У столиці говорили про розвиток та підтримку громадянського суспільства

У столиці відбулася публічна консультація у форматі «Світового кафе» щодо підготовки проєкту міської цільової програми «Сприяння розвитку громадянського суспільства на 2028–2030 роки».

Обговорення пройшло в межах Тижня громадянського суспільства в Україні за фінансової підтримки Міської ради Барселони та NOVACT. До залучення пропозицій долучилися представники влади Києва, інститути громадянського суспільства, профільні фахівці, журналісти та активні жителі міста.

Про розвиток громадянського суспільства у Києві та систему взаємодії з владою столиці говорили на початку заходу заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція УДАР) Ганна Старостенко та директорка Департаменту суспільних комунікацій, депутатка Київради (фракція УДАР) Олеся Зубрицька.

Учасникам запропонували працювати у групах за допомогою фасилітаторів та за участю експертів. Вони разом напрацювали конкретні пропозиції. Усі отримані ідеї та рекомендації будуть опрацьовані під час підготовки фінального тексту міської цільової програми, адже має враховувати голос тих, для кого вона створюється.

Під час консультацій учасники обговорили:

• удосконалення взаємодії міської влади з інститутами громадянського суспільства;
• сучасні інструменти участі киян в ухваленні міських рішень;
• фінансову та організаційну підтримку громадських ініціатив;
• розвиток інструментів громадської участі відповідно до сучасних викликів;
• залучення молоді та молодіжних громадських організацій до розвитку столиці.

«Головні зміни чекають на нову редакцію міської цільової програми. Громадянське суспільство — це той важливий сектор, з яким ми не просто взаємодіємо, а який є фактично рушійною силою, коли прекрасні ефективні ідеї, ми, як місто, перетворюємо на певні рішення і частину міських політик. Тому нам дуже важливо постійно співпрацювати з громадянським суспільством, знаходити різні форми участі громадянського суспільства в прийнятті рішень міської влади», — сказала Ганна Старостенко.

Вона наголосила, що в умовах війни владі критично необхідно підтримувати волонтерів, представників ГО та благодійних фондів.

«Вони теж втомлюються, їхні рідні страждають від війни, багато з них пішло на фронт, мобілізовані або є добровольцями. Тому нам дуже важливо в час непростої боротьби за збереження української незалежності підтримати тих, хто тут, хто з нами, хто поруч», — підкреслила посадовиця.

Заступниця голови КМДА наголосила, що нещодавно презентований індекс громадянського суспільства засвідчив його стійкість. Оцінювання цього показника здійснюється щорічно.

«Тому дуже важливо сьогодні вкладати сили саме в людський капітал, саме в людей. Адже саме з початку повномасштабного вторгнення з’явилася нова надпотужна хвиля волонтерських рухів, громадських ініціатив. Це нові люди, які фактично раніше не були в громадському секторі. Дуже важливо їх навчити, дати їм можливість заснувати, інституювати свої ініціативи, перетворитися в громадську організацію і далі з ними співпрацювати. Тому на різних стадіях у нас різні є проєкти», — пояснила Ганна Старостенко.

За її словами це зокрема й надання мікрогрантів для громадських організацій, які діють в Києві — щороку місто виділяє громадським організаціям по 150 тисяч гривень на реалізацію їхніх ініціатив. Це й відзначення тих, хто вже має успіх, хто вже реалізував ефективні проєкти, які лягли в основу міських політик.

«Це також наші Топ-100 громадських організацій з найефективнішими проєктами. І створені в п’яти районах міста Vcentri Hub, де можуть збиратися громадські організації, де проводяться для них консультації. Ми вже багато чого зробили, але я впевнена, що багато в нас ще попереду», — сказала заступниця голови КМДА.

Вона нагадала, що нині на рівні держави розробляється Національна стратегія підтримки громадянського суспільства на наступні роки.

«Також триває розробка нової міської цільової Програми сприяння розвитку громадянського суспільства на 2028–2030 роки. Адже будь-яка національна стратегія може бути ефективною тільки, коли її механізми, принципи реалізуються на місцевому рівні. Чинна міська цільова програма, яка діє вже третій рік, є досить ефективною. Але немає нічого досконалого й ми прагнемо кращого», — сказала Ганна Старостенко.

«Міська програма «Сприяння розвитку громадянського суспільства у місті Києві» — це інструмент, який має створювати умови для розвитку громадських ініціатив, посилення спроможності громадського сектору та активнішого залучення максимальної кількості киян до формування міських рішень та політик. Програма безпосередньо спрямована на розвиток громадянського суспільства, тому ми розпочинаємо її напрацювання саме з відкритого обговорення та збору пропозицій від представників громадських організацій і активістів.

