Повний цикл камерних симфоній Євгена Станковича випустили на онлайн-платформах

До циклу «Dictum» увійшли 17 камерних симфоній, перша з яких була створена ще у 1971 році. Вони відображають еволюцію авторського стилю Євгена Станковича та вже доступні до прослуховування всім охочим.
Нещодавно масштабний проєкт «Dictum: повний цикл камерних симфоній Євгена Станковича» став доступним у повному обсязі на цифрових платформах. Їх виклали до 84 річчя автора, яке видатний сучасний композитор відсвяткував 19 вересня.

«Dictum» — проєкт, у межах якого камерні симфонії Станковича представлені як цілісний цикл у форматі, близькому до світової практики complete works — повного зібрання творів одного автора в межах певного жанру. До запису увійшли 15 нумерованих камерних симфоній Євгена Станковича, а також Sinfonia lirica №4 та Sinfonia larga №1, які не входять до основного нумерованого циклу, але тематично й стилістично продовжують його. Загалом — 17 творів, написаних упродовж 1971–2021 років.
Ідея проєкту належить відомій українській диригентці Наталії Пономарчук. Твори звучать у виконанні Київського камерного оркестру Національної філармонії України.


Цікаво, що днями Камерна симфонія №2 «Медитації» для двох флейт, гобоя, кларнета, фагота, фортепіано, ударних і струнних (1980) була представлена в програмі міжнародного фестивалю MITO SettembreMusica у Мілані та Турині. За диригентським пультом — Наталія Пономарчук.
Таким чином перший повний запис камерних симфоній Станковича з’явився в цифровому просторі паралельно з живим звучанням його музики на одній із помітних європейських фестивальних сцен.

Перші релізи циклу вже почали виходити на міжнародному лейблі Toccata Classics, а тепер повна аудіоантологія доступна і на основних цифрових платформах: Spotify та YouTube
Проєкт реалізується за ініціативи Національної філармонії України у співпраці з фундацією Dusha UA за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культура під час війни».
До теми: У столиці записують повний цикл камерних симфоній Євгена Станковича.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»