— А наскільки ефективні сонячні панелі для київських будинків? Ми живемо в регіоні, де щонайменше 7 місяців сонця небагато, але дедалі більше будинків встановлюють такі системи. Наскільки вони реально допомагають під час відключень?

— Сонячні панелі дійсно важливі. Ви кажете, що генерація невелика, і це абсолютно правильно. Але коли у вас зовсім немає електрики, ви будете щиро радіти навіть цій невеликій генерації. І були будинки, яким узимку це дуже допомагало.

Це не вихід і не панацея, але це той невеликий, проте дуже важливий елемент, який може допомогти. А коли приходить весна і тим паче літо, є будинки, які в сонячний період, коли велика інсоляція, практично на сто відсотків живляться сонячною енергією.

— Тобто люди взагалі не сплачують за електроенергію?

— Трошки не так. Як правило, люди сплачують внески, і кошти, які економлять на витратах на електроенергію, можуть спрямувати або на поточні ремонти, або на придбання додаткових сонячних панелей чи акумуляторів, або на інші заходи, які допоможуть їм легше пройти зиму. Тобто економія стає інвестицією. Це дуже важливо розуміти.

— Ви кажете, що досвід показав: генератор будинку також необхідний. Якщо інвертори й акумулятори вже забезпечують роботу насосів та освітлення, то коли потрібен генератор?

— Ми розуміємо, що акумулятор накопичує певну кількість електроенергії, але вона вичерпується. І коли електрики немає по 16 годин, а в деяких будинках — кілька діб, акумулятор вичерпує свої можливості. У ньому вже немає електричної енергії — і все зупиняється.

Тому, коли ми стикаємося з дуже тривалою відсутністю централізованого електропостачання, якраз у цьому випадку на допомогу приходить генератор.

ХОЛОДНА ВОДА — ПЕРШИЙ ПРІОРИТЕТ ПІД ЧАС БЛЕКАУТУ

— Крім елементів резервного живлення, що ще варто зробити мешканцям багатоповерхівок, щоб підготувати свій будинок до зими. Бо, очевидно, що ті, хто не встановив інверторів, акумуляторів чи не придбав генератор, вже й не зможуть цього зробити. А що можуть?

— Те, що має зробити індивідуально кожна квартира — запас холодної води. Я б рекомендував зробити мінімальний запас у 150 літрів так званої «технічної води». Про це не дуже багато говорять, але саме проблеми із забезпеченням санітарних потреб можуть призвести до колапсу в будинку.

Що стосується тепла, то забезпечити його — це завдання міста, нам тут достатньо складно щось зробити. Ми можемо зробити одне — не втрачати навіть ті залишки тепла, які в нас є. Тому досліджуємо будинок: звідки може виходити тепло, чи є незасклені технічні приміщення, підвали. І навіть якщо ми їх не засклимо, можна закрити ці отвори пінопластом, картоном, будь-чим, щоб не було протягів. Таким чином ми дещо захистимо свій будинок.

Наступне — необхідно перевірити вхідні групи. Якщо є протяги — варто утеплити. Це те, що може зробити кожен мешканець.

Важливо також звернутися до керуючої компанії, щоб вона все перевірила і надала вам інформацію щодо стану електрощитових у будинку. Бо це те, з чим мешканці самостійно не повинні мати справу — тут уже потрібні досвід і відповідні допуски спеціалістів.

І варто не забувати, що одна із запорук нормального проходження зими — відсутність паніки. А відсутність паніки — це поінформованість. Тому не вважайте зайвим коректно запитати, як ваш будинок підготовлений. Отримати цю інформацію і заспокоїтися — це вже великий плюс до нормального проходження зими.

— До речі щодо електрощитових. Минулої зими це стало серйозною проблемою: після відновлення електропостачання щитові не витримували навантаження, а фахівців, які могли швидко усунути аварію, бракувало. У результаті будинки могли залишатися без світла ще кілька діб. Чому це відбувалося?

— Щитові горіли не завжди через те, що вони були погано обладнані. Це могло відбуватися тому, що в той момент, коли давали електричну енергію, люди намагалися скористатися нею по максимуму.

Будемо відверті: якщо будинок не дуже новий, обладнання електрощитових не розраховане на ту кількість споживачів електроенергії, яку ми маємо зараз. Електрочайник, мікрохвильовка, можливо, духовка, бойлер і так далі.

Плюс люди запасалися акумуляторами. Тому, якщо одночасно заряджати акумулятори, користуватися бойлерами, чайниками та іншими приладами, обладнання електрощитових чи трансформаторних підстанцій просто не витримуватиме. У нашому будинку, наприклад, кожне відключення і кожне включення супроводжувалося постійним нагадуванням і закликом не вмикати всі прилади одночасно. Поступово, а краще навіть по черзі: одним приладом закінчили користуватися — вмикаємо інший.

