«Працюємо на висоті 40 метрів»: як київські інженери лагодять зв’язок після обстрілів
Стійкість критичної інфраструктури столичного регіону тримається на щоденній самовідданій праці фахівців, які лагодять мережі під постійною загрозою нових атак.
За роки повномасштабної війни звʼязок у Києві та області доводиться повертати після обстрілів майже щодня. Як приклад, лише в одній із мобільних мереж — Vodafone — за цей час відновили роботу понад 1700 майданчиків базових станцій, а загальні витрати на підтримку та захист інфраструктури сягнули 2,3 млрд гривень.
Проте за кожною відновленою антеною стоять конкретні люди, які працюють на сорокаметровій висоті та виїжджають на аварійні об’єкти одразу після нічних атак.
У Міністерстві цифрової трансформації України розповіли історію 25-річного інженера-висотника Ігоря та його колег, які щодня повертають зв’язок сотням киян.
За освітою Ігор — спеціаліст з інформаційної безпеки. Знайти роботу за фахом відразу не вдалося, тому хлопець влаштувався стажером до мобільного оператора, жартуючи, що головною мотивацією було «хоч полазити можна». Тепер він власноруч підіймається на сорокаметрову висоту з 20 кілограмами обладнання за спиною, а висота, за його словами, за таких умов швидко відходить на другий план:
«Коли ти не можеш щось відкрутить, вже 5-10 хвилин крутиш, тобі стає абсолютно байдуже на висоту, на те, що навколо відбувається — просто хочеш його відкрутить, спуститься і забуть за все це».
Війну хлопець застав уже на цій посаді, тому до небезпеки ставиться максимально прагматично і без зайвого пафосу, порівнюючи свою роботу з буденними турботами решти громадян: «Так а інші українці що, дома лишаються після обстрілів? Так само збираються і їдуть на роботу… У всіх просто: зібрався, пішов, зробив».
Тим часом моніторингові групи та старші інженери фіксують наслідки ворожих атак на землі. Старший інженер експлуатації фіксованого звʼязку Олексій, який під час активної оборони столиці навесні 2022 року відновлював мережу одразу після удару по Київській телевежі, зазначає, що найважче у цій роботі — бачити людське горе на місцях прильотів:
«Коли приїжджаєш і розумієш, що прилетіло у будинок… Ти знаєш, що тут уже є твоя робота, але розумієш, що навколо тебе горе. А тобі потрібно робити цю роботу».
Через постійні загрози у технічних команд з’явилися навіть свої професійні звички — наприклад, не прощатися перед нічним чергуванням, аби не наврочити та мати можливість нормально відпочити.
Попри колосальні навантаження — загалом кількість аварійних виїздів у галузі після вторгнення зросла у 2–5 разів — оператори паралельно готують інфраструктуру до нових можливих блекаутів.
Якщо раніше резервного живлення на базових станціях вистачало приблизно на 72 години, то сьогодні стратегічні об’єкти здатні автономно працювати понад 100 годин, забезпечуючи мешканців столиці стабільним доступом до мережі та можливістю почути від близьких після тривожної ночі найголовніше: «Я вдома. Все добре».
До теми: 5G прийшов у центр Києва: у столиці запустили пілотну мережу нового покоління.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»