Вісім століть по тому: у Києві відкрили реконструйований дзвін Десятинної церкви

Поряд із Національним музеєм історії України презентували унікальний відтворений дзвін Десятинної церкви — одного з найдавніших храмів України. До 35-річчя Незалежності України команда ГО Ukraine WOW спільно з Національним музеєм історії України відтворили один із найстаріших відомих дзвонів України.

На основі археологічних знахідок та історичних досліджень, із використанням 3D-сканування, комп’ютерного моделювання і художнього лиття фахівцям вдалося відновити не лише форму дзвона, а і його звучання.

«Навесні 2026 року ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Коли дізналися більше його історію, зрозуміли: перед нами справжня реліквія — свідчення тяглості української державності.

Ми вирішили відтворити дзвін один в один — не лише форму, а й звучання. Фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії об’єднали свої знання, технології та досвід, щоб виконати це завдання. Тепер ми можемо не тільки побачити, який вигляд мав дзвін Десятинної церкви, але й почути, як він звучав. Уперше за сотні років. Ми дуже вдячні нашим партнерам Київстар та Farmak, без підтримки яких ця реконструкція була б неможлива», — говорять співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.

НАУКОВИЙ ПІДХІД ДО СТАРОВИНИ

Робота над реконструкцією розпочалася зі створення 3D-моделі музейного фрагмента. Сканування дозволило зафіксувати кожну деталь поверхні без ризику пошкодити оригінал. Далі дослідники визначили хімічний склад бронзи за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу, після чого створили повну цифрову модель дзвона, відновивши втрачені частини на основі геометрії збереженого фрагмента та історичних аналогів.

Наступним етапом стало комп’ютерне моделювання. Інженери прорахували поведінку металу під час удару та змоделювали поширення звукових коливань. За допомогою акустичного синтезу вдалося почути, як звучатиме реконструйований дзвін ще до його лиття, що дозволило перевірити й уточнити модель.

Українські науковці працювали з археологічною знахідкою, історичними джерелами та музейними колекціями. Наукова команда Національного музею історії України підготувала історичні матеріали про походження дзвона та обставини його виявлення. Команда Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського під керівництвом декана факультету електроніки Сергія Найди виконала цифрову реставрацію, комп’ютерне моделювання та акустичне відтворення дзвона.

ПІДТРИМКА КОЛЕГ З-ЗА КОРДОНУ

До проєкту долучився Клаус Хаммер, німецький експерт із дзвонів та науковий директор Музею дзвонів колегіальної церкви в Герренберзі. Він надав команді історичні креслення та консультував дослідників щодо конструкції та особливостей середньовічних дзвонів.

Також до співпраці долучилися музеї дзвонів у Німеччині: Westfälisches Glockenmuseum у Гешері надав наукові матеріали про конструкцію язиків дзвонів IX–XIII століть, а в GlockenStadtMuseum, що в Апольді, команда проєкту виконала 3D-сканування язиків дзвонів XIII та XIV століть, що збереглися до нашого часу.

Важливим елементом реконструкції став фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині, що зберігається в Національному музеї історії України.

Фінальним етапом стало лиття дзвона на Королівській ливарні Royal Eijsbouts у Нідерландах — одному з провідних центрів дзвоноливарства у світі. Саме тут відливали дзвони для численних історичних храмів Європи, зокрема для знаменитого Собору Паризької Богоматері.

У результаті реконструкції вийшла точна копія дзвона Десятинної церкви. Його вага становить 87,5 кг, а склад сплаву максимально наближений до середньовічного.

ЗВУК ІЗ ГЛИБИНИ СТОЛІТЬ

«Дзвони — унікальні інструменти, адже вони можуть зберігати свої характеристики протягом століть. У нашому випадку ми працювали з фрагментом дзвона XII–XIII століття — надзвичайно рідкісним джерелом історичної та наукової інформації. Він дозволив нам дослідити форму дзвона, технологію його виготовлення, метал і, зрештою, відтворити його звучання.

Сьогодні завдяки 3D-скануванню, аналізу металу та акустичним дослідженням ми можемо зробити те, що ще кілька років тому було практично неможливим: максимально точно відтворити профіль дзвона на основі фрагмента, підібрати сплав, близький до оригінального, і спрогнозувати його звучання. Для мене особливо важливо, що завдяки цій роботі ми повертаємо не просто звук дзвона, а звук, який колись чули люди в середньовічному Києві. Це найближче можливе звучання того, що мовчало майже 800 років.

Для мене велика честь бути частиною роботи, яка допомагає зберегти українську культуру та спадщину для майбутніх поколінь», — каже консультант проєкту, співавтор одного з ключових наукових досліджень у сфері цифрової реконструкції історичних дзвонів «Звук бронзи» Мігель Карвалью.

Проєкт реалізований без державного фінансування, завдяки компаніям Київстар, найбільшому оператору електронних комунікацій України, та Farmak, лідеру з виробництва лікарських засобів в Україні та провідному експортеру національної продукції на ринки понад 60 країн.

ПОБАЧИТИ І ПОЧУТИ ДЗВІН

Побачити відтворений дзвін біля Національного музею історії України можна з 3 по 30 вересня включно. Поруч із ним на цифровому екрані відвідувачі зможуть дізнатися історію дзвона та простежити весь процес його відтворення. Встановлення екрана стало можливим завдяки ГО Razom.

Ukraine WOW запрошує всіх на безплатні екскурсії старим Києвом з Юлією Бевзенко та її командою. Вони починатимуться біля дзвона. Приєднатися до екскурсій можна, зареєструвавшись за посиланням: https://forms.gle/YbUyv46XRTpE2n6m7

Графік екскурсій:

• 4 вересня ― 17:00
• 5 вересня ― 15:30
• 6 вересня ― 12:00, 15:30
• 11 вересня ― 17:00
• 13 вересня ― 12:00, 15:30

Після 30 вересня відтворений дзвін стане частиною експозиції Національного музею історії України.

Нагадаємо, Національний заповідник «Софія Київська» відкрив віртуальний тур, який пропонує оглянути у цифровому форматі комплекс пам’яток архітектури.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»