Для нас важливо почути їхню думку щодо заходів, передбачених чинною міською програмою: що вже працює ефективно, що потребує вдосконалення, а які напрямки, на їхню думку, варто додати.

Також хочемо зрозуміти, яку саме підтримку громадські організації очікують від міста, щоб створювати більше можливостей для залучення киян до активної участі в житті громади та процесах ухвалення рішень міської влади. Саме такий відкритий діалог допоможе нам сформувати програму, яка відповідатиме реальним потребам громадянського суспільства Києва», — сказала Олеся Зубрицька.

За словами Анни Бондаренко, координаторки Міжнародного інституту ненасильницьких дій (Барселона), Київ є основним містом-партнером для Барселони вже багато років. Спільна робота почалася на початку повномасштабного вторгнення росії, коли офіційна делегація з Іспанії приїхала до Києва аби підтримати місто у складний зимовий час.

«За ці роки ми багато чому навчилися у партнерів із Києва. Переконалися, що мешканці української столиці можуть показати європейцям приклад того, як долати кризи, об’єднуватися та спільно впливати на міську політику. Наша організація є партнером Департаменту суспільних комунікацій КМДА. Ми разом працюємо над тим, аби голос громадян та молоді зварювали під час ухвалення рішень місцевою владою — чи то у сфері безпеки, чи освіти, медицини та екології», — зазначила Анна Бондаренко.

Вона додала, що спільно з містом впроваджуються навчальні програми, які створюють реальні інструменти залучення містян, а не просто існує «для галочки» в звітних списках.

«Дуже цінно обмінюватися досвідом з Барселоною та водночас вчитися у Києва. На початку вересня наші міста підтвердили співпрацю, підписавши меморандум. Наступні два роки ми впроваджуватимемо програми для залучення молоді, навчатимемо використовувати наявні інструменти участі, а також допомагатимемо розвивати цифрові рішення на базі застосунку „Київ Цифровий“», — підкреслила Анна Бондаренко.

Володимир Шейгус, виконавчий директор громадської організації ICAP Єднання, говорить, що українське громадянське суспільство дуже потужне і дуже змінилося з часів надзвичайних викликів — широкомасштабного вторгнення ворога.

«Довіра до організацій громадянського суспільства зросла з 32% до 67%, а до волонтерів — до 86%. Це означає, що українці вже розуміють суть активізму та волонтерського руху і бачать реальну допомогу. Як наслідок — люди довіряють цим ініціативам і готові долучатися до громадської діяльності», — зазначив Володимир Шейгус.

За його словами, за основними показниками розвитку громадянського суспільства Україна навіть в умовах війни випереджає такі країни, як Румунія чи Молдова.

«Громадянське суспільство в Україні є потужним і у співпраці з владою, і в залученні ресурсів. Якщо подивитися на структуру надходжень, то лише 20–22% — це міжнародна технічна допомога, а 6–7% — кошти державного чи місцевого бюджетів. Решта — пожертви, донати, краудфандинг та власна економічна діяльність ОГС», — підкреслив спікер.

Він також закликав владу та громадськість до відкритого діалогу і об’єднання зусиль для подолання спільних викликів.

«Якщо у місті є проблеми, про них треба говорити й залучати волонтерів та громадські організації. Така синергія збагатить усіх, і ми зробимо набагато більше, ніж поодинці», — зазначив Володимир Шейгус.

Він розповів про досвід країн Балтії (Естонії та Латвії), де під час зустрічей із представниками урядів та громадськості обговорювали підготовку до можливих криз. Експерти дійшли висновку: у разі військової агресії ні влада, ні бізнес, ні громадський сектор самотужки не впораються. На допомогу мають прийти громадяни. Для цього ще в мирний час потрібно створювати комунікаційні майданчики та системи підтримки.

«Сьогодні не можна перекладати всю відповідальність лише на державу. Ми маємо разом допомагати людям долати виклики. Тільки в партнерстві та єдності зможемо вистояти й збудувати нову країну», — підсумував Шейгус.

* * *

Нагадаємо, Київ активно інтегрується в глобальну мережу OGP Local, приєднавшись до Ініціативи у 2024 році. Був також затверджений План дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у місті Києві на 2025–2026 роки. Одне з зобов’язань — розробка положення про публічні консультації. Взявши на себе ці зобов’язання, місто будує подальший діалог з громадою, закріплює прозорість та відкритість міської влади, посилює діалог з містянами.

Читайте також:

«У Києві стартує Тиждень громадянського суспільства».

Катерина НОВОСВІТНЯ, фоторепортаж Максима СОСЮРИ «Вечірній Київ»