Світ у кадрі: що показує World Press Photo 2026 у Києві

Світлини, що стали переможцями конкурсу, закарбували найважливіші події та теми 2025 року в різних регіонах світу. Серед них — робота українського фотокореспондента Євгена Малолєтки, яка перемогла у європейському регіоні World Press Photo 2026.
У Національному центрі Олександра Довженка триває виставка переможців 69-го щорічного конкурсу World Press Photo.
Цього року журі обрало 42 переможців із 57 376 фотографій, які надіслали 3 747 фотографів зі 141 країни.
Організацією та проведенням виставки в Україні (показів світового туру World Press Photo 2026 у Києві та Львові) займається міжнародний фестиваль сучасної фотографії Odesa Photo Days Festival під керівництвом його засновниці Катерини Радченко.
Переможців визначали у шести регіонах світу (Африка, Азія, Європа, Північна і Центральна Америка, Південна Америка, Південно-Східна Азія та Океанія). У кожному з них обрали по три окремі фотографії, три фотосерії та один довготривалий проєкт. Після цього глобальне журі визначило головного переможця конкурсу — World Press Photo of the Year — та двох фіналістів.

Цьогорічна експозиція об’єднала роботи 42 переможців конкурсу з різних куточків світу. У фотографіях автори розповідають про ключові події та явища 2025 року — війни у світі, зокрема в Україні, гуманітарні кризи, протести, екологічні зміни, суспільні рухи та особисті історії людей.
Одним із переможців у європейському регіоні став Євген Малолєтка з фотографією «Russian Attack on Kyiv», яку він зробив 24 квітня 2025 року після російського удару по столиці. На світлині — поранена жінка біля пошкодженого будинку.
На виставці цей кадр не показують. Жінка, яка потрапила в об’єктив, після перемоги автора звернулася з проханням не використовувати фотографію у виставковій експозиції. Організатори погодилися з цим рішенням. Замість світлини в залі розмістили пояснення World Press Photo щодо її відсутності.

Для конкурсу, який працює з документальною фотографією і принципово акцентує на достовірності зафіксованої реальності, це нетипова ситуація.
«Цього року основним винятком було саме представлення роботи Євгена, для нас це важливе питання етики», — наголосила організаторка виставки Катерина Радченко.
Інша робота, пов’язана з війною в Україні, — серія Drone Wars американського фотографа Девіда Гуттенфелдера. Один із кадрів він зробив 19 червня 2025 року в Костянтинівці. На фотографії — військовослужбовець 93-ї бригади з позивним «Ара» стежить за російськими FPV-дронами.

У 2022 році він дістав поранення та частково втратив руку, але продовжив працювати з безпілотниками й навчати інших військових. Серія показує, як дрони стали одним із ключових інструментів сучасної війни.

Автори світлин-переможців зафіксували важливі події та явища — гуманітарні катастрофи, наслідки змін клімату, суспільні протести та особисті історії людей.

Головну нагороду конкурсу — World Press Photo of the Year — отримала американська фотографка Керол Гузі за роботу «Separated by ICE». На ній зафіксовано момент розлуки родини після затримання чоловіка міграційною службою США.

Фіналістами стали фотографії «Aid Emergency in Gaza» Сабера Нуралдіна, яка показує боротьбу палестинців за доступ до гуманітарної допомоги, та «The Trials of the Achi Women» Віктора Дж. Блу — історія жінок народу Ачі в Гватемалі, які пережили сексуальне насильство під час громадянської війни.

Серед європейських переможців — серія «Burned Land» іспанського фотографа Браїса Лоренсо про наслідки лісових пожеж та довготривалий проєкт «Extramuros» Вільяма Кео, присвячений життю мігрантів, які стикаються з підвищеним рівнем безробіття та структурною нерівністю.

Китайська фотографка Wu Fang у своєму проєкті «Материнство в 60» розповідає про 60-річну жінку, яка після смерті чоловіка почала вести блог про своє життя. Вона втратила старшу доньку, а згодом за допомогою ЕКЗ народила двійню.

Окрему серію представила марокканська фотографка Chantal Pinzi. Її проєкт «Tbourida» присвячений традиційному кінному мистецтву Марокко, до якого раніше не допускали жінок. Після зміни правил у 2004 році почали з’являтися жіночі групи. Світлина з цієї серії стала заглавною для цьогорічної виставки та зображена на постері.
Проведення експозиції в умовах війни вплинуло й на її монтаж: за словами організаторки, роботи доводилося переривати під час повітряних тривог, а безпеку команди та відвідувачів враховувати протягом усього часу роботи виставки.
Попри це організатори свідомо демонструють World Press Photo — 2026 в Києві. За словами Катерини Радченко, це дає змогу українській аудиторії залишатися включеною в міжнародний культурний контекст, та роздивитися роботи офлайн.

Другий рік поспіль виставку World Press Photo приймає Довженко-Центр. За словами креативної директорки Олени Гончарук, медіум фотографії близький до діяльності центру, зокрема роботі з кіноархівом.
Представник Посольства Нідерландів Йост Рейнт’єс під час відкриття нагадав, що організацію заснували в Нідерландах у 1955 році. Він також процитував голову європейського журі Сільвію Омедес, яка зазначила, що історії мають бути «дзеркалом для Європи».

Після Києва виставка вирушить до Львова. Її відкриття планують у жовтні.
По завершенні міжнародного туру фізичні копії фотографій знищують. За словами організаторів, це стандартна практика, пов’язана з авторськими правами, умовами експонування та фізичним станом матеріалів.

Виставка World Press Photo триватиме до 27 вересня у Національному центрі Олександра Довженка за адресою: вул. Васильківська, 1. Графік роботи: середа–неділя, 12:00–19:00.
Вартість квитка: для дорослих — 200 гривень, пільгового — 100 гривень для школярів, студентів та людей поважного віку. Благодійний квиток за 1 гривню передбачений для дітей до шести років, осіб з інвалідністю I–II груп та ветеранів.
Читайте також:
- У КМДА пояснили, як змінилися умови проведення культурних заходів під час різних рівнів загрози. У разі встановлення червоного рівня заходи не проводитимуть.
Вероніка ДАНЕВИЧ, «Вечірній Київ»