Офіційний прийом ICC Ukraine до 35-річчя Незалежності України та Дня підприємця України: ексклюзивні коментарі для Київінформ

Офіційне прийняття ICC Ukraine до 35-річчя Незалежності України та Дня підприємця України сьогодні стало й інформаційною подією — на сайті «Вечірній Київ» є ексклюзивні коментарі учасників заходу, які на локаціях записували журналісти КП «Київінформ».

Київінформ — головний медіапартнер заходу забезпечуватиме інформаційний супровід заходу: команда Київінформ пресцентру протягом дня висвітлює перебіг офіційного прийому ICC Ukraine (проводитиме прямі включення з місця події (брифінги), записуватиме інтерв’ю та коментарі головних спікерів.

Впродовж дня вже відбулось 10 брифінгів і у прямому ефірі прозвучали ексклюзивні коментарі про те, як працює український бізнес у час війни, що дало Україні в цілому приєднання до International Chamber of Commerce, ICC, а також які регіони країни, попри воєнні дії лишаються привабливими для інвесторів і що чекає на український бізнес та економіку за 5 років.

Представники різних організацій, бізнес-партнери — всі говорили про розвиток і рух, попри війну і постійний ризик.

Ексклюзивні коментарі основних спікерів офіційного прийому ICC Ukraine можна побачити під час онлайн-трансляцій на YouTube-каналі КИЇВІНФОРМ.

Текстову трансляцію офіційного прийому ICC Ukraine проводить медіа-ресурс Вечірній Київ.

Команда Київінформ пресцентру працює на 2-х локаціях:

• виїзний медіа-майданчик Київінформ на заході (модератори — Ірина Головатенко, керівниця Київінформ пресцентру, Марія Тартасюк, комунікаційниця Київінформ пресцентру).
• Основна студія Київінформ працюватиме за адресою головного пресцентру столиці: м. Київ, вул. Володимирська, 51А, (модератор — Ярослав Дем’яненко, заступник керівника Київінформ пресцентру).

Асоціація «Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати» (ICC Ukraine) — єдина організація, що представляє Міжнародну Торгову Палату (International Chamber of Commerce, ICC) в Україні. Створена у серпні 1998 року за дорученням Кабінету Міністрів України та рішенням Світової Ради ICC — перший національний комітет ICC на території країн СНД.

Міжнародна Торгова Палата заснована 1919 року, її секретаріат розміщений у Парижі, а Міжнародний арбітражний суд ICC діє з 1923 року. Мережа ICC об’єднує понад 45 мільйонів компаній, бізнес-асоціацій і торгово-промислових палат зі 170 країн світу, включно з 91 національним комітетом.

ICC Ukraine очолює Президент Володимир Щелкунов, член Світової Ради МТП, член Урядового комітету КМУ. Доктор економічних наук, професор, академік Української Академії Наук. Генеральний секретар організації — Олексій Кожанов.

МИ ХОТІЛИ, ЩОБ УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС ПРАЦЮВАВ ЗА ПРАВИЛАМИ, ЗРОЗУМІЛИМИ У ВСЬОМУ СВІТІ

Володимир Щелкунов, Президент Міжнародної Торгової Палати Україні (ICC Ukraine) став тією людиною, завдяки якій ICC Ukraine відбулась. Саме він був ініціатором і рушієм побудови такої нині авторитетної та впливової організації, як Міжнародна Торгова Палата України.

Під час брифінгу на майданчику КП «Київінформ» він поділився спогадами і про перші місяці становлення організації, а також зазначив:

«Це був нелегкий шлях, але ми вивчали досвіди комітетів інших країн світу й штаб квартири у Парижі. Ми працювали в регіонах, ми працювали системно з місцевою владою, з регіональною владою.

Це все було необхідним для того, щоб нас знали, розуміли і потрібно було проводити роз’яснювальну роботу. Ми їздили регіонами 5 місяців, з перервами по 2-3 дні, аби про нас дізнались.