Але навіть попри такі нагадування і перестороги в нас дійсно, як кажуть електрики, «відвалювалися фази». Тому дуже багато люди можуть зробити просто завдяки усвідомленню і розумінню того, як функціонує будинок.

— Після такої складної зими були сподівання, що люди охочіше братимуть відповідальність за власні будинки й активніше створюватимуть ОСББ. Чи виправдалися ці сподівання?

— Якщо казати про кількість таких намагань, можливо, вона збільшилася. Але, на жаль, на рівні намагань усе й залишилося. У мене було сподівання, навіть майже впевненість, що люди мають усвідомити: якщо виникають складнощі, ти маєш сам принаймні спробувати забезпечити собі необхідне. Але, на жаль, це не так.

ОСББ — це насамперед люди. Тут немає великих технічних чи юридичних завдань, які неможливо було б виконати. Наскільки я розумію, ті люди, які ініціативні від природи, уже дуже давно займаються цими питаннями.

Ті, хто почав проявляти ініціативу через спільні складнощі, ще з 2022 року також зробили все, що могли. Але переважна більшість людей, за моїми спостереженнями — дай Боже, щоб я помилявся, — справді не готові брати на себе відповідальність. Вони очікують, що це зробить хтось інший.

ТРИВАЄ ПРИЙОМ ЗАЯВОК НА УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ «70/30» НА 2027 РІК

— Одна з великих переваг ОСББ — можливість зробити свій будинок комфортнішим та енергоефективнішим за фінансової підтримки міста. Один із найзатребуваніших інструментів — програма «70/30». Ви маєте досвід участі в ній. Як це працює на практиці?

— Програма «70/30» — це саме програма співфінансування. Місто оплачує 70% вартості робіт та обладнання, а мешканці (ОСББ чи ЖБК) — решту 30%.

Мова йде, звісно, про заходи з енергоефективності — і це не про інвертори чи генератори. Тут ідеться про утеплення, заміну вікон, створення індивідуальних теплових пунктів, модернізацію теплопунктів, або встановлення сонячної генерації.

ОСББ обирає декілька заходів: один із них фінансується коштом мешканців, інший може фінансуватися коштом міста. Для цього потрібно розробити проєктно-кошторисну документацію та підготувати заявку. Це досить велика документальна робота, але воно того варте.

Найважливіше в цій програмі — планувати все заздалегідь. Щоб щось реалізувати цього року, подаватися потрібно було ще минулого року. Нині триває прийом документів на співфінансування заходів, які будуть виконані уже наступного року.

— А є програми, в яких ОСББ може взяти участь просто зараз?

— Мабуть, найперше — це програма «СвітлоДІМ». І це не міська, а державна програма, в якій беруть участь місто Київ, Київська область, місто Харків і Харківська область. Цю програму можна назвати однією з найпростіших щодо самої процедури.

Єдине, в чому є невелика проблема, — документи подаються тільки дистанційно, в електронному вигляді через «Дію». І от саме тут виникають певні несподіванки. Не в усіх будинків, на жаль, усе виходить.

Чим проста ця програма? Ти подаєш заявку та необхідні документи, яких дуже небагато, і одразу отримуєш кошти. Ці кошти витрачаєш на генератор, інвертор або акумулятори. Це максимально просто і достатньо швидко. Ця програма була достатньо простою для участі. Вона не завершена, але заявок зараз не дуже багато.

Маю зазначити, що «СвітлоДІМ» частково була скопійована з міської програми компенсації вартості джерел резервного живлення. Нею також можна скористатися, але є одне «але»: спочатку потрібно витратити власні кошти, і їх потрібно мати.

Після цього подаєте спрощений пакет документів, і ОСББ компенсують частину витрачених коштів — не більше 75%. Наразі ця програма також працює.

— У міста є ще один інструмент, про який говорять рідше і яким менше користуються, — так званий револьверний фонд. Як він працює?

— І справді це дуже корисний інструмент, але є одна проблема. І ця пролема — слово «кредит».

Для дуже багатьох мешканців «кредит» є справжнім стопсловом, після якого люди навіть не намагаються думати і дивитися в цей бік. Хоча якби йшлося не про ОСББ, не про будинок і не про спільні потреби, а про можливість скористатися цими кредитами для особистих потреб, я підозрюю, що кошти, передбачені на револьверний фонд, давно б закінчилися.

Револьверний фонд пропонує два варіанти фінансування. Можна отримати безвідсоткову позику до 1 мільйона гривень строком до одного року. А якщо йдеться про більші проєкти, можна взяти кредит до 5 мільйонів гривень на строк до семи років під 5% річних. В обох випадках є одноразова комісія — 4% від суми. Тобто це досить доступний фінансовий інструмент для ОСББ та ЖБК, яким потрібні кошти на модернізацію будинку чи резервне живлення.

Читайте також:

У столиці до опалювального сезону готові в основному будинки під управлінням Керуючих компаній районів

Ірина ГЛАВАЦЬКА, «Вечірній Київ»