Трипільська культура має стати об’єктом світової культурної спадщини ЮНЕСКО, — експерти (ВІДЕО)

Трипільську спадщину треба розвивати як туристичний продукт не лише в Києві, вона має стати об’єктом світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це говорити учасники науково-практичної конференції «Трипільська культура: спільні підходи до дослідження, збереження, представлення та формування туристичного продукту».

Захід відбувся Київінформ пресцентрі в рамках започаткування всеукраїнської ініціативи «Дні Трипільської культури».

Ініціаторами конференції виступили: Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації, Київський центр розвитку туризму, Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад, Кластер «Шляхами Трипільської Праматері».

В своєму вступному слові перед учасниками конференції начальниця Управління туризму та промоцій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Лія Корнієнко зазначила, що трипільську спадщину треба розвивати як туристичний продукт не лише в Києві, оскільки 42% туристів називають метою подорожі саме пізнавальний туризм, а 34% із них -обирають культурно-пізнавальний відпочинок.

«Туризм — це не тільки про подорожі. Туризм також про те, як треба сьогодні зберігати, популяризувати, відновлювати і комунікувати.
Зараз у нас є можливість розказати не тільки в Україні, але й на весь світ, яка унікальна трипільська культура, які вона має витоки. Розвиток таких напрямів — це одночасно збереження нашої історії, посилення туристичної привабливості та реальна можливість для економічного розвитку», — зазначила вона.

Конференція пройшла у змішаному форматі: частина учасників працювала у Києві, інші долучилися онлайн з різних регіонів України. Серед них були науковці, музейники, представники громад, культурних, освітніх і туристичних установ, громадських і приватних ініціатив. Частина з них досліджує трипільську культуру, інші зберігають артефакти, реконструюють, популяризують і поширюють знання про неї.

Для туристичної галузі ця спадщина відкриває можливість розповісти про давню історію України як у країні, так і за кордоном. Учасники наголосили, що дослідники, краєзнавці та музейники працюють переважно окремо один від одного. Конференція стала майданчиком, де ці спільноти змогли обмінятися досвідом і почати напрацьовувати спільні підходи.

«Практично відроджується система співпраці всіх зацікавлених осіб у вивченні і використанні культурної спадщини, в цьому випадку археологічної. І це якраз потребує таких конференцій, бо є конференції по туризму, є по краєзнавству, є окремо по науці, звичайно. Але це все існує паралельні світи, які не перетинаються. І це один з небагатьох випадків, де це все може перетнутися», — сказав доктор історичних наук, археолог, дослідник трипільської культури Михайло Відейко.

Науковому визнанню трипільської культури нині 127 років. У 1899 році на XI Археологічному з’їзді в Києві Вікентій Хвойка вперше публічно представив знахідки з розкопок біля села Трипілля. Сьогодні інтерес до цієї теми виходить за межі академічного середовища. Учасники конференції переконані, що трипільська культура має стати об’єктом світової культурної спадщини. Для цього, на їхню думку, потрібні узгоджена позиція та постійний діалог усіх, хто працює з темою.

«Коли я доторкнувся до теми трипільської культури, то в мене був такий тригер після того, як я приїхав з Херсонщини. Бо виїжджаючи під дулом автомата на блокпостах росіяни питали, чому ми не любимо „їхню культуру чи історію“. І мені дуже хотілось показати, що в нас є своя історія, своя культура. <…> І от те, що ми не можемо спілкуватися, хоча би один з одним, не кажучи вже про те, щоб вивести це все в світ, тому що для нас сьогодні саме головне показати всьому світу, за що ми боремося», — розповів виконавчий директор місцевої асоціації «Кластер „Шляхами Трипільської Праматері“» Павло Ярмій.

Програма науково-практичної конференції «Трипільська культура: спільні підходи до дослідження, збереження, представлення та формування туристичного продукту» складалася з трьох дискусій.

Перша дискусія мала назву «Трипільська культура сьогодні: де ми знаходимося і що можемо робити разом?».

Її учасники визначали, хто системно працює з трипільською спадщиною в Україні, які наукові, музейні, освітні та популяризаційні ініціативи вже існують і яких прогалин варто позбутися.

Окремо обговорили, чого бракує для переходу від розрізнених проєктів до спільної роботи науковців, музеїв, приватних колекцій, громад, бізнесу, освітнього й туристичного середовища.

Модераторкою дискусії виступила директорка Благодійного фонду «ПЛАТАР» Марія Моторжина.

Спікери:

• Михайло Відейко, доктор історичних наук, археолог, дослідник трипільської культури;
• Ірина Ваннікова, журналістка, громадська діячка, директорка з комунікацій та партнерств ГО «Наша Основа»;
• Владислав Чабанюк, історик, археолог, директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура»;
• Ігор Кривецький, підприємець, політик, меценат.

Відео першої дискусії на YouTube-каналі КИЇВІНФОРМ:

Друга дискусія — «Єдиний бренд Трипільської культури: чи потрібні спільні підходи до представлення?».

Їі учасники представили комунікаційні методи Кластера «Шляхами Трипільської Праматері» та інших організацій.

Вони обговорили, які факти, смисли, символи й культурні коди мають бути в центрі комунікації та з чим Трипілля має асоціюватися в української й міжнародної аудиторії. Також йшлося про те, як говорити про складні наукові теми зрозуміло, без спрощення та міфологізації, і чи потрібні спільні візуальні принципи та матеріали для різних учасників.

Модераторкою дискусії виступила голова Благодійного фонду «Це КРафт», громадська діячка Вікторія Кулакова.

Спікери:

• Людмила Смолякова, реконструкторка трипільської кераміки, одягу й тканин;
• Максим Явтушенко, засновник VR-проєкту «Поселення Трипільської культури», співзасновник Кластера гостинності «Південне Поділля», дослідник;
• Костянтин Винокуров, АІ-режисер проєкту «Україна. Світ Трипілля», член правління ГО «єМузей»;
• Анна Заклецька, теле- і радіоведуча, мисткиня, засновниця бренду STRIY, директорка Благодійного фонду CUCUTENI-TRYPILLIA;
• Оксана Богославець, кандидат економічних наук, доцент кафедри регіоналістики і туризму КНЕУ імені Вадима Гетьмана.

Відео другої дискусії на YouTube-каналі КИЇВІНФОРМ:

Третя дискусія — «„Дні Трипільської культури“ як спільна національна платформа». Її учасники представили ініціативу, започатковану у 2026 році, та обговорили модель її розвитку. Зокрема мова йшла про наступне:

• хто і в яких форматах може долучатися до ініціативи;
• як залучати музеї, заповідники, громади, заклади освіти, бізнес і громадський сектор;
• як сформувати єдиний щорічний календар подій і забезпечити сталість ініціативи.

Окрему увагу учасники третьої дискусії приділили міжнародному виміру спадщини Кукутень-Трипілля та залучення партнерів із Молдови й Румунії.

Модератором третьої дискусії виступив Павло Ярмій.

Спікери:

• Олеся Фесенко, очільниця Відділу розвитку регіональних туристичних продуктів Державного агентства розвитку туризму;
• Валерій Галан, автор, засновник Музею Нації;
• Іван Чайківський, народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.

Відео третьої дискусії на YouTube-каналі КИЇВІНФОРМ:

Ярослав ДЕМʼЯНЕНКО, Ірина ГОЛОВАТЕНКО, Пресцентр Київінформ