Потім нас підтримав Кабінет міністрів і безпосередньо Офіс президента, комітет Верховної ради України. І все після цього ми створили Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), штаб-квартира у Парижі надала статус бути її представником в Україні».

Нині, навіть у такі складні часи — воєнні, у ICC Ukraine немає проблем з владою. На цьому наголосив пан Щелкунов. Ці взаємовідносини — ділові і системні, ніколи не було такого, що у владі не почули пропозиції ICC Ukraine.

Темою сьогоднішнього заходу названа доволі оптимістична: «Український бізнес, партнерство, майбутнє», керівниця прес центру «Київінформ» Ірина Головатенко поцікавилась у Володимира Щелкунова: наскільки є реальним в умовах війни партнерство держави і бізнесу, де воно потребує доопрацювання?

«І в умовах війни і до того, як почалась війна, у нас не було ніяких проблем у співпраці з владою. Ми не займались критиканством, а у проблемних питаннях — пропонували шляхи їх вирішення й завжди підставляли плече. Нас розуміють, до нас прислуховуються.

Тому, що ми, пропонуючи шляхи вирішення показуємо базу та досвід іноземних колег, штаб квартири ICC, а також ті проблеми, що були в українських реаліях — ми наголошуємо на тому, щоб їх не повторювати.

Тому у нас завжди ділові стосунки з владою, я навіть не можу пригадати — коли у нас були конфліктні ситуації, щоб ми щось пропонували, а нас не почули. Такого не було. І я поясню — чому. Тому, що ми не лобіюємо якісь вузьковідомчі інтереси.

Ми лобіюємо галузі, бізнес і системний діалог.І коли бізнес чує, що влада з ним вступає в діалог — він іде їй на зустріч. У нас такий принцип — ми повинні чути один одного».

Нині організація є своєрідним містком між державою та бізнесом, зазначив заступник керівника пресцентру КП «Київінформ» Ярослав Дем’яненко, який був на прямому ввімкнені з прес центру КП «Київінформ».

Володимир Щелкунов пояснив на реальному нещодавньому прикладі:

«Тільки стало відомо про те, що ворог розбомбив склади деяких підприємств, Президент України оперативно зібрав нараду, розібрався. що потрібно і яка логістика.

Ми започаткували ініціативу і заявили про створення логістичної платформи, яка буде тимчасово допомагати тим підприємцям, в яких є проблеми зі складами, «розрулювати» цю ситуацію і запропонували як ми конкретно можемо їм сприяти.

Пройшло 3-4 дня, нарада, президент дав доручення, ми підключились теж до виконання цих доручень, Кабмін також розробив заходи. Там, де бізнес — стійкий і справляється, він нічого не просить, йому й не потрібно.

Я вам можу навести й інші приклади оперативного сприяння влади — і з податкових питань, і з логістики, і з контролюючими органами. Йде системний, робочий діалог. Ніхто нікому не дорікає, а всі роблять разом справу».

У 1998-ому році Володимир Щелкунов заснував перший міжнародний комітет на теренах СНД. Це було фактично входження Українського бізнесу у престижний світовий клуб,

«Ми запропонували у штаб-квартирі входження України, бо це — передовий досвід. Всі правила диктує штаб-квартира, якій 103 роки і всі започатковані системи роботи і арбітраж, і контракти, і банківські гарантії — все це є інтелектуальною власністю і напрацюваннями саме Міжнародної торгової палати.

Ми хотіли, щоб український бізнес став сучасним і цивілізованим. Щоб він зрозумів, що потрібно працювати за тими правилами, які є зрозумілими у світі. І сьогодні багато компаній з нашою допомогою, а хтось і самотужки — вони дійшли вже до стану, коли працюють за стандартами загальноприйнятими у світі.

Наші бренди стали відомими і ми вийшли на світові ринки, на ринки партнерські, де нас сприймають саме, як партнерів, а не бідних родичів», — пояснив Володимир Щелкунов.

Що є головним досягненням за 35 років діяльності ICC Україна?

На думку пана Щелкунова це те, що ICC фактично прищепив культуру стандартів світового бізнесу для українських компаній та підприємців.

А також за ці роки в Україні змінилось чимало урядів, але з усіма ICC мала системний діалог.

«Ми налагодили системний діалог в ім’я України і в ім’я бізнесу. Тому, що сильна влада може бути при сильному бізнесі», — зазначив Володимир Щелкунов.

Український бізнес будуть поважати і з ним рахуватимуться — впевнений Володимир Щелкунов. Він поділився футуристичним баченням українського бізнесу і це бачення — оптимістичне.

«Я бачу українського підприємця за 5 років відомим, стійким, відомим, як партнер зі світовим іменем, а українські фірми будуть працювати, як повноцінні рівноправні партнери, так, як і зараз чимало хто вже працює.

Це буде головне досягнення, коли український бізнес буде сучасним світовим бізнесом», — наголосив Володимир Щелкунов, Президент Міжнародної Торгової Палати Україні (ICC Ukraine).

«Стійкість і впевненість в собі!» — головне побажання Володимира Щелкунова українським бізнесам з нагоди Дня підприємця.

ICC UKRAINE ДОПОМАГАЄ КОМПАНІЯМ ЗНАЙТИ ПАРТНЕРІВ НАВІТЬ У ЧАС ВІЙНИ

Олексій Кожанов, генеральний секретар Міжнародної Торгової Палати України (ICC Ukraine) під час прямого включення розповів, що і 35-річчя Незалежності України і День підприємця — взаємопоєднані.

«Це свобода і незалежність спрацювати з тим, з ким ти хочеш і наша країна дає таку можливість», — наголосив Олексій Кожанов.

Пріоритетами в роботі ICC UKRAINE — це й зусилля задля врегулювання співпраці держави та бізнесу.

Яка зараз найгостріша потреба українських компаній у співпраці з міжнародними?

«До нас часто звертаються з питаннями налагодження співпраці зі світовими ринками збуту. Як ICC Ukraine ми охоплюємо 170 країн світу, ми просимо надати конкретику українських представників і допомагаємо їм «метчитися» на світовому ринку.

У всіх різні запити у малого, середнього та великого бізнесу. Але ринки збуту, інвестиції, гранти, партнерство — цікавить бізнес на всіх рівних», — зазначив Олексій Кожанов.

Що допомагає українському бізнесу в час війни?

«Багато ведемо перемовин з нацкомітетами. Приходять запити з різних країн. Нам допомагають хороші відносини й система внутрішнього зв’язку. Допомагають успішні дії — коли щось вже вдалось, вдруге вже всі дії йдуть простіше. Нам допомагають цифрові технології — насамперед сформувати запити», — поділився генеральний секретар Міжнародної Торгової Палати України (ICC Ukraine).

Він розповів, що з одного боку — Україна стала ще більше відомою, з іншого боку — чимало світових компаній вичікують припинення вогню, побоюються небезпеки.

Український бізнес став більше орієнтуватись на ринок за кордоном. Але через війну іноді зриваються контракти, бо потужності знищуються ворогом. Страхування не відшкодовує у повній мірі втрати компаній через війну.

«Зараз всі намагаються об’єднатись», — розповів про тенденцію всередині українського бізнес середовища Олексій Кожанов.

Якою Україну ви бачите за 5 років, якою вона буде у глобальній системі?

Олексій Кожанов поділився баченням України своєї мрії:

«Я б хотів, щоб Україна була в кордонах 1991-го року. Квітуча країна, щоб сюди йшли інвестиції. гроші. Щоб тут все відбудували, а ті, хто виїхав — повернуся сюди. Щоб до нас їхали працювати, а ми — вибирали кращих».

Яку роль відіграватиме в цьому ICC Ukraine?

«Це роль лідера. Уявіть ICC Ukraine — це смуга номер один на аеродромі. Ми гратимемо свого роль диспетчера для світових компаній, щоб орієнтувати їх — з ким їм краще працювати в Україні», — поділився Олексій Кожанов.

З цифрового світу у ICC Ukraine він хотів би залучити блокчейн, адже Україна одна з найбільш прогресивних країн світу у плані диджитилізації. Для бізнесу у ICC Ukraine є система наразі закрита — де видно де і які є бізнеси у світі.

Але для бізнесу хочуть зробити таку систему, щоб люди могли в додатку вибирати самі з ким співробітничати у світі. Щоб це працювало на «автоматі» саме для бізнесу. Це глобальна історія, яку хочуть втілювати.

Чого б на найближчі 5 років хотів для ICC Ukraine її генеральний секретар?

«Це -збільшення кількості учасників. А також впровадження всіх інструментів ICC в Україні і популяризація цього всього», — підсумував Олексій Кожанов.

ІНВЕСТИЦІЇ В ЧАС ВІЙНИ ЗНАХОДЯТЬСЯ В РЕЖИМІ ВИЧІКУВАННЯ

Володимир Клименко, віцепрезидент ICC Ukraine з регіонального розвитку та інвестиційно-грантової політики України розповів під час брифінгу з Іриною Головатенко, що на його думку поєднання 35-річчя Незалежності України і Дня підприємця — це прояв волі.

«Наша воля, щоб ми ніколи не були з росіянами. А ще — це — економіка. І саме тому у нас ці два свята поєднались», — афористично зауважив Володимир Клименко.

Як розвивається сьогодні, у воєнний час бізнес у регіонах?

Як виявилось, інвестиції йдуть і бізнес розвивається, хоч і з обережністю, адже у інвесторів є зауваження щодо страхування ресурсів і об’єктів. Вони хочуть знати всі плани, хочуть мати прозорість і результати, які можна отримати.

«Є лідери із залучення інвестицій. Це Київ, Дніпро та область, Полтавська область, Одеська і Львівщина — саме вони мають найбільший перевіс у інвестиціях. Але вони вимагають обережності у виконанні», — зазначив Володимир Клименко.

Він зазначив:

«Повірте, Україна буде одним із найбільших інвестиційних проєктів у повоєнний період».

Щодо надання грантів і пошуку грантодавців для бізнесу, то Володимир Клименко розповів, що на офіційному сайті ICC Ukraine є «віконечко», де можна заповнити всі дані щодо пошуку гранту.

«Ми цю заяву беремо і починаємо шукати реальні гранти під цей запит. І це працює. У нас є декілька успішних кейсів».

За словами Володимира Клименка, у світі є близько 500 фірм, які займаються грантами і шанс отримати їх досить високий.

До України також повернулась група фахівців, які працювали у Швейцарії, і вони працюють на пошук інвестицій для українських виробників.

ICC Ukraine робить максимально можливе, щоб ті, хто має інвестиції — вклав їх в Україну. У час війни доводиться проводити індивідуальну роботу, поділився Володимир Клименко.

Бізнес-клімат в Україні за 5 років за його прогнозом:

«Ми будемо розвиватись семимильними кроками. Наша економіка підніметься до трильйона доларів — є такі розрахунки. Це у 4-5 разів більше, ніж зараз. А ICC Ukraine буде робити все для того, щоб інвестори в Україні були захищені», — запевнив Клименко.

Він також назвав українські регіони, які є прифронтовими — витривалими. Вони залишились попри дуже жорсткі випробування. Миколаївщина — з агросектором, портами та машинобудуванням є найбільш перспективною.

Щодо стратегічного планування, то раніше планували на рік, а у час війни — на місяць. Але ніхто не панікує й не плаче.

«Вони відновлюються, шукають гроші і починають працювати», — наголосив Клименко.

ЖОДЕН БІЗНЕС НЕМОЖЛИВИЙ БЕЗ ЕНЕРГЕТИКИ

Олександр Трохимець, Віцепрезидент ICC Ukraine з питань енергетики, під час брифінгу розповів, чим живе енергетика напередодні 5 воєнної зими в Україні.

На прямому включенні з Марією Тартасюк на локації він поділився останніми новинами з енергетичного фронту.

За словами Олександра Трохимця, є кілька міфів, котрі зараз циркулюють у суспільстві щодо енергетики це — навіщо ми експортуємо електроенергію, якщо у нас її не вистачає, а другий — чому в Житомирі не вимикають світло, якщо в Одесі світло вимикають.

Фахове пояснення Трохимця наступне:

«Електрична енергія — це такий вид товару, який споживається у той момент часу, коли виробляється. Тому його не можна запасати, складувати… І в той момент, коли енергосистема України споживає електрики менше, ніж виробляє, як правило це відбувається у денні часи, коли багато сонця, у цей час ми можемо електроенергію експортувати.

І щодо несправделивого розподілу між містами. Електроенергія рухається по мережам, у них є здатність проводити, якщо такої здатності в якомусь регіоні такої здатності немає — то це не означає, що людей в інших регіонах треба тримати без світла», — пояснив Олександр Трохимець.

За його словами, енергетика залежна від суміжних галузей — наприклад УКЗ.

«Для того, щоб працювали електростанції — треба паливо, паливо доставляється УКЗ — вугілля, зростання вартості доставки позначається на тарифі. А зростання електрики також діє на подорожчання доставки, бо УКЗ є одним з найбільших споживачів електроенергії. Тому цю „спіраль“ можна закрутити так, що буде колапсування між суб’єктами», — пояснив фахівець.

З НЕЗАЛЕЖНІСТЮ МИ ОТРИМАЛИ МОЖЛИВІСТЬ ЛЕГАЛЬНОГО ЦИВІЛІЗОВАНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

На брифінгу з Іриною Головатенко, керівницею прес центру КП «Київінформ» йшлося і про правове забезпечення бізнесу.

На прямих включеннях про це говорили Олександр Машиніченко Віцепрезидент ICC Ukraine з питань експертизи та експертно-правового забезпечення, а також

Надія Армаш, директорка Українського Бюро судової експертизи та цінового моніторингу.

Олександр Машиніченко Віцепрезидент ICC Ukraine з питань експертизи та експертно-правового забезпечення розповів про запити бізнесу у час війни.

«Це дуже впливовий чинник, який впливає на всю діяльність бізнесу. Бізнес отримує негативні наслідки і їх треба фіксувати в належний спосіб. Прямий матеріальний збиток і неотриманий прибуток — ось, що важливо правильно зафіксувати. Тоді в майбутньому ці збитки вважатимуть верифікованими і підтвердженими і підприємство в майбутньому може претендувати на компенсацію цих збитків», — розповів експерт.

Він наголосив, що стан підприємств до збитків і після має також бути зафіксованим.

Надія Армаш, директорка Українського Бюро судової експертизи та цінового моніторингу зазначила, що бізнес та органи держуправління мають потреби в експертному забезпеченні. Там, де треба вирішити питання ефективності управління.

«Зараз це питання стоїть особливо перед великим бізнесом, коли йдеться про відновлення, закупівлі та міжнародні програми. І також йдеться про комунальні підприємства, щоб прописати алгоритм управлінських рішень, щоб увесь бізнес був прозорим і зрозумілим і правоохоронцям і закордонним інвесторам. Експертиза у галузі менеджменту — також дуже затребувана галузь. На такого фахівця поширюється статус судового експерта», — розповіла пані Надія Армаш.

Комплексний підхід досліджень всього алгоритму управлінських рішень дозволяє визначити всі аспекти діяльності підприємства. Від економічних показників до розпоряджень та наказів, тощо. Все це треба оцінювати в комплексі.

СТРАХОВИЙ РИНОК В УКРАЇНІ СЬОГОДНІ — ЗРАЗОК СТІЙКОСТІ

Денис Ястреб, генеральний директор Національної асоціації страховиків України

розповів під час брифінгу на майданчику пресцентру КП «Київінформ» про те, що 

«Україна — єдина країна у світі, яка з часів Другої Світової покриває воєнні ризики. І вона це робить з початку повномасштабного вторгнення. Вона має сталі продукти — ми страхуємо і громадян і бізнес».

На запитання журналістки Марії Тартасюк, як це вдається, Ястреб відповів:

«Так, це дорого і нам допомагають міжнародні перестраховики, без них це було б неможливо. Ми крокуємо до того, щоб забезпечити стабільність для інвестицій і відновлення України відбувалось якомога правильніше і швидше».

Жоден інвестор не прийде сюди без страхового полісу, він прийде туди, де є прогнозованість і прозорість. Є ризик війни.

За минулий рік 65 млн гривень було виплачено в «лайф страхуванні». Ринок ці гроші збирає і він їх виплачує — зазначив Денис Ястреб.

Наскільки українська страхова система відповідає світовим стандартам?

«НБУ в період до повномасштабного вторгнення підготував законодавчу базу, щоб ми відповідали вимогам країн ЄС. У 2024-ому році закон набув чинності, ми отримали 100% нової регуляторної бази, і всі страховики України перейшли на це законодавство.

На сьогодні ми маємо майже таке законодавче поле, як у країнах ЄС. Нам дуже мало залишилось виконати завдань євроінтеграційних, які сьогодні тривають. Зараз НБУ допрацьовує зміни, які ще залишились. До 20 230-го року ми будемо готові увійти в ринок ЄС», — поділився Денис Ястреб.

ДЕНЬ ПІДПРИЄМЦЯ — ЦЕ ПРО ПІДТРИМКУ СВОЄЇ ДЕРЖАВИ

Богдан Іванюк, віцепрезидент ICC Ukraine з питань промислової стратегії розповів під час брифінгу на майданчику КП «Київінформ» про те, що промисловість сьогодні для України — це 20% ВВП.

«Жоден бізнес у світі не працює в таких умовах, як промисловість в Україні. Якщо ми кажемо про ГМК — це 5,5% ВВП, а до війни було більше 10%.

Якщо валютна виручка у 2025-ому році склала 6 млрд доларів на рік, у 2021-ому році було понад 22 млрд. Щодо податків падіння понад 70%, це 150 млрд гривень на рік податків всіх рівнів. По зайнятості — понад 60 тис працює у ГМК, а до війни було 130 тис.

дин металург забезпечує 7 інших професій. Кожен працюючий завод забезпечує й суміжні галузі. Основний виклик — війна. противник атакує підприємства й вони зупиняються. Завантаженість впала на 54%. Логістика це основне, що дає змогу бізнесу експортувати.

Проблема і з УКЗ і з портами. Ми місяць маємо закриті порти. промисловість не має засобів експортувати. Альтернативі глибоководним портам поки немає», — пояснив втрати від війни Богдан Іванюк.

Логістика через країни Європи у 2-3 рази дорожча, а експорт через Дунай теж дорожчий, по ньому також йдуть обстріли.

Щодо УКЗ то високі тарифи вдарили по промисловості.

«Вони збільшили тарифи на 30% це негативно для промисловості. Вантажні перевезення у 2025-ому році були прибуткові, лише пасажирські перевезення були збиткові. Це було в межах 25 млрд грн. Держава мала це профінансувати, але надала лише 16 млрд. І УКЗ переклала це на промисловість», — пояснив пан Іванюк.

Все це створює додаткове навантаження на бізнес. Зараз промисловість не може вивезти зі складів продукцію.

Пропозиція ICC Ukraine — знизити державне тарифне навантаження на бізнес, щоб він міг працювати й експортувати.

Зараз необхідно зробити так, як у Канаді — там виділили кошти, щоб знизити тарифи на залізниці і у портах. Треба провести перемовити з ЄС. У Європі немає війни, щоб зберегти квоти для виробників металу хоч на 25%.

Необхідний доступ до фінансів, щоб підтримувати великі підприємства.

