Японський досвід безбар’єрності заговорив українською: важливу книжку презентували у Києві
Українське видання книжки японського політика й реформатора Масахіто Моріями «Безбар’єрність і шлях до універсального суспільства» презентували у Навчально-науковому інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка.
На зустріч у КНУ прибула японська делегація на чолі з головою Палати представників Парламенту Японії Ейсуке Морі.
Переклад підготували викладачі Інституту філології під керівництвом професорки Оксани Асадчих — завідувачки кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії.
У книжці Масахіто Моріяма розповідає, як доступність у Японії пройшла шлях від окремих ініціатив до державної політики.
Йдеться про зміни міського простору, транспорту та суспільних практик, необхідні для того, щоб люди могли жити повноцінно незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин.
ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ЗАГИБЛИХ ФІЛОЛОГІВ
Візит розпочався з відвідин меморіального простору, присвяченого філологам, які загинули у війні за незалежність України. Після цього гості долучилися до презентації українського видання книжки.
Виконувач обов’язків ректора КНУ Валерій Копійка подякував Японії за послідовну підтримку України.
«Сьогодні ми разом відстоюємо принципи міжнародного права. Наша співпраця охоплює культуру, науку й соціальну сферу. Презентація книжки Масахіто Моріями — ще один вияв цього партнерства», — зазначив Валерій Копійка.
Ейсуке Морі наголосив, що японські парламентарі підтримували Україну ще після незаконної анексії Криму, а з початком повномасштабної війни ця підтримка лише посилилася.
«Ми давно опікуємося питаннями України та докладаємо зусиль для реалізації спільних проєктів. Востаннє я відвідував Україну 2015 року. І тоді, і зараз депутати всіх фракцій японського парламенту засуджують російську агресію. Висловлюю глибоку повагу до стійкості українців», — сказав він.
ЯПОНСЬКА ФІЛОЛОГІЯ — СЕРЕД НАЙПОПУЛЯРНІШИХ
Директор ННІ філології Григорій Семенюк розповів, що нині в Інституті японістику вивчають 162 студенти. Цього року на перший курс бакалаврату зарахували ще 47 майбутніх фахівців, а японська філологія посідає третє місце за популярністю серед відповідних освітніх програм Інституту.
Саме тут навчався перший аспірант із Японії, який згодом першим серед японців захистив в Україні дисертацію українською мовою.
«Дякую за довіру до українських перекладачів і за можливість відкрити нашим читачам японський досвід. Ця книжка — ще один міст між нашими країнами. Кажуть, дерево з глибоким корінням не боїться вітру. Саме таким є зв’язок нашого Інституту з Японією», — підкреслив Григорій Семенюк.
До презентації також долучилися посол Японії в Україні, представники українських міністерств і відомств, видавництва «Лабораторія» та партнерських організацій — «Рамедас Україна» і «BG Ukraine».
Читайте також:
- «„Ми не жертви»: режисер Любомир Левицький про те, як Україні говорити зі світом».
фото Валерія Попова
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»