В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ДЕРЖАВА РОБИТЬ ДУЖЕ БАГАТО ДЛЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Наталія Будчик, перша заступниця Голови Державної регуляторної служби України

під час брифінгу вона наголосила, що цифровізація дуже добре впливає на прозорість ведення бізнесу.

Цифрові інструменти також дозволяють не отримувати багато документів, витрачати час і ресурси — документи можна отримати онлайн.

«Ви можете працювати відкрито і не боятись», — зазначила Будчик.

Зараз, за її словами, створюють відповідний сайт — регуляторний портал, де буде вся історія, громадська думка, зауваження до суб’єктів господарювання.

Державна регуляторна служба має безліч інструментів в тому числі щодо ліцензування.

«Ми говорили про те, що для бізнесу має бути передбачуваність», — зауважила пані Будчик.

«УКРАЇНСЬКІ ВЕРТОЛЬОТИ» ПЕРША ЦИВІЛЬНА КОМПАНІЯ У СВІТІ, ЯКУ ВІДЗНАЧИЛА ООН ЗА ЛЮДЯНІСТЬ І МУЖНІСТЬ

Леся Червінська, комунікаційна директорка авіакомпанії «Українські вертольоти»

розповіла, що компанія — найбільший оператор, що представляє Україну на міжнародному ринку. Це місії ООН, миротворчі місії, пожежогасіння, рятувальних місіях. Компанія працює понад 20 років.

Після трагічної загибелі бортпровідника Сергія Приходька та компанію нагородили В ООН за мужність і людяність — це перша нагорода, яку присвоїли цивільній компанії. Сергій Приходько загинув у Судані.

«Українські вертольоти» мають великі проєкти з соціальної відповідальності.

Рішенням голови ради директорів Володимир Ткаченка спрямували у військові частини допомоги на понад 339 млн гривень.

«Це реби, дрони, автомобілі, інша техніка. Ми зрозуміли, що захист дітей військових — це мотиватор, щоб військові почувались краще на фронті. Так „Українські вертольоти“ ініціювали створення платформи „Дітям наших захисників“».

Компанія обрала модель прямої допомоги. Без посередників.

Всередині компанїї створили спеціальних підрозділ, який займається допомогою родин загиблих. Вони знають всіх дітей по Києву та Київській області, знають їх потреби в допомагають напряму.

Перша леді Олена Зеленська підтримала благодійність компанії «Українські вертольоти» і також подарунки отримали діти на Київщини.

У компанії 88 — призваних. І вже є 9 загиблих, з них двоє — Герої України. вони на початку війни працювали на Сумському напрямку й у Маріуполі.

УКРАЇНСЬКИЙ ПІДПРИЄМЕЦЬ СЬОГОДНІ — ОДНА З ОПОР ДЕРЖАВИ

Сергій Коцага, регіональний представник ICC Ukraine у Вінниці та Вінницькій області

Сергій Коцага розповів про те, як розвивається підприємництво у час війни у Вінниці та області.

На його думку цьому сприяє вигідне розташування регіону в центрі України.

Попри складнощі у області з’являються індустріальні парки.

Є прогресивні й потужні підприємства, як у великого бізнесу, так і у середнього.

ДОВІДКОВО:

Асоціація «Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати» (ICC Ukraine) — єдина організація, що представляє Міжнародну Торгову Палату (International Chamber of Commerce, ICC) в Україні. Створена у серпні 1998 року за дорученням Кабінету Міністрів України та рішенням Світової Ради ICC — перший національний комітет ICC на території країн СНД.

Міжнародна Торгова Палата заснована 1919 року, її секретаріат розміщений у Парижі, а Міжнародний арбітражний суд ICC діє з 1923 року. Мережа ICC об’єднує понад 6,5 мільйона компаній, бізнес-асоціацій і торгово-промислових палат зі 130 країн світу, включно з 91 національним комітетом.

ICC Ukraine очолює Президент Володимир Щелкунов, член Світової Ради МТП, член Урядового комітету КМУ. Доктор економічних наук, професор, академік Української Академії Наук. Генеральний секретар організації — Олексій Кожанов